Міжнародний день шкільних бібліотек відзначається у четвертий понеділок жовтня. Iніціатором заснування свята виступила ЮНЕСКО, а вперше його відзначили 25 жовтня 1999 року.
У наш час шкільна бібліотека – це культурно-освітній центр, покликаний не тільки прищеплювати дітям і підліткам інтерес до читання, а ще й знайомити їх з історією, культурою, звичаями, традиціями великої й малої Батьківщини, інших країн, захоплювати колективною творчістю, вчити дітей орієнтуватися в інформаційних потоках. З цими завданнями повною мірою справляється бібліотекар Республіканського українського ліцею-комплексу (РУТЛ-К) Галина Iванова.
Вона закінчила економічний факультет Кишинівського держуніверситету, тривалий час працювала на заводі ім. 1 Травня. Однак, через далеко не найсприятливіші обставини в сім’ї, цю роботу їй довелося залишити. Для лікування дитини Галині було потрібно більше вільного часу. З 1 вересня 2001 року вона почала працювати на півставки вихователем групи продовженого дня в Тираспольській російсько-українській СШ № 1. До наступного навчального року в школі виявилася вакантною посада бібліотекаря. Галина Іванова дивилася на життя з оптимізмом і, не роздумуючи, зважилася: я зможу, я справлюся! Так вона «на все життя» пов’язала себе з бібліотечною справою.
Оперуючи статистикою, Галина Олегівна продемонструвала кореспонденту динаміку розвитку ліцейської бібліотеки. На кінець 2004-го її фонд налічував усього 14 019 примірників, у тому числі 5 456 підручників, 495 примірників методичної літератури та 8 068 книг художньої літератури. На сьогодні загальний книжковий фонд РУТЛ-К збільшився до 26 591 примірника. При цьому Галина Олегівна жалкує, що «…знос наших підручників становить 55 %. Велика їх частина застаріла і морально, тобто за змістом».
Зазначимо також, що не всі використовувані базові підручники видані українською мовою. Наприклад, навчальні посібники з англійської призначені для російських шкіл. Те ж саме і з «Суспільствознавством ПМР». Книги для вивчення історії видані українською лише для IV і V класів – «Історія рідного краю» та «Історія стародавнього світу». Інші класи послуговуються виданнями для російських шкіл. Аналогічна картина і з підручниками географії.
Ліцейський бібліотекар намагається компенсувати ці недоліки іншими формами діяльності. Крім традиційного обслуговування читачів на абонементі, вона проводить бібліотечні уроки, в процесі яких розповідає ліцеїстам про правила користування бібліотекою; дає консультації з пошуку необхідної учням інформації, рекомендації щодо вибору літератури; вчить ефективно використовувати наявні інформаційні ресурси. Читальний зал завжди прикрашають кілька книжкових виставок на найрізноманітніші теми.
Під час підготовки публікації про роботу бібліотеки вдалося поспілкуватися з учнями проліцейських 5–7 класів закладу.
Їхня узагальнена думка підтверджує вислів Г. Лейбніца про те, що бібліотека – це скарбниця всіх багатств людського духу.
«У нашому навчальному закладі бібліотека розташована недалеко від головного входу, тому можна з упевненістю сказати: ліцей у прямому і переносному розумінні починається з бібліотеки. Тут все акуратно, чисто, затишно, тихо, тому в учнів виникає бажання повертатися сюди знову і знову. Навколо багато книг, нам хочеться всі їх прочитати. Для того, щоб виконати завдання, для його підготовки ми в першу чергу йдемо в бібліотеку. Сюди завжди можна прийти, коли нудно, сісти в читальному залі й почитати цікаву книгу. Кожна з них чогось та вчить, – впевнені діти. – Тут працює добра людина, бібліотекар Галина Олегівна, яка знає свою справу. Вона не тільки допомагає нам відшукати необхідну літературу, а й робить усе, щоб викликати інтерес до неї. Тут часто проводяться різні захопливі заходи. Наприклад, сподобався недавній бібліотечний урок про правила користування книжковим фондом. Він став для нас пізнавальним, ми дізналися багато нового і цікавого. Галина Олегівна давала цінні поради, які, безумовно, стануть нам у пригоді в майбутньому».
Віктор РОМАНЮК.
Фото автора.