Два населених пункти Слободзейського району – Слободзея та Первомайськ – відзначили ювілейні дати з дня заснування.
У кожного – особлива доля і власна історія.
Особливий дух і атмосфера
У 80-ті роки ХІХ сторіччя учитель зі Слободзеї П. Волохін представив Одеському товариству історії та старовини велику колекцію археологічних знахідок, зібраних в околицях селища. Він повідомляв, що значна площа населеного пункту розташовувалася на стародавньому кладовищі, а одне з місць поховання лежало трохи південніше, на височині. Його називали курганом-могильником, який нібито містив послання з глибини століть. Це свідчить про те, що на території, де нині розгорнулося селище, то виникали, то зникали стоянки та поселення древніх людей. Різні життєві обставини нерідко змушували їх покидати насиджені місця. А ще бувало, що сильніші противники виганяли їх звідти, знищуючи зведені житла.
Одним із перших документів, де згадується населений пункт Слободзея, є карта Молдавії періоду воєнних дій 1768–1774 рр. Її автор – Ф. Бауер – російський (німецького походження) генерал-квартирмейстер, інженер-гідротехнік, архітектор, картограф. Однак початок цьому документу поклали задовго до прибуття Бауера в Молдавію генерал-лейтенант Медер і кілька офіцерів генерального штабу. Більш ранніх документальних джерел про селище поки що не виявлено. Отже, умовно роком заснування Слободзеї можна вважати 1769 рік. Однак низка матеріалів побічно свідчить, що вона існувала задовго до цієї дати.
Походження назви міста відображає соціально-історичні особливості Лівобережжя Дністра. Слобода – селище, засноване адміністративним шляхом на підставі спеціального указу влади. Жителі слобод користувалися деякими привілеями (не платили податки, на певний термін звільнялися від військової повинності) – іншими словами були людьми вільними, за що і поселення такого типу почали називатися слободами.
Одна з яскравих сторінок історії цього населеного пункту пов’язана з Чорноморським козацьким військом, резиденція якого в 1789 р. була переведена в Слободзею. Невидимий, але дуже міцний зв’язок слободзейських храмів із багатьма святими місцями. Не виключено, що мідь зі Слободзеї – у дзвонах Афонської гори. Адже військовий суддя Антон Андрійович Головатий пообіцяв її монахам Свято-Афонської Лаври «на дзвони». Слово своє Головатий дотримав.
День міста збігається з церковним святом Різдва Божої Матері. Вранці в його околицях зазвучали мідні дзвони двох храмів обох частин населеного пункту, де відправили святкові богослужіння. На площі перед РАГСом на молдавській частині розгорнувся традиційний суботній ярмарок, що відрізнявся різноманітнішим, ніж зазвичай, асортиментом товарів. У черговий раз із найкращого боку показало товар обличчям ТОВ «Фикс». Кавуни й виноград, томати й перець, морква і капуста – все за доступними цінами. Яскрава ярмаркова веселка приваблювала городян і гостей населеного пункту.
Слободзея – не тільки житниця Придністров’я, це місто романтиків і закоханих. У свята тут відчувається особливий дух і атмосфера, тут навіть повітря насичене неповторними ароматами. Про це на Аркадній площі в День міста говорив глава держадміністрації Слободзейського району та м. Слободзеї Василь Тищенко.
«Слободзейці зуміли відстояти незалежність Придністров’я, захистили свою віру, мову, традиції. На сьогодні місто і район продовжують розвиватися. Протягом низки років реалізуються державні та муніципальні програми. Оновлюються школи, дитячі садки, будинки культури, триває ремонт доріг і тротуарів, їх освітлення, створюються нові місця відпочинку, висаджуються тисячі молодих дерев і чагарників. Нас радують позитивні зрушення в народній освіті, культурі, спорті, в роботі з молоддю. Городяни, жителі району виховують молоде покоління, піклуються про здоров’я, ростять хліб. Не дарма Слободзею називають сільськогосподарською столицею республіки», – зазначив глава міста і району.
Він висловив подяку ветеранам, усім, хто невпинною працею сприяє розвитку міста, бере активну участь у його громадському житті. Слободзеї ж побажав процвітання і подальшого розвитку.
