Виноград – одна зі стратегічних для нашого краю культур. Вказує на це і Державний герб ПМР, на якому гірлянду з колосся, качанів кукурудзи та фруктів обвиває лоза з характерним різьбленим листям і налитими соком гронами.
Не дивно, що фінальний у межах проекту KAMENKA FEST+ фестиваль присвятили винограду та мистецтву виноробства. Зустріч призначили в Грушці. Село з майже 300-річною історією та багатими традиціями поки що не популярне поміж туристів, а потенціал для цього має.
Глава села Наталія Шевченко розповіла, що готувалися до свята всі. Трудові колективи та родини розмірковували, як оформити подвір’я, як причепуритися, що приготувати для гостей. Придумали й змайстрували символ фестивалю: гнучку лозу з важкими кетягами, що обвиває дерев’яну бочку, на якій виведено: «Дулче-й винул». Сенс цих слів зрозуміє будь-який житель краю, тому що багатомовність і полікультурність давно стали рисами, притаманними придністровському народу.
Зацікавлені та залучені доброю славою, яку KAMENKA FEST+ уже здобув у республіці, приїхали в Грушку трудівники Рибницького хлібокомбінату, які виготовляють смачний натуральний квас, і представниці столичної фірми «Калита», що спеціалізується на пошитті комфортного одягу: домашнього та робочого. Вже важко уявити будь-який ярмарок без продукції Кам’янського консервного заводу, тим більше що у звичному асортименті підприємства є два види нектару з винограду – білого та червоного. Пасічник із села Єржово Василь Гайдукевич облаштувався поруч із місцевим фермером Олегом Поддубним, який пропонував кавуни, дині та помідори.
Сім’ї грушківських підприємців Гушило та Куйбар успішно поєднують агробізнес із торгівлею. Чоловіки працюють на полях, де вирощують зернові, технічні й овочеві культури, на баштані та в саду. Дружини реалізують цю продукцію у власних магазинчиках, а також забезпечують односельців товарами повсякденного попиту. До фестивалю прикрасили свої торговельні точки в народному стилі: ткані доріжки вели до самого порогу. На терасах розташувалися столики під святковими скатертями – вишитими та мереживними. На кожному – яскравий букет і страви, приготовані за родинними рецептами та годні підкреслити неповторний смак домашнього вина.
На фестивалі ним пригощали на кожному подвір’ї: насичене червоне, легке біле, грайливе рожеве, що поєднує в собі кращі властивості перших двох. Показував, як готують ці чудові напої, Микола Станкул. На свято він приїхав на мотоблоці, у причепі – корзини з синіми гронами: вологі від осіннього дощу, вони зберегли в кожній ягоді тепло літнього сонця. На столі розмістилося устаткування, необхідне для первинної обробки винограду: дробарка та прес. Господар із сином і онуком споро вичавлювали сік, пригощали всіх, хто завітав на майстер-клас. З тими, хто зацікавилися, ділилися важливими секретами виноробства.
У Грушці ними володіє практично кожна сім’я. За радянських часів місцевий колгосп був одним із лідерів у виноградарстві. Ланка Авксентія Качуровського зібрала в 1948 році з кожного з 38 га по 127,1 ц ягід. У повоєнній Молдавії, що тільки відновлювалася після тривалої фашистської окупації, це був перший настільки високий урожай винограду. За його досягнення А. Качуровський був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. На жаль, до нашого часу виробничі виноградники в селі не збереглися, проте майже в кожному дворі ростуть лози різних сортів, і таємниці догляду за ними передаються з покоління до покоління.
Про етапи розвитку виноградарства і виноробства на Кам’янщині від часів Трипілля до наших днів розповів учасникам фестивалю науковий співробітник комплексу меморіальних музеїв Артем Слободянський. Він констатував, що промислових масштабів ця галузь досягла ще в ХІХ столітті. Князь Петро Вітгенштейн створив на схилах кам’янських пагорбів унікальні тераси, на яких лози з Німеччини та Франції давали високий урожай. Незабаром маєток став центром виноградарства і виноробства в Подільській губернії. Нащадки П. Вітгенштейна додали йому і слави курорту, де лікували виноградним соком.
Відтоді широку популярність мають і виноградники Рашкова. На сьогодні традиції ХІХ століття розвивають і примножують на цих землях трудівники заводу «КВІНТ».
Лекція, ілюстрована старовинними та сучасними фотографіями була цікавою, але музика кликала на подвір’я. Тут розмаїта культура Придністров’я розкрилася в усій своїй пишноті. Можна було побачити різноманітні народні костюми, спробувати страви традиційної кухні (не забуваючи запити їх ковточком натурального вина), підхопити старовинну пісню в новомодному аранжуванні та закружляти чи то в молдавській хорі, чи то в слов’янському хороводі.
Лунала російська, молдавська, українська мова, пісня, мелодія… Професіонали – заслужений колектив ПМР «Хрустовчанка» і народний ансамбль «Лагуна» – конкурували за глядацьку увагу з самодіяльними виконавцями. Володимир Андон не розлучався з баяном. Колись він був робочим інструментом працівника сільського клубу, тепер скрашує пенсіонерські будні. Анатолій Станкул на заслуженому відпочинку навчився плести корзини, майструє їх для рідних і друзів.
Народних умільців у селі багато, вони охоче діляться своїми досвідом, умінням і порадами зі школярами, а на фестивалі організували посиденьки. Раніше такі розваги були невіддільною частиною буття. На них працювали й відпочивали, показували свої уміння та приглядали пару для сімейного життя.
Жителі Грушки організували посиденьки за всіма канонами. Працювала за п’яльцями Ольга Беженар. Майстерність не тільки в цьому рукоділлі, а й у килимарстві, в’язанні, швацькій справі перейняла вона від матері. Традиційні узори під її голкою розцвітають на рушниках і наволочках, сучасні мотиви виникають на вишитих картинах. Самостійно освоїла майстриня техніку роботи з бісером, у ній виготовляє ікони.
Накривали на стіл дві Ольги – Андон і Талпа: голубці, плацинди, скляний глек – куди ж без нього! Поруч В’ячеслав і Оксана Закревські готували на вогнищах юшку та шурпу, варили мамалигу і смажили рибу. Як повелося, всі справи супроводжували піснею.
Така ж атмосфера панувала і на подвір’ях гостей із сусідніх сіл. Кузьминчани показували різноманітність української культури, подоймянки – молдавської.
Зусилля організаторів свята – Управління культури Кам’янського району й адміністрації села Грушка – були відзначені на державному рівні.
«Фестиваль «Дулче-й винул» – це данина пошани традиціям, закладеним нашими предками, це можливість доторкнутися до багатої спадщини виноробства. Кожен келих вина, піднятий за здоров’я, за дружбу і за процвітання, – це не лише результат праці виноградарів, а й частина нашої багатонаціональної придністровської культури, нашого духу, – зазначив Президент Вадим Красносельський. – Фестиваль став прекрасною можливістю для зустрічі старих друзів і для налагодження нових знайомств».
Чудове свято відкрило Грушку для жителів краю з несподіваного боку – як самобутнє село з гостинними мешканцями, що зберегли цікаві традиції та етнічне коріння, націлені на подальший розвиток.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.