Неупереджений репортаж із бібліотеки
Колись ми були чи не на вищій сходинці в рейтингу за кількістю людей, що читають. Яка ж нині ситуація з найкращим порадником людини – книгою?
Хто залишився в лавах класичних читачів, а хто віддав перевагу електронним варіантам книг? Дістати відповіді на ці актуальні запитання наш кореспондент спробував у Юлії Гурдуз, безмежно захопленої професією бібліотекаря. Вона – завідувач відділу організації та використання єдиного фонду в Центральній міській бібліотеці ім. Пушкіна.
«Дійсно, колись вважалося, що ми читаємо більш ніж хто інший. Тепер теж є багато людей, які прагнуть прочитати кращі зразки класичної літератури, яка, як відомо, збагачує і покращує словниковий запас і розширює кругозір. Різниця лише в тому, що на зміну паперовим з’явилась альтернатива у вигляді електронних книг. Сучасна техніка та Інтернет дозволяють читачеві діставати необхідну інформацію, не виходячи з дому», – констатує Юлія.
На стенді в читальному залі красуються книги сучасних авторів: Михайла Лабковського «Хочу и буду», Озана Варола «Думай как Илон Маск», Марка Бартона «Девочка. Девушка. Женщина», Робіна Шарма «Монах, который продал свой «Феррари». Попит на ці твори постійний, аудиторія – найширшого діапазону.
За словами Юлії Гурдуз, на сьогодні бібліотеки використовують різні форми роботи для того, щоб залучити й зацікавити читачів. Наприклад, для дітей організовують екскурсії, майстер-класи, квести. Бібліотекарі самостійно складають програму, готують костюми. Отже, бібліотеки нині – не тільки місце здобування знань, а й цікавого і захопливого дозвілля.
Старшокласників тут знайомлять з біографіями та досягненнями особистостей, які прославили наш край. Це художники, поети, музиканти, представники духовенства. Зусилля бібліотекарів спрямовані на виховання у молодого покоління моральності та духовних начал, зміцнення патріотизму. Бібліотеки також беруть активну участь у міських заходах, організовуючи книжкові виставки.
З якими ж запитами приходять читачі в бібліотеку? Завідувач відділу пояснила:
«Це багато в чому залежить від того, в який відділ вони звернулися. Є бібліотека для наймолодших книголюбів з великим вибором дитячої літератури. Є юнацький абонемент, де зібрана класична література за шкільною програмою, книги з психології. Відвідувачі дорослого абонемента цікавляться романами сучасних авторів, конкретними публікаціями в різних журналах. Є відділ мистецтва, в якому зібрано літературу про видатних художників, скульпторів, архітекторів, музикантів. У читальному залі просять матеріали з психології, твори Достоєвського, Толстого, Чехова тощо».
На жаль, останнім часом підтримати престиж професії бібліотекаря стає все важче. У бібліотечній системі відчувається нестача кадрів. Її фахівці пов’язують це, перш за все, з тим, що ось уже 15 років цієї спеціальності в Придністров’ї не навчають.
Поступово занурюючись у тему, на запитання про призначення очолюваного Юлією відділу, стає зрозумілим, наскільки вона сама захоплена книгами. Список улюблених творів цієї інтелігентної дівчини досить великий.
«Скарбницею» бібліотеки називають фонд рідкісних книг, яким завідує Юлія Гурдуз. Відділ по суті «закритий», проте з метою популяризації читання тут проводяться екскурсії. У фонді відділу – 382 примірники раритетних екземплярів. Є й найстаріші за роком видання два примірники XVIII століття. Особливе місце у зібранні посідають рідкісні книги з особистої бібліотеки нашого прославленого земляка, тираспольчанина Олександра Фойницького. Вони розкривають професійні інтереси художника. Викликають інтерес читачів «книжки-малятка» або по-науковому книги «мініатюрного видання». За міжнародними стандартами мініатюрним виданням вважається книга, формат якої не перевищує за висотою й шириною трьох дюймів, тобто 76 мм.
Не менш важливою частиною фонду «рідкісних» книг у відділі книгосховища є унікальні видання «великого» формату. Незвичайною й унікальною є книга І. Божерянова «Дом Романовых. 400 лет». Вона надрукована до 400-річчя династії. На сторінках видання постають, немов живі, образи представників імператорського дому Романових, описуються характер і звичаї монарших осіб, методи виховання й навчання спадкоємців під час підготовки їх до керування величезною державою. Універсальний зміст книги доповнює її яскраве і нестандартне оформлення. Палітурка книги – шкіряна, на обкладинці красується литий герб, є металеві накладки, тристоронній золотий обріз. Це ще й найважча книга (8 кг 300 г), яка зберігається в міській бібліотеці.
Книга «великого» формату «Московский Кремль из глубины веков» Є. Журавльова теж дивує оформленням: обкладинка виконана з новітніх поліграфічних матеріалів, присутнє золоте тиснення. До книги додається диск DVD і конверт з рукавичками для користування цим унікальним виданням. Під час відкриття подарункового футляра звучить гімн Росії, що справляє особливе враження і свідчить про унікальність цього фоліанта.
Як ви зрозуміли, шановні читачі, зібрання рідкісних книг у відділі організації та використання єдиного фонду представляє унікальну колекцію як сучасних, так і старовинних видань. Це найрізноманітніші за змістом і за форматом видання. Саме тому фонд рідкісних книг є безсумнівною гордістю головної бібліотеки країни та важливою складовою різноманітних екскурсій.
І все ж таки, попри наявність електронних гаджетів і девайсів, які так заполонили й такі зручні для сучасного читача, попит на «побачення» з паперовою книгою є й буде завжди. Хранителі храму знань у цьому впевнені. У бібліотек були, є й, напевно, будуть постійні читачі, справжні фанати класичних, паперових книг. Здебільшого це люди пенсійного віку. Для них дуже важливо взяти в руки саме таку, в справжній палітурці, відчути шелест її сторінок. Це ті найбільш віддані читачі, які ніколи й нізащо не проміняють паперову книгу на електронну.
Післямова. Порекомендуємо передплатникам нашої газети роман Валентина Пікуля «Три возраста Окини-сан». Це класичний приклад твору, яким зачитуються від малого до старого (згідно з назвою – три віки), а тому знову і знову приходять за ним у бібліотеку.
Світлана МАТРЮК.