Придністровський народ схожий із річкою, яка дала йому ім’я. Величавий Дністер приймає воду з багатьох приток, джерела деяких із них розташовані десь поза межами нашої країни. Так і народ наш об’єднав десятки національностей (коріння яких близько чи далеко) у сім’ю, що дружно живе протягом декількох століть у краю, який став їм Батьківщиною.
Поєднав дбайливо: не розчинив історико-культурну своєрідність кожного етносу, а надав можливість зберегти та розвинути спадщину предків. Турбота про зміцнення гармонійного переплетення національних культур – один із пріоритетів державної стратегії. Щороку в ПМР реалізуються проекти, що допомагають зберігати унікальність нашої придністровської ідентичності, популяризувати різноманіття народних звичаїв.
Серед таких заходів є і республіканський огляд-конкурс «Джерело традицій». Він відбувається у два етапи: спочатку відбіркові тури в містах і районах, потім фінал, який проводиться на рідній землі колективу, що став переможцем попереднього огляду. У 2022-му це звання достойно вибороли співаки й танцюристи Будинку культури с. Хрустова. Тому нинішній фінал – уже шостого «Джерела традицій» – відбувся в Кам’янці.
Урочисту частину події відкрили артисти заслуженого колективу української пісні «Хрустовчанка» та зразкового хореографічного гурту «Асорті». Композиція «Зелене жито» стала справжнім символом гостинності. Коли лунав останній рядок пісні «…тут зібрався рід наш увесь», найменші артисти величаво внесли на сцену хліб на вишитому рушнику. Такими ж пишними рум’яними короваями зустрічали усіх гостей – 14 художніх колективів і чотирьох майстринь із міст і сіл нашої республіки.
Сердечно привітали учасників конкурсу і глядачів начальник Державної служби з культури та історичної спадщини Марія Кирмиз і заступник глави Кам’янської держадміністрації Наталія Iсакова. Вони особливо відзначили важливу роль народних звичаїв, традицій і обрядів у житті суспільства та країни.
«Республіканський огляд-конкурс «Джерело традицій» є значимою культурною подією, яка об’єднує талановитих виконавців фольклору і майстрів декоративно-прикладної творчості та народних художніх промислів, – наголосила Марія Кирмиз. – Ми з великим трепетом і пошаною передаємо від покоління до покоління культуру наших предків, популяризуємо унікальну спадщину придністровського народу, зберігаємо одвічні традиції та відроджуємо старовинні техніки й ремесла».
Тематику нинішнього огляду-конкурсу визначили літні, осінні та родинно-побутові звичаї й обряди народів, які проживають на території ПМР. Учасники гуртків, студій, колективів художньої самодіяльності показали глядачам і компетентному журі, до складу якого увійшли діячі культури та мистецтва, 8 самобутніх вистав.
Відкрив конкурсну програму народний ансамбль «Бусуйок молдовенеск». У центрі уваги самодіяльних артистів із Рибниці – молдавський фольклор. На огляді колектив демонстрував календарний обряд «Папаруда». Його наші далекі предки проводили під час посухи. Щоб викликати дощ, дівчатка та хлопчики на чолі з Папарудою, вбрання якої прикрашали квіти і трави, з піснями й танцями ходили від хати до хати, від криниці до криниці. Їхні римовані благання про цілющу вологу з небес підхоплювали господарі подвір’їв, які мріяли про багатий урожай на городах і виноградниках, у садах і на полях. Незабаром співали вже усім селом, дружно крокуючи до річки чи озера, щоб пустити по їх водах прикрашену зеленню сорочку.
Схожий ритуал відбувається й у Купальську ніч, тільки пливуть за течією віночки, що мають провістити своїм хазяйкам майбутнє. Древнє свято, як і раніше, популярне в нашому краю. На Кам’янщині його відзначають жителі Северинівки та Хрустової, а в Окниці цьогоріч провели масштабний фольклорний фестиваль.
Тоді-то учні міської дитячої школи мистецтв і зацікавилися обрядами та прикметами, якими супроводжується це колоритне свято.
«Ми дізналися, що на Івана Купала святкували зі світанку до темна. Вранці дівчата збирали трави та квіти для вінків, прикрашали стрічками деревце, з яким парубки обходили село, скликаючи жителів на свято. Всі дії супроводжувалися піснями», – навперебій розповідали дівчатка, що збиралися на конкурс у рідній школі.
