У Бендерському історико-краєзнавчому музеї відбулася презентація нової серії марок «Досягнення в космосі».
На конверті зображена автоматична міжпланетна станція «Фобос-2», яка цього року відзначає 35-річчя виходу на орбіту штучного супутника Марса. Протягом 200-добового польоту на трасі Земля – Марс вона брала участь у науковій програмі експериментів із дослідження міжпланетного простору, Сонця, сонячної активності, реєстрації сонячних і галактичних гамма-сплесків. Крім того, були зроблені телевізійні зйомки супутника Марса – Фобоса, його фотометричні, спектральні та радіометричні дослідження, а також хімічного складу атмосфери планети.
Однак 27 березня 1989 року, після проведення телевізійних зйомок Фобоса, під час яких АМС час від часу змінювала свою орієнтацію, радіозв’язок із нею був втрачений. Через чотири години безуспішних спроб відновити його, надійшов ослаблений сигнал, який виявився останнім повідомленням з АМС «Фобос-2». Відомості, що вдалося дістати, становлять великий науковий інтерес. Наприклад, одержані нові спектральні дані про поверхню станції, масу Фобоса, уточнені його балістичні параметри. Обсяг інформації щодо Марсу перевершує все здобуте у попередніх експедиціях.
На конверті розмістилася й марка радянських автоматичних міжпланетних станцій, призначених для вивчення Венери й комети Галлея «Вега-1» та «Вега-2». За вирішуваним завданням, схемою польоту, конструкцією, складом бортових систем і наукової апаратури вони були повністю ідентичні. Запуск двох однакових апаратів мав на меті не тільки підвищення загальної надійності виконання експедиційного завдання, а й проведення контактних досліджень поверхні Венери у двох різних районах планети, а також вивчення комети Галлея на різних відстанях її від Сонця.
Третє зображення – радянський безпілотний космічний корабель «Космос-690» («Бион-2»), якому цього року виповнюється 50 років з дня запуску. Це другий з одинадцяти апаратів серії «Бион». Він повинен був надати інформацію про вплив невагомості на радіочутливість організму ссавців. Експеримент був поставлений на щурах в умовах космічного польоту з суворо дозованим опроміненням тварин. Відповідно до завдань експерименту була розроблена методика його проведення, до складу якої входив вибір доз і джерела випромінювання, відпрацювання режиму опромінення, розробка бортового опромінювача з урахуванням чинних на той час норм радіаційної безпеки та вимог, що пред’являлися до космічної техніки, створення рівномірного поля опромінення тварин на борту біосупутника.
За словами директора Державного унітарного підприємства «Видавництво «Марка Придністров’я» Всеволода Лаврентьєва, цей випуск вирізняється наявністю картмаксимуму (художньої листівки не поштового призначення). Очільник зазначив, що тема космічного простору завжди приваблювала не тільки колекціонерів, а й пересічних громадян.
Частим гостем на презентаціях поштових мініатюр цієї тематики є тираспольчанин Володимир Лобовик. Він розповів, що захопився філателією з першого польоту льотчика-космонавта Юрія Гагаріна у відкритий космос. Нині його колекція нараховує вже кілька сотень знаків поштової оплати. Володимир зазначив:
■ «Сім’я не розуміє моє хобі, не поділяє захоплення, а я радію кожній новій марці, кожному предмету, як дитина».
Наклад кожної марки в серії «Досягнення в космосі» – 4 900 екземплярів.
Придбати поштові марки всі охочі можуть в офісі видавництва «Марка Придністров’я» та у поштових відділеннях.
Катерина СИДОРЧУК.
Фото автора.