Кожен історичний період народжував нових героїв. Тільки перелік найдостойніших зайняв би не одну газетну смугу. Однак кращими з кращих є: видатні діячі революційного руху брати Поярки, повний кавалер ордена Слави П. Ємельянов, Герой Соціалістичної Праці А. Негрецька, генерал Радянської Армії О. Табак, кавалер ордена Республіки Ю. Затика, голова Громадської палати Придністров’я В. Глєбов, письменник В. Гурковський. Золоті сторінки вписує в історію міста і нинішнє покоління. Слободзея живе і розвивається, городяни гідно зустрічають 255-річчя малої батьківщини.
Зі святом привітали містян депутат Верховної Ради Павло Шинкарюк, благочинний району, настоятель храму Архангела Михаїла протоієрей Андрій Данілєску. За активну громадську діяльність, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 255-річчя від дня заснування Слободзеї орденом «Трудова слава» нагороджені: начальник Управління економічного розвитку та муніципальної власності держадміністрації Тетяна Бєлова і пенсіонерка Наталія Фатєєва, грамотою Президента – заступник начальника Управління з розвитку інфраструктури держадміністрації Андрій Ганенко, а також група працівників СЗАТ «Интерднестрком». Тренеру-викладачеві з самбо Слободзейської спортивної школи № 1 Андріяну Кричмару присвоєно почесне звання «Відмінник фізичної культури та спорту ПМР».
Віддали почесті сім’ям-ювілярам, які прожили разом півстоліття: Михайлу і Галині Донцу, Віктору та Зої Єрохіним, Петру і Надії Табак, а також Федору і Людмилі Жидовану, які відзначили 55-річний ювілей спільного життя. Не забули й довгожителів міста Віктора Миколайовича Запорожчука і Марію Павлівну Коротнян.
Ювілейну концертну програму відкрив зразковий танцювальний ансамбль «Юникс-ритм» Будинку культури с. Паркани. Колективи й солісти з Паркан справили на глядачів незабутнє враження.
Виступи ансамблю флуєристів із Кіцкан, циркової студії «Каскад» з Первомайська, зразкового танцювального ансамблю «Ритмик-Данс», солістів Оксани Єскіної, Дарини Осічевої, Кароліни Балан, заслуженої артистки ПМР Олени Селіверстової та її вихованки Мадлени Добрової супроводжувалися тривалими оплесками. Велику популярність у місті, та й за його межами, має зразкова студія моди «Миллениум». Її моделі продемонстрували городянам каскад колекцій одягу.
Дітвора брала участь в ігровій програмі «На старт, увага, марш!», каталася на міні-автомобілях, на коні та поні, ласувала солодощами.
Спортсмени розкинули на зеленій галявині борцівський килим. Тут розгорнулися неабиякі за своїм напруженням змагання з боротьби Тринта за живі призи – півнів, кроликів, барана. У своїх вікових групах перемогли Матвій Табак, Сергій Болонар, Георгій Семенюк, Андріана Кричмар, Владислав Палій. Усі охочі могли спробувати свої сили в баталіях за шахівницею.
До і після урочистої частини та концерту на вул. Фрунзе гостинно запрошували національні подвір’я, де лунали народні мелодії. На українському подвір’ї Будинку культури с. Ближній Хутір виступав вокальний ансамбль «Хуторянка», на молдавському (БК с. Карагаш) – оркестр народних інструментів, на російському (БК російської частини міста) – ансамбль «Казацкие сердца», на болгарському (БК с. Паркани) співали пісні та пригощали баницею.
Відточену майстерність демонстрували як окремі умільці, так і колективи прикладної творчості: Сергій Малихін зі Слободзеї, Ольга Чекан із Глиного, Валерій Липський і В’ячеслав Парпурін з Тирасполя, які працюють по дереву. Правда В’ячеслав народився і виріс у Слободзеї. На його панно звертали увагу справжні цінителі декоративно-прикладної творчості. Любов до мистецтва прищепив йому вчитель малювання Слободзейської ЗОШ № 3 Петро Мар’ян.
Педагог Слободзейської художньої школи Єгор Саєнсус проводив майстер-клас, давав настанови підліткам, які хотіли навчитися малювати. Неподалік розташувалася виставка робіт учнів художньої школи. В атмосферу минулого можна було «зануритися» на виставці Слободзейського музейного об’єднання, співробітники якого, переодягнувшись у старовинні стилізовані молдавські, українські та російські костюми, представляли побут і культуру цих народів.
