У республіці наприкінці жовтня традиційно згадували тих, хто зазнав страждань від «Великого терору». Каральна машина в 1937-1938 роках поламала долі мільйонів людей. Трагічна сторінка вписана і в історію Придністров’я.
До придністровців звернувся Президент Вадим Красносельський:
«День пам’яті жертв політичних репресій – скорботна дата в нашій історії, пов’язана з трагічними подіями XX століття. Масові переслідування, арешти, розстріли, утиски в правах, табори, примусове лікування у психлікарнях, висилка цілими сім’ями з місць постійного проживання – таким було справжнє обличчя репресивного механізму, що змітав на своєму шляху всіх неугодних громадян, інакодумців… Останки розстріляних вдалося виявити під час розкопок у Тираспольській фортеці. Їхнє подальше перепоховання – це данина пам’яті невинно вбитим людям, які стали жертвами політичного терору. Ми всі повинні пам’ятати уроки минулого заради майбутнього наших дітей та онуків».
У ПДУ ім. Т. Г. Шевченка відбулося засідання круглого столу, присвяченого Дню пам’яті жертв політичних репресій. У його роботі взяли участь міністр внутрішніх справ Віталій Нягу, депутат Верховної Ради, керівник молодіжного руху «Спадкоємці Перемог» Iгор Буга, державний радник Президента Анна Волкова, директор Центру дослідження духовної та культурно-історичної спадщини ПМР Микола Димченко, священнослужителі Тираспольсько-Дубоссарської єпархії, студенти, викладачі держуніверситету, члени пошукового загону «Спадкоємці Перемог».
Увагу учасників цілком захопила презентація історичної монографії «Ім’я на камені. Останній бастіон». Наукова праця являє собою підсумки багаторічної дослідницької праці на місці масових розстрілів у районі бастіону святого Володимира Тираспольської фортеці. Її автори – старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії ПДУ «Археологія» Iгор Четвериков, керівник пошукового загону «Спадкоємці Перемог» Родіон Романов, а також колишній голова Спілки фотохудожників Придністров’я Олександр Паламар, який не дожив до виходу цього видання у світ.
Монографія – своєрідне повернення пам’яті жертв політичних репресій, що мали місце в Тирасполі в 1937-1938 роках. Вона розповідає про пошукову роботу та ексгумацію вбитих тут під час «Великого терору», містить список засуджених до розстрілу позасудовими трійками НКВС. Упродовж декількох років автори узагальнювали результати дослідження знахідок та останків людей.
Розкопки біля Тираспольської фортеці почалися на початку 1990-х, поновились у 2017-му і завершилися 2023 року. Було виявлено 60 розстрільних ям – масових поховань громадян. У них виявили понад 4 800 тіл загиблих. Встановлено імена 4 185 осіб.
«Це величезна робота, – прокоментував результати дослідження відповідальний редактор монографії, доктор історичних наук, завідувач кафедри археології історичного факультету МДУ Анатолій Канторович. – Розчищення тільки одного кістяка – це копітка праця, а в результаті здійснених розкопок у колишній Тираспольській фортеці їх довелося розчистити тисячі».
Він зазначив, що заходи з ексгумації, робота з документами, перепоховання тіл розстріляних є прикладом для реалізації аналогічних проектів на пострадянському просторі.
«Це був перший досвід, у якому археологія тісно переплетена з вивченням музейних та архівних документів, – розповів Ігор Четвериков. – У розстрільних ямах разом з останками жертв ми знаходили прикраси, монети, посуд, фрагменти одягу, а найголовніше – документи: протоколи обшуків, різні квитанції та довідки. Саме завдяки їм ми відновлювали імена загиблих людей у кожній із розстрільних ям».
На важливість і необхідність проведених робіт виданої монографії, звернув увагу депутат Верховної Ради Iгор Буга.
«Багато родичів загиблих до недавнього часу взагалі не знали, де поховані їхні батьки, матері, бабусі, дідусі, брати та сестри. Списки розстріляних, опубліковані в монографії, дали їм можливість заспокоїтися. Тепер їм відомо, що зниклі безвісти рідні поховані на меморіалі жертвам репресій. Для всіх нас досить важливо повернути ім’я кожного репресованого в той бентежний час».
Юрій ТЕЛЕШ.