Наприкінці вересня в республіці щороку відзначають День вихователя. У професійне свято вшановують всіх працівників і співробітників дошкільних установ.
Кожен із нас пам’ятає свого першого вихователя, який долучив до книги, запалив іскорку знань, надав підтримку і мотивацію в процесі навчання і розвитку.
Тема освіти завжди була і залишається актуальною, а педагогічні династії посідають в ній особ-
ливе місце. Роками накопичений досвід, традиції та знання передаються з покоління в покоління, формуючи ту саму основу, на якій будується навчання і виховання нових поколінь.
Про спадкоємність професії у своїй сім’ї розповіла представниця династії педагогів, досвідчений логопед дитячого корекційного садка № 9 «Букурия» Тетяна Квітка. Зустріч із привітною і лагідною жінкою, знаним спеціалістом у професійних колах відбулася у стінах навчального закладу, а в руках вона тримала старі фотокартки своїх дідуся та бабусі, які й започаткували династійний ланцюжок.
«У нашому сімейному архіві ми дбайливо зберігаємо рукописи та спогади справжніх трудівників, талановитих педагогів, які щедро віддавали своє серце дітям», – почала розмову Тетяна Миколаївна.
«Мій дідусь Веніамін Сисоєв працював завучем і директором у різних навчальних закладах, зокрема й у Великоглібовицькій восьмирічній школі Львівської області. Він був учителем астрономії, фізики та математики. Свого часу приїхав туди з Ростова, жодного слова українською мовою не розуміючи, чоловік самотужки вивчив солов’їну та бездоганно володів нею. Його поважали та цінували колеги й учні, часто зверталися за порадами як до старшого товариша.
Моя бабуся Поліна Сисоєва викладала точні науки в тій самій школі. Її уроки були настільки пізнавальними, цікавими та захопливими, що допомогли багатьом учням розкрити в собі таланти та здібності.
Обдаровані педагоги не тільки навчали своїх учнів відповідних дисциплін, спонукали їх мислити, бути справедливими, чесними, робити добро і ніколи про це не шкодувати. Дідусь і бабуся були нескінченно відданими своїй професії, все життя вчилися самі й передавали знання іншим.
Згодом сімейну традицію продовжила моя тітка, а далі вже приєдналася до цього ланцюжка і я. Педагогічний стаж викладацької діяльності нашої родини становить 134 роки. Трудова історія нашої сім’ї минулого року стала переможцем республіканського конкурсу «Педагогічні династії» в номінації «Фундамент майбутнього». Моя донька Ганнуся також уподобала вчительську справу, планує торувати шкільну доріжку, продовжуватиме родинну справу у четвертому поколінні», – поділилася багатою історією логопед.
Сама Тетяна з дитинства бачила в очах своїх предків любов до обраної професії, вміння співчувати та поважати учнів, усвідомлення неповторності та унікальності кожної маленької людини. Тому вибір життєвого шляху був зумовлений заздалегідь. Вона закінчила При-дністровський державний університет ім. Т. Г. Шевченка у 2008 році за спеціальністю «Вчитель молодших класів». Через брак вакансії у школі, розпочала свою професійну діяльність у дитячому садочку.
Згодом, закінчивши професійні курси, перекваліфікувалася на логопеда й уже п’ятий рік працює в дитячій установі за напрямком «Логопедія» і кілька годин на тиждень практикує як вихователь.
Фахівець розповіла, що для роботи з малюками необхідно володіти не тільки компетенціями, а й певними особистими рисами: любов’ю до дітей, терпінням, доброзичливістю, креативністю, комунікабельністю та стресостійкістю.
Діяльність логопеда спрямована на виявлення, профілактику та корекцію різних мовних порушень у дітей. Завдання фахівця такого профілю в дитячому садку надзвичайно важливе, оскільки він сприяє розвитку мовлення й комунікації у дітей дошкільного віку. На жаль, чимало їх мають проблеми з вимовою. До цього може призвести певне захворювання, помилки у вихованні, соціальна недбалість. І якщо вчасно не звернутися за допомогою до фахівця, то дитина набуває значну кількість комплексів, замикається в собі, стає невпевненою і має низьку самооцінку. Після виправлення звуковимови й артикуляції вона не тільки робить стрибок в інтелектуальному розвитку, а й стає більш упевненою, самостійною та відкритою.
Кожен працівник дитячого садка № 9 «Букурия» – це професіонал, знавець своєї справи, який спеціалізується в наданні комплексної корекційної допомоги дітям з особливостями розвитку. Вони намагаюся знайти підхід до кожного вихованця, а навчання побудоване так, щоб їм було цікаво, весело і комфортно.
Дружній колектив разом із малюками є постійним учасником різноманітних конкурсів і змагань. Для найменших проводяться розвивальні заняття, ігри, розважальні заходи.
Тетяна Квітка з гордістю стверджує:
«Головне, що об’єднує нашу сімейну педагогічну династію, – любов і повага до своєї професії. Віра в учня – це те, що росте в мені й разом зі мною, а діти є джерелом радості, натхнення і позитиву».
Ольга АЗАРОВА.
Фото Анни ПОЛIКАРПОВОЇ.