У попередніх номерах газети йшлося про вплив медіапростору на таку групу споживачів інформації, як молодь. Пропонуємо продовження теми.
Якщо виходити з того, що медіареальність – це гіпермережна освіта, то необхідно зазначити ймовірність розширення зони ризику для молоді від сучасного інформаційно-комунікативного простору.
Його головні риси:
– постійне збільшення швидкості трансляції сигналу;
– скорочення часового проміжку між подією та завантаженням повідомлення про неї в мережу;
– гіпертекстуальність – наявність вбудованих у текст гіперпосилань, які значно розширюють контент;
– різноманітність форм подачі медіатексту;
– тиражованість – нагромадження інформаційних повідомлень зі збереженням одного змісту, що імітує велику кількість відомостей за їх реального дефіциту (фактично тиражуються «копії копій»).
Особливість ризиків зашкодити молоді за допомогою інформації полягає в технології залучення, «прив’язування» до каналу, постачання того чи іншого контенту з використанням різноманітних гаджетів.
Цікаві висновки були зроблені соціологами, які вивчали тему рівня довіри молоді до інформації, розміщеної на електронних інформаційних ресурсах. Зазначено, що найпоширенішим способом її сприйняття і закріплення в пам’яті є повторення одного і того ж самого матеріалу. Респонденти підкреслили, що в інтернет-середовищі інформація часто подається без контексту. Упор зокрема робиться на те, щоб викликати у людини сильні емоції шляхом використання таких принципів, як оперативність і сенсаційність.
Однією з особливостей сучасного інформаційного поля є збільшення кількості блогерів різної спрямованості. Деякі політологи вважають, що на сьогодні вони відіграють роль лідерів громадської думки й формують ставлення молоді до політичних подій, конструюють громадський порядок денний, який, як правило, відрізняється від офіційного, створюваного державними каналами та ЗМІ.
Згідно з результатами дослідження одного з російських політологів, ролики сучасних YouTube-блогерів знаходять сильний емоційний відгук у молоді з кількох причин: вони порушують хвилюючі теми, апелюють до цінностей, що розділяються молодими людьми: доступна освіта, боротьба з корупцією, екологія, пацифізм. Одним з аспектів довіри до блогерів у молоді, більшою мірою в підлітків, є те, що вони, «на відміну від традиційних ЗМІ, показують життя правдиво, без прикрас».
Якщо оцінювати представлені у вищеподаному дослідженні дані, то студенти у своїй більшості поширювану інтернет-блогерами інформацію намагаються критично аналізувати. Вони висловлюють думку, що ті здебільшого не особливо компетентні, дають суб’єктивну оцінку подій або елементарно заробляють гроші на злободенних темах. Водночас рівень довіри до контенту інтернет-блогерів у вікових груп 14–17 і 18–25 років може сильно відрізнятися.
Що стосується довіри до змісту інформації, під час анкетного опитування соціологи представили дані, які допомагають виділити такі вимоги респондентів: наявність посилань на офіційне джерело; авторитет того чи іншого ЗМІ; компетентність того, хто поширює відомості про ту чи іншу галузь знань. Кожен п’ятий учасник опитування довіряє власній інтуїції. Для 19,3 % респондентів важливо, щоб інформація надходила від людини, якій вони довіряють, а 15,2 % опитаних цінують ті думки, які збігаються з особистими.
Варто також звернути увагу компетентних органів на ще один результат проведеного опитування: близько третини опитаних майже щодня зустрічаються з критикою дійсності в Інтернет-просторі. З огляду на не сформований світогляд і відсутність навичок аналізувати, досить великий контингент молодих людей потрапляє під вплив деструктивних потоків інформації, тим самим створюючи ту саму групу ризику.
Так з’являються умови для формування деструктивних процесів і розвитку різних соціальних аномалій сучасного інформаційного суспільства: інформаційної апатії, нігілізму, інформаційного тероризму та екстремізму. Ці явища здатні перешкоджати прогресу, духовному розвитку і викликати зворотні процеси: руйнування психіки, деформацію особистості, нездатність любити, співчувати, творити й жертвувати, сприймати чужий біль, проявляти інші істинно людські почуття, які облагороджують людей.
Отже, інфобезпека – це безпека всередині телекомунікаційних ресурсів, захищеність самої інформації, інтересів членів суспільства від неправдивих повідомлень та різного роду загроз, які таїть у собі медіапростір.
Особливу увагу слід приділити таким проблемам, як дезінформація; цілеспрямоване маніпулювання свідомістю молоді в корисливих або політичних цілях; віртуалізація життя молоді; звуження кругозору через готовий підбір інформації; відсутність критичного мислення; девальвація духовних цінностей.
Створення безпечного середовища для молоді повинно містити такі напрямки: постійний моніторинг і контроль; профілактику та своєчасне усунення факторів, що становлять для них небезпеку в місцях постійного чи тимчасового перебування; формування в мисленні молодих людей навичок безпечної поведінки, а також позитивного образу свого майбутнього. Окремим завданням є можливість навчання користувачів Інтернету, які не вміють обробляти й верифікувати отриману інформацію в режимі реального часу.
Найважливішим засобом убезпечення інформаційного простору молоді є вироблення зі шкільної лави так званого «інформаційного імунітету», спрямованого на формування можливості протистояти всіляким інформаційним ризикам та загрозам.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото: ru.freepik.com.