PRO ET CONTRA
У жовтні ми знову переведемо стрілки годинника назад, перейдемо на «зимовий» час. Навесні така ж нехитра операція відрізнялася від осінньої переведенням на одну годину вперед.
У нашій новітній історії був момент, коли владним органам під час ухвалення цього рішення довелося нелегко. Справа в тому, що у 2011 році в Росії вирішили більше «часом не командувати», а в сусідніх Україні та Молдові – залишилися на колишніх позиціях. Вибір тоді зробили на користь географічного чинника сусідства.
У суспільстві та експертному середовищі неоднозначне ставлення до того, що людина стала «володарем часу». Медики б’ють на сполох через порушення ходу наших «біологічних годинників», економісти наполягають на можливості економити енергоресурси.
Зокрема керівник однієї з генеруючих для Придністров’я електроенергію станцій переконаний, що з економічного погляду використання «літнього» та «зимового» часу виглядає доцільним. Якби було навпаки, це не практикувалося б людством уже протягом сторіччя. Подібне було й у Радянському Союзі. «Підлаштовуючись» під тривалість світлового дня, ми реально економимо електроенергію через те, що менше використовуємо її на освітлення.
Не можна забувати, що сьогодні людство як паливо переважно використовує невідновлювані природні ресурси. Тому було б безвідповідально не брати до уваги цей фактор. Енергію необхідно використовувати та витрачати раціонально.
Безперечно, перехід на «літній» та «зимовий» час необхідно координувати з країнами – географічними сусідами. У цьому випадку не виникатиме небажаної плутанини у транспортному сполученні, функціонуванні установ тощо.
Однак є й зворотний бік медалі – самопочуття людей внаслідок переведення стрілок годинника. Економічна доцільність – на одній шальці терезів, на іншій – здоров’я громадян. Цим і пояснюються труднощі під час вибору того чи іншого рішення.
Майже три десятки років не вщухають суперечки з приводу доцільності переходу з літнього часу на зимовий і назад. Останні дослідження свідчать, що внаслідок цього економія електроенергії не перевищує 3 %.
Визнані авторитети в такому напрямі як хрономедицина відзначають згубність процесу сезонного переведення стрілок, несприятливий вплив на людський організм – швидка стомлюваність, підвищення артеріального тиску, зміна показників крові. Практикою доведено, що в перші п’ять днів зміни часового режиму зростає кількість викликів швидкої допомоги, випадків інфаркту міокарда, суїцидальних спроб, кількість ДТП.
У кожного живого організму власний «біологічний годинник». Усі люди умовно поділяються на «жайворонків» та «сов». І ті, й інші погано переносять переведення стрілок, що восени, що навесні. От і виходить за фактом, що у питаннях здоров’я ми більшою мірою піддаємося впливу політики, економіки, географічних факторів, забуваючи про пріоритет тілесного та психологічного самопочуття людини. Може варто не бездумно переводити стрілки у прямому значенні цього словосполучення, а замислитися над тим, що до таких категорій, як час і простір, необхідно ставитися з максимальною обережністю, обдумано, керуватися при цьому здоровим глуздом.
Віктор ЗАРЕЙЧУК.