Уже в народних костюмах і пишних віночках вони з піснями пройшли до районного Будинку культури, запрошуючи до участі у святі кам’янчан і гостей міста. Їхній конкурсний виступ завершився овацією. Зворушені дорослі, дивлячись на зовсім юних артистів, упевнилися, що спадкоємність поколінь є, значить і традиції житимуть.
Головне місце в конкурсній програмі посіли родинно-побутові обряди, підтверджуючи, що Рік сімейних цінностей охопив усі галузі нашого буття. «Кумэтрия» стала предметом дослідження відразу двох народних колективів – «Датина стрэбунэ» (с. Малаєшти) та «Извораш» (с. Роги). Завдяки їм, стало зрозуміло, чим молдавські хрестини відрізняються від слов’янських.
Народний фольклорний колектив «Албэстреле» (с. Нові Гояни) показав «клаку» (в українців – толока), що символізує згуртованість сім’ї та міць родинних і дружніх зв’зків. Коли молодому подружжю наставав час обзаводитися власною хатою, на її будівництво збиралося мало не все село. За роботою співали, а процес замісу глини перетворювався на справжній танець!
Чи доводилося вам, шановні читачі, за день побувати відразу на трьох весіллях? Нам, учасникам конкурсу, пощастило побачити болгарське, молдавське та його подоймський варіант. Перед виступом артисти народного гурту «Другари» розповіли, що в Парканах весілля тривало 5 днів, кожен із яких ніс своє смислове навантаження, був насичений традиціями та звичаями. На конкурсі показали ранок нареченої, її зустріч із женихом, благословення батьків. Старовинні пісні болгарською мовою, запальні танки не залишили в залі байдужих.
Заслужений муніципальний ансамбль «Приетения» (м. Бендери) показав весільний обряд у театрально-хореографічному виконанні, а «Нунта де ла Подойма» була в одвічному народному стилі, збереженому з першої третини ХІХ століття. Під марші у виконанні народного духового оркестру селяни різного віку урочисто пройшли на сцену, приголомшуючи унікальними костюмами. Спеціальні танці супроводжували кожне дійство: демонстрацію приданого – килимів, подушок та інших символів працьовитості нареченої; подачу голубців і вина. Ними, до речі, пригостили всіх бажаючих, залучаючи кожного глядача до орбіти хлібосольного весілля.
Конкурс проводився й у номінації «Виставка декоративно-прикладної творчості та народних художніх промислів і ремесел ПМР». У фойє БК експонувалися роботи семи колективів і чотирьох умільців із Тирасполя, Слободзейського, Григоріопольського, Дубоссарського та Кам’янського районів. Були представлені колоритні національні костюми та м’які іграшки, різьблені та розписні вироби з дерева й автентичні обереги. Сувенірні ляльки відображали багатонаціональність нашого краю, а картини в техніці «флористика» – красу придністровських пейзажів.
Серед зразкових колективів декоративно-прикладної творчості кращою журі визнало експозицію гуртківців з Окниці. Виправдовуючи назву «Умілі ручки», за допомогою спиць і гачків вони вив’язали з яскравих ниток ціле сільське подвір’я з садом, городом і хатою, біля якої за святковим столом зібрався великий дружний рід. На другому місці – «Лісова казка» з Дзержинського, на третьому – «Юні майстри» з Хрустової. Призи також вручені Катерині Моцпан (с. Коротне), яка виготовляє з талаша – листочків, що оберігають кукурудзяні качани, красиві та корисні побутові речі, і народному колективу декоративно-прикладної творчості «Гама кулорилор» (с. Малаєшти), що представив на огляд низку гобеленів, які оспівують придністровські краєвиди та працьовитість земляків.
Республіканський конкурс «Джерело традицій» став для глядачів яскравим фольклорним святом, яке тривало близько чотирьох годин. Для журі, яке очолювала Марія Кирмиз, це був час непростого вибору, адже всі учасники продемонстрували глибокі знання і трепетну пошану, з якою зберігають і передають молоді звичаї та обряди предків. Перше місце серед самодіяльних колективів посіли «Другари», на другому – «Датина стрэбунэ», на третьому – учні вокального та хореографічного відділень Кам’янської ДШМ.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.