Видатний український письменник Михайло Коцюбинський – людина з досить скромною біографією. У його родині говорили російською, але його твори написані незрівнянною за красою українською мовою. Друзі називали його Соняхом за відгук на людське тепло, а в літературу він увійшов як майстер психологічної прози. Його твори вирізняються глибоким проникненням у внутрішній світ людини, тонким аналізом почуттів і переживань. Письменник зумів створити яскраві образи дітей, передавши їхню чистоту, безпосередність і чутливість.
Знайомство з письменником
Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в родині урядовця. Його батько Михайло Матвійович працював у різних містах Поділля, а мати, Гликерія Максимівна, походила з відомого молдавського роду, дуже любила сина й піклувалася про його освіту.
Михайло здобув початкову освіту в духовному училищі, а потім вступив до Шаргородського духовного училища. Закінчивши навчання, майбутній письменник працював домашнім учителем та багато уваги приділяв самоосвіті.
Перші літературні спроби Михайла Михайловича припадають на 1880-ті роки. В цей період він писав оповідання, в яких відображав життя селян та простих людей. Водночас юнак активно займався громадською діяльністю та брав участь у культурному житті. У 1898 році він переїжджає до Чернігова, де працює інспектором у губернському статистичному бюро. Там знайомиться з багатьма відомими діячами української культури, зокрема з Борисом Грінченком та Оленою Пчілкою. На той час Коцюбинський багато писав та публікував свої твори.
На початку 1900-х років Михайло Коцюбинський стає відомим письменником, адже вийшли такі твори, як «Fata Morgana», «Тіні забутих предків», «Intermezzo» та інші. Його творчість вирізняється глибоким психологізмом, багатством стилістичних прийомів та зображенням внутрішнього світу героїв.
Михайло Михайлович хворів на туберкульоз, через що змушений був часто лікуватися в Криму та на Кавказі. Незважаючи на хворобу, він продовжував писати та працював до останніх днів. Коцюбинський помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де й був похований.
Оповідання «Ялинка»
Ялинка – це не просто вічнозелене дерево. Її вважали деревом безсмертя, яке символізує життя, тому що вічнозелене. Вона стала ознакою зимових свят, новорічних чудес і дитячої радості. Зелена лісова красуня є також свідком людських почуттів, переживань, їхніх радощів і смутку. У творі Михайла Коцюбинського саме це дерево стає своєрідним провідником у внутрішній світ маленького героя – Василька. Автор розкриває характер підлітка через його дії, вчинки та почуття.
Аналіз твору
Оповідання «Ялинка» написане упродовж п’яти-шести листопадових днів 1891 року в селі Лопатинці для різдвяного номера журналу «Дзвінок». Цей твір належить до періоду творчості Коцюбинського, коли він активно досліджував світ дитячих почуттів і переживань. На момент написання автор уже зарекомендував себе як талановитий письменник. Його твори набували все більшої популярності, і він став відомим не лише в Україні, а й поза її межами. Коцюбинський черпав натхнення в реальних подіях і власному дитячому досвіді. Оповідання відзначається глибоким психологічним відображенням дитячих почуттів і переживань, що робить його актуальним і до сьогодні. Твір є яскравим прикладом майстерності письменника в зображенні внутрішнього світу героїв.
Жанр: «Ялинка» Михайла Коцюбинського є оповіданням, що належить до жанру дитячої літератури. Воно розкриває світ очима дитини, передаючи наївність, щирість і теп-
лоту дитячих почуттів.
Тема: пригода хлопчика в лісі та його щасливий порятунок.
Iдея: возвеличення сміливості, винахідливості, любові до рідних, звичаїв і традицій свого народу; любові до природи, засудження соціальної несправедливості, бідності.
Основна думка полягає в тому, що ніколи не можна втрачати присутності духу, завжди потрібно намагатися знайти вихід зі скрутного становища.
Автор підкреслює, що дитячі мрії та почуття мають величезне значення, навіть у дорослому віці важливо зберігати в собі частинку дитячої щирості та відкритості до навколишнього світу.
Теорія літератури
Різдвяне оповідання – жанровий різновид оповідання, в якому йдеться про події напередодні або під час святкування Різдва. Всі різдвяні оповідання закінчуються щасливо. Така їхня святкова особливість.
Словникова робота
Пристáвити – доставити, привезти.
Лáгодити – готувати.
Гáятися – запізнюватися.
Намогтися – попроситися.
Обламáтися – вийти з ладу.
Піти в затоки – вийти за межі прокладеної в снігу колії.
Мишáстий – сірий.
Копил – дерев’яний брусок для з’єднання частин саней.
Васáг – верхня частина саней.
Головні герої: Василько, батько Яким, мати Олена, Петро.
Проблематика твору
«Ялинка» Михайла Коцюбинського залишається актуальною й до сьогодні. Василько проявляє щирість у своїх почуттях та діях, що робить його образ досить привабливим. Дитяча наївність героя викликає у читача ностальгію за власним дитинством. Позитивні риси характеру Василька показують, як доброта може змінити світ на краще. Коцюбинський через образ головного героя наголошує, що навіть у складних умовах ці позитивні якості можуть бути збережені. Твір підкреслює важливість підтримки цих рис у сучасному суспільстві, де часто панують цинізм і байдужість.
Композиція
Герой оповідання – дванадцятирічний хлопчик Василько. Добрий, чуйний, слухняний, найстарший із дітей у бідній селянській родині, він із любов’ю і повагою ставиться до своїх батьків, переймається їхніми болем і турботами: «Чого батько журяться? – думав підліток. – Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?».
Перший помічник батьків, Василько до того ж є гарним учнем у школі. Саме за успіхи в навчанні батько подарував сину ялинку, яка, зростаючи в садку, є для хлопчика справжньою втіхою, чи не єдиною в умовах постійних матеріальних нестатків. Однак і цією радістю хлопчик змушений пожертвувати заради покращення матеріального становища в родині.
Усі події у творі подаються через відчуття головного героя, що дозволило автору детально зобразити внутрішній світ дитини. В епізоді продажу ялинки проявилась моральна краса Василька, його любов до природи та жалкування за молодим розкішним деревом і водночас уміння стримувати свої бажання, розуміння без слів складної ситуації, в якій опинилася родина: «На блакитні очі Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок. Батько глянув на сина. Василько замовк, прочитавши в тому погляді невимовний смуток».
Однією з особливостей творчої манери М. Коцюбинського є зображення природи як живої істоти, що по-своєму відчуває і переживає події твору. В оповіданні такою живою істотою виступає перед читачем ялинка: «Яким підійшов ближче, замахнувся сокирою і вдарив по стовбурові. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалась несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. Яким рубав, а ялинка тремтіла, як у пропасниці. Василькові здавалось, що вона от-от застогне. Аж ось деревце похилилося, хруснуло і, підтяте, впало на сніг… Василько мало не плакав з жалю». Так у творі глибоко передано біль дитини через втрату улюбленого дерева, зрубаного для панської втіхи.
У другій частині оповідання під час випробувань у лісі проявляються інші риси характеру Василька – спостережливість, увага до навколишнього світу, сміливість, рішучість у діях, розсудливість: «Василько заблудивсь. Йому було холодно і страшно. Він заплакав. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна батькова хата».
Творчі завдання
Анкета-характеристика оповідання «Ялинка»
За допомогою картин природи автор передає почуття страху, яке охопило хлопчика в нічному зимовому лісі. Уява наляканої дитини малює страшні картини: «Він глянув навкруги: здорові кