У книзі «Географія Кам’янського району» зазначено, що в 1709 р. вже існувало поселення Северинівка, назване на честь сина князя Любомирського, який на ту пору володів землями від Ямполя до Ягорлика. Від цієї дати й ведеться літопис села.
Історію його знають усі мешканці. В цьому заслуга згуртованого колективу сільських працівників культури. Крім звичних Будинку культури та бібліотеки в Северинівці є музей. Хоча він присвячений Героєві Радянського Союзу Петру Вершигорі, завідувач вивчає кожен етап розвитку населеного пункту, а знаннями щедро ділиться під час екскурсій та лекцій. У краєзнавчій роботі активну участь бере і шкільний колектив.
Дорослі добре розуміють, що любов до рідної землі починається з дитинства, тому прагнуть зацікавити молоде покоління вивченням минулого, прищепити пошану до предків, які славно попрацювали заради розвитку села, та передати естафету турботи про Северинівку молодим. Результати виховної роботи були добре видні на святі. У ньому брали участь малята з дитсадка та школярі, студенти та працюючі юнаки та дівчата. Вони гортали сторінки сільського літопису, декламували вірші та співали.
Кожен зміг показати свої таланти, розкриті й дбайливо випестувані наставниками. Одні демонстрували артистичний дар, інші – вміння творити чи то кулінарну майстерність. Різні ласощі та яскраві вироби, приготовані власноруч (а інколи всією сім’єю), школярі продавали на ярмарку. Дорослі охоче купували «товари», пам’ятаючи, що гроші традиційно віддадуть на шкільні потреби.
Трудові колективи підготували до свята виставки, що інформували про робочі будні та досягнення. Втім, з керівниками району Сергієм Сокиркою та Олегом Бурлакою відверто ділилися і проблемами. Вони схожі в усій країні, бо викликані дефіцитом коштів у бюджеті. Проте спільно вдається поступово вирішувати гострі питання. Державна турбота – це комфортні умови в усіх сільських установах, упорядковані дороги. З великою вдячністю говорять у Северинівці про допомогу депутата міськрайради Олега Нарічука в ремонті фельдшерсько-акушерського пункту і поштового відділення, в оновленні матеріально-технічної бази низки закладів, в організації масових заходів.
Місцева влада прагне облаштувати село: вулиці й тротуари, колодязі та зелені насадження. Глава Северинівки Алла Ткач відзначила грамотами та пам’ятними подарунками земляків, які беруть активну участь у цій роботі. Відрадно було бачити серед нагороджених молодь, зокрема Андрія Вершигору, Олександра Базилюка, Дмитра Гордієнка, Вікторію Стригуненко, Софію Ляхович. Услід за донькою Василисою – постійною учасницею сільських заходів, вийшли на сцену Олеся й Олександр Олар – одні з-поміж переможців конкурсу «Зразковий двір». Ідеальний порядок у них не тільки на подвір’ї, а і на прилеглій території.
Значний внесок у розвиток села Михайла Доценка, Iвана Трублаєвича, Юрія Чебана відзначений грамотами глави держадміністрації, а Любов Андон, Iнна Чебан і Жанна Котерняк удостоєні нагород від голови міськрайради. Традиційна частина храмового свята – вшанування сімей, що є прикладом для земляків. У Северинівці таких буде майже два десятки! Від діамантових ювілярів Петра і Софії Андон до молодят Олександра і Віоліни Блажиєвських, Анатолія і Тетяни Козачків – усі постаралися сформулювати свій секрет родинного щастя.
«Все починається з кохання, але пронести його через роки вельми складно», – зізналися Алла і Валентин Ткач, які відзначають перлинне весілля.
Земляки також додали по кілька слів і навіть по цілій фразі. Якщо узагальнити, то северинівський рецепт міцної сім’ї такий: до любові додаємо пошану, взаєморозуміння та підтримку, терпіння, увагу одне до одного; прагнемо не створювати проблем, а якщо вони трапляються – вирішувати разом. Ось так потрібно крокувати життям до родинних ювілеїв.
Зацікавлено слухали ці поради п’ять пар молодих батьків. Були серед них, щоправда, і досвідчені. Наприклад, сім’ї Гросу та Микичук із появою на світ донечок стали багатодітними. А малята – радість для всього села, адже вони – надія на подальший розвиток Северинівки.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.