Таке не забути й не пробачити

Щороку в Дубоссарах у вересні згадують жертв масового розстрілу людей у 1941 році. По завершенні Великої Вітчизняної війни на місці їхньої загибелі був зведений меморіальний комплекс. Понад 18,5 тис. жителів Молдавії та півдня України, яких фашисти зганяли в Дубоссари на страту, покояться в 11 братських могилах.


Документи свідчать. У 1941-му на території Дубоссар дислокувався німецький каральний загін під командуванням Вальтера Келлера. Його завданням було знищення комуністів і представників єврейської та ромської національності. Нацисти вбивали не тільки місцевих жителів, а й привозили людей із сусідніх міст і районів. Не щадили нікого: на очах у дітей розстрілювали матерів, людей похилого віку, а потім і їх позбавляли життя.

Таке не можна прощати, таке не можна забувати. Тому щороку на міському Меморіалі жертвам фашизму збираються люди на мітинги пам’яті. У них беруть участь рідні та близькі загиблих, керівництво Дубоссарського району, представники єврейських громад Придністров’я та Молдови, громадських організацій. Меморіал жертвам фашизму в Дубоссарах – це особливе місце трагедії, болю і скорботи. Його називають другим Бабиним Яром.

На мітингу заступник глави Дубоссарської держадміністрації Наталія Кравець зазначила, що керівництво міста і району, а також республіки неослабну увагу приділяє стану пам’ятних місць, поховань загиблих громадян у роки Великої Вітчизняної війни.

«Вони назавжди в нашій пам’яті. Ми зобов’язані зробити все можливе, щоб подібна трагедія на нашій землі не повторилася… Нині тривають масштабні роботи з реконструкції меморіального комплексу. Все це ми робимо для того, щоб молоде покоління пам’ятало історію, шанувало пам’ять загиблих», – підкреслила Наталія Кравець.

Промовці ще не один раз зупинялися на трагічних подіях, що відбувалися на території Дубоссар. Завдяки свідченням очевидців, задокументовані численні факти винищення людей під час фашистської окупації. Спогадами про злодіяння фашистів поділився через відеозв’язок і уродженець с. Цибулівка Дубоссарського району Володимир Iлліч Портной.

Йому пощастило вижити в той час, як нелюди розстріляли майже всю його сім’ю. Володимиру Іллічу нині 96 років, він проживає в Ізраїлі. У Придністров’ї живе його племінник Iлля Фрейдкін – керівник Рибницької єврейської громади. Володимир Портной подякував учасникам мітингу за пам’ять про велику людську трагедію, яка зберігається багатьма поколіннями дубоссарців упродовж усього повоєнного часу.

«Тут поховані його рідні: мама Дора, брат Міша та сестра Олена, його дідусь Шиман Машкауцан. Вони родом з Ягорлика. Тут були розстріляні його дідусь Наум Портной і бабуся Лея, а дядько врятувався. Від усієї нашої родини, від Рибницької єврейської громади дякую всім присутнім і тим, хто бере активну участь у реконструкції цього пам’ятного місця», – зазначив голова єврейської громади Рибниці Ілля Фрейдкін.

Про вселенську трагедію немісцевого масштабу говорили також керівник Дубоссарської єврейської громади Озіас Укштейн і заступник голови єврейської громади РМ Шабатай Ханукаєв.

Присутні вшанували пам’ять безвинно убієнних хвилиною мовчання і поклали квіти до меморіальних плит.

До відома читачів. У 2017 році на меморіальному комплексі встановили ще один пам’ятник –
кам’яний «Реквієм», який символізує скорботу за всіма жертвами Голокосту.
Тепер на місці масового поховання триває реконструкція. Вона розрахована на кілька етапів.


Надія ДОБРЯНСЬКА.

Фото автора.