У Центрі української культури відбувся республіканський науковий круглий стіл «Олесь Гончар: діалог із сучасністю». Він присвячений 100-літтю від дня народження видатного українського радянського письменника, літературного критика та громадського діяча. У ньому взяли участь викладачі кафедри української філології ПДУ і вчителі української мови та літератури бендерських і тираспольських шкіл.
Олесь Терентійович Гончар – всесвітньо відомий письменник і громадський діяч. Його твори вражають глибиною і масштабністю мислення, високо гуманістичними ідеями. Літератор переймається не тільки долею рідної України, а й долею людства. Як вважав сам письменник, бути потрібним одній людині й бути потрібним людству – це не завжди одне й те ж.
Зі словами привітання до присутніх звернулася завідувач кафедри української філології ПДУ Олена Якимович. Вона побажала учасникам плідної роботи та відзначила важливість таких зустрічей для викладачів і студентів старших курсів. «Уболівання за долю людини, високий патріотизм і гуманізм – ось найяскравіші ознаки творчості Олеся Гончара», – зазначила Олена Леонідівна, розповідаючи про діяльність письменника.
У творах Олеся Терентійовича основним об’єктом дослідження є людина. Письменник захоплюється її вчинками та помислами, його цікавить людська велич і чистота. Він обвинувачує як загальнолюдське зло, так і антиморальні прояви окремих людей, вважаючи, що найменша підлість може згодом перерости у велику біду, яка здатна призвести до трагедії людства в цілому. Уже в першому своєму визначному творі — трилогії «Прапороносці» устами своїх героїв Олесь Гончар гнівно засудив війни та все те зло, яке вони приносять людству.
Старший викладач кафедри української філології Валентина Іванівна Щербина в своїй доповіді порівняла антивоєнну спрямованість у романах О. Гончара та Е. Хемінгуея. Викладач розповіла про ставлення до поняття «втрачене покоління», проаналізувала схожість доль героїв і значення їхньої смерті.
Перу письменника належить значна кількість романів, повістей, оповідань, критичних нарисів та статей. О. Гончар відомий і як блискучий новеліст. У його доробку кілька збірок новел та оповідань. Він творчо продовжує традиції класиків – майстрів малої форми: М. Коцюбинського, В. Стефаника, що збагатили новелу філософським осмисленням подій. Його новели глибоко психологічні, розкривають внутрішній світ героїв у важливі, переломні моменти їхнього життя.
Учитель української мови та літератури МОЗ «Тираспольська гуманітарно-математична гімназія» Інна Ніконова представила свою доповідь «Використання цитат з роману О. Гончара «Собор» в учнівських творах і есе». На прикладі учнів гімназії Інна Василівна розповіла про те, які цитати та факти вони найчастіше використовують. «Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..» – залишається одним із відомих висловів автора, що запам’ятовується зі школи.
У кожному творі Олеся Гончара можна знайти поєднання трагічного і людяного. І хоч він зображує взаємодію життя і смерті, немає в ньому жодної ноти приреченості. Його філософія людяності заклична і світла. Вона віщує перемогу добра і щастя.
Дарина КУЛАКОВА.