Саме під такою назвою в Дубоссарах у день професійного свята працівників друкованої галузі відкрили виставку фоторобіт фронтових кореспондентів. Експозицію присвятили й 73-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Така виставка в Дубоссарах експонувалася вперше. Її ініціатори – районне відділення Республіканської політичної партії «Обновление». На думку її керівника, Ірини Владимирової, така експозиція заслуговує особливої уваги, оскільки люди, ризикуючи життям, пройшли фронтовими дорогами всю війну і створили для наступних поколінь унікальний фотоархів. За довгі роки найжахливішої війни військовими фотокореспондентами були зроблені сотні тисяч фотознімків, які залишилися нам у спадщину.
На стенді в Дубоссарах розмістили 103 світлини, які дуже змістовно свідчать про те, що довелося пережити людям у період Великої Вітчизняної війни. «Ось такою фотохронікою ми хотіли звернути увагу наших співвітчизників, у першу чергу дітей і молодь, на проблеми війни й миру, адже нині, у XXI столітті, ця тема актуальна. А фотосвідчення красномовно нам нагадують, які біди й страждання несуть війни. Робили знімки професіонали, справжні бійці з самих «епіцентрів» подій. Вони також, як і солдати, захищали нашу велику Батьківщину і висвітлювали все, що відбувалося в ті роки. Їхньої інформації потребували й ті, хто був на передовій, і ті, хто працював у тилу, тому що це було дуже важливо. На жаль, світлин авторів фотознімків дуже мало. Та найголовніше те, що вони збереглися дотепер, і ми повинні пам’ятати цих людей», – розповіла Ірина Владимирова.
На урочистому відкритті фотовиставки побувало багато дубоссарських кореспондентів місцевих засобів масової інформації та фотолюбителів. Віктор Багнибов довгі роки був головним редактором районної газети «Заря Приднестровья», створеної під час народження Придністровської Молдавської Республіки. Сьогодні він очолює в Дубоссарах Раду ветеранів праці, війни та Збройних сил. Зізнався, що побачені світлини залишили слід у душі й серці. Віктор Іванович народився в роки Великої Вітчизняної, каже, що в пам’яті зберігаються й дотепер спогади тих років. «Назва експозиції «Гірка правда війни» відображена в цих світлинах. Це була найбільша, найжахливіша, нещадна і кривава війна. Про це слід пам’ятати й передавати пам’ять молодим поколінням. Хочеться подякувати організаторам виставки, які її підготували – це дуже важлива справа. Ми нині бачимо, що і сьогодні фотокореспондентам доводиться виконувати свої обов’язки в гарячих точках світу», – зазначив Віктор Багнибов.
На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 1 500 фотокореспондентів і журналістів. Серед них Герої Радянського Союзу – Муса Джаліль, відомий поет, журналіст, співробітник армійської газети «Отвага». Він був страчений у Німеччині в Моабітській фашистській в’язниці в березні 1944 року. Цезар Куніков, московський журналіст – командир загону десантників – загинув у бою за Новоросійськ у лютому 1943 року. Петро Назаренко, кореспондент газети «Красная звезда», став керівником артилерії й загинув у квітні 1944 року на правому березі Дністра під час звільнення Радянської Молдавії.
Те, що робили фронтові кореспонденти під час ВВВ, було своєрідним інструментом, який переконував, мобілізовував людей на подвиг, самопожертву, на подолання труднощів. На службу Батьківщині були відібрані кращі професіонали, які талановито і правдиво передавали інформацію з місць подій про мужність, стійкість і героїзм людей. І самі фотокореспонденти й кінооператори, виконуючи завдання редакції, на жаль, гинули. Проте той цінний фотоархів, який зберігся до наших часів, залишається для нас безцінною спадщиною, яку ми повинні передавати наступним поколінням.
Віра ДОБРЯНСЬКА.