Між цими важливими подіями проминуло більше року. Навесні 1944-го Червона Армія за підтримки партизанів почала битву за лівобережжя Дністра, а в травні 1945-го радянський народ уже відзначав перемогу над найстрашнішим ворогом –
фашизмом.
У нинішньому році ми всією республікою урочисто відсвяткували 80-ту річницю звільнення від німецько-румунських загарбників і почали підготовку до ювілею Великої Перемоги. Цим важливим датам присвячена виставка «Придністров’я. 1944. Визволення», створена за підтримки Президента Вадима Красносельського. Автори-укладачі експозиції – Олександр Березовський і Євген Назаренко – зазначили, що головною метою є збереження справжньої історії Великої Вітчизняної війни, щоб молоде покоління знало, хто був кривавим загарбником, а хто – визволителем.
■ «Ідея створення виставки народилася під час роботи над книгою «Ім’я Перемоги», перший том якої вже відомий широкій громадськості. Працюючи над другим томом біографічної збірки, упевнилися, що в кожному місті ПМР дбайливо зберігається пам’ять про події Великої Вітчизняної. Проте узагальненої в масштабі республіки інформації, викладеної в доступній для людей різного віку формі, немає. Поступово викристалізувалася ідея, як висвітлити ключові події 1941–1944 років, як оформити стенди», – розповів координатор руху «Волонтери Перемоги» Євген Назаренко.
Експозиція складається з 8 банерів. Перший – ввідний – узагальнює події, що відбувалися на території Придністров’я: йдеться про початок Великої Вітчизняної –
оборону, мобілізацію та евакуацію; про трагічні роки фашистської окупації та героїчні сторінки історії звільнення краю. Інші стенди розвивають ці теми, розповідаючи про те, які події відбувалися в кожному місті та районі нашої республіки.
Завдяки такій формі, склалася цілісна картина. Ознайомитися з нею зможуть усі охочі, адже виставка – не в єдиному екземплярі. Кожен адміністративний центр отримав повний комплект із 8 банерів.
На стендах представлені архівні документи, карти воєнної пори, фотографії, листи, спогади очевидців. Деякі матеріали унікальні, раніше не експонувалися. Вони зберігаються в музеях, у співпраці з якими й була створена виставка.
Співробітниці Кам’янського комплексу меморіальних музеїв Тетяна Бурлака й Алла Верлан розповіли, що уважно та скрупульозно відбирали з багатьох експонатів ті, що найбільш красномовно розповідають про найважливіші етапи Великої Вітчизняної війни. Жахи окупації, героїчна боротьба підпільників, бої за звільнення міста – про все йдеться у хронологічному порядку.
■ «Ми раді, що з’явилася можливість показати жителям нашої республіки частину матеріалів, які зберігаються в музеях Кам’янщини. Сподіваємося, проект із популяризації історичних відомостей триватиме, адже у фондах комплексу є ще багато цікавих експонатів, з якими хотілося б ознайомити широку громадськість. Безсумнівно, така ж ситуація і в інших районах», – висловили думку музейники.
З-поміж рідкісних експонатів на кам’янському стенді є листівка, що повідомляє про розгром гітлерівців під Сталінградом і закликає не піддаватися ворожій пропаганді. Такі прокламації вселяли в людей, що опинилися під окупацією, впевненість у перемозі над фашистами, давали сили для опору загарбникам. Перші листівки писали від руки, а з часом патріоти організували власну друкарню. За 32 місяці німецько-румунської окупації районний підпільний комітет випустив півсотні листівок загальним накладом 24 000 екземплярів, а розповсюджували їх понад 50 активістів.
Будь-яка непокора окупаційній владі (що створила на нашій землі румунське губернаторство Трансністрія, а Бендери включила до складу Бессарабії), каралася ув’язненням чи стратою. Навесні 1944-го, коли фронт наближався до берегів Дністра, фашисти вирішили розправитися з патріотами в рибницькій в’язниці. У ніч із 19 на 20 березня вони розстріляли 270 військовополонених, партизанів і підпільників. Карателі замкнули двері камер і підпалили в’язницю, щоб приховати сліди кривавих злочинів. Знімки напівзруйнованої будівлі та загиблих у ній людей – одні з найстрашніших фотодокументів виставки, як і розповідь про розстріл понад
18 тисяч в’язнів гетто, що розташовувалося в Дубоссарах.
З Окниці в березні 1944-го почалося визволення Придністров’я. У межах Умансько-Ботошанської операції були визволені Кам’янський, Рибницький, Дубоссарський і Григоріопольський райони. В останньому створили фальшивий плацдарм, який імітував зосередження сил Червоної Армії для подальшого наступу. Ворог повинен був повірити, що саме звідти буде завданий удар. І він вірив, а радянські війська вже вели Одеську наступальну операцію, під час якої звільнили Тирасполь і Слободзею, а також готувалися до Яссько-Кишинівської, що повністю очистила наш край від загарбників.
На одній із фотографій – поїзд, битком забитий відступаючими фашистами. Вони тікають із Тирасполя. Знімок перекликається з іншими, зробленими в різних населених пунктах. Ось, долаючи квітневе бездоріжжя, виїжджає зі Слободзеї колона вантажівок. На них не тільки відступаючі німці та румуни, а і награбоване в нашому краю майно. Збитки народному господарству були завдані колосальні, та, як зазначають автори виставки, їх не порівняти з людськими втратами. Про кожного загиблого в роки війни земляка потрібно пам’ятати та розповідати юнацтву.
Виставка для того і створена, щоб молоде покоління відчуло трагізм війни та велич подвигу радянських людей, які своїми діями – боротьбою та працею на фронтах і в тилу – наближали Велику Перемогу. У кожному районі експозиція рухатиметься з одного навчального закладу до іншого, з бібліотек у музеї, з міських палаців культури в сільські клуби. Електронна версія виставки доступна на Придністровському історичному порталі за адресою https://history.gospmr.org/pridnestrove-1944-osvobozhdenie
Лариса ЛЕГКУН.
Фото автора.