Увечері в літньому кінотеатрі виступив Державний ансамбль танцю і народної музики «Виорика», а на Аркадному комплексі відбулося масове гуляння. О 21:30 зоряне небо осяяв святковий салют.
Первомайці – одна сім’я
Якщо місто надії та любові Слободзея відзначило 255-річчя, то селище садівників Первомайськ – 110-річчя.
Разючі зміни відбулися в населеному пункті останнім часом. У 2011-2012 роках відремонтували покрівлі Будинку культури та поліклініки, замінили вікна та зовнішні двері тієї ж поліклініки й дитячого садка «Калинонька», відкрили МУ «Будинок-інтернат для людей похилого віку та інвалідів». У 2016-му реконструювали котельню і встановили нове обладнання виробництва Німеччини. Через три роки почала працювати ще одна модульна котельня з дистанційним управлінням. Вона обігріває 25 будинків (1 850 квартир), загальноосвітню школу і Будинок культури. У 2021 році здали в експлуатацію фельдшерсько-акушерський пункт, упорядкували прилеглу територію, з’явилися сучасний дитячий майданчик, скейтова доріжка, баскетбольне та футбольне міні-поле зі штучним покриттям, майданчик для воркауту, парк для сімейного відпочинку – все це на території оновленого спорткомплексу. У парку прокладена алея, що веде до стадіону, проведена робота з озеленення та упорядкування території. Нічого подібного в Первомайську ще не було. Теперішній парк – це не тільки найпопулярніше місце відпочинку, але і сучасний майданчик для проведення культурних і спортивних заходів. Президент Вадим Красносельський посадив у новому парку молоду ялицю, яку оберігає бетонна інсталяція у вигляді розкритих долонь. Первомайці впевнені, що вони оберігатимуть у Первомайську все, що подарувала природа і створила людина. У 2022-2023 роках у дитячому садку «Калинонька» встановили нові гірки та два дерев’яні навіси, у центрі селища розташувався лавандовий сквер, де проходять фотосесії. Головною ж новобудовою Первомайська став храм дива Архістратига Михаїла. В оточенні такої краси первомайці зустрічали ювілей селища.
Святкування розпочалося з Божественної літургії в новому храмі, яку відправив архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава. Раніше в Первомайську храму не було.
«Кожен приходив сюди, скажімо так, зі своїм храмом: одна частина жителів – на Покрову, інша – на Архангела Михаїла. День 19 вересня став днем єднання всіх жителів Первомайська», – сказав протоієрей Алексій.
У ювілей на прилеглій до храму території розгорнулася польова кухня, далеко по окрузі розносилися аромати шурпи з домашнім м’ясом. Парафіяни та гості змогли підкріпитися нею після святкової служби.
У місцевому Будинку культури, де зібралися сотні первомайців, відбулися урочисті збори. У них взяли участь президент Торгово-промислової палати Василь Кожан, перший заступник глави державної адміністрації Слободзейського району та м. Слободзея Микола Ярошевський, депутат Верховної Ради Олег Василатій, керівники населених пунктів району.
Першим земляків привітав зі святом глава Первомайська Iван Кірка. Він зазначив, що тут проживають представники 21 національності, які вміють добре працювати й гарно відпочивати. Доля кожного первомайця пов’язана з життям рідного селища. Кращих із них назвали під час ювілейних урочистостей. Викладач дитячої школи мистецтв Тетяна Федорова, педагогічний стаж якої налічує понад 55 років, нагороджена орденом «Трудова слава». Довгожителю, 88-річному Миколі Кирилюку, вручили цінний подарунок. У святковий день вшанували й «золоті» сімейні пари. На сцені БК подружжя кружляли у вальсі, як багато років тому, в день весілля.
Після урочистих зборів свято змінило дислокацію. До пізнього вечора тривали танці в парку під запальні ритми 80-х – 90-х років. Вечірню дискотеку провів колектив «Ремикс» зі Слободзеї.
110-та річниця Первомайська стала новою точкою відліку докорінного перетворення селища – гордості району і республіки.
Олег ГАВРИЛЕНКО.
Фото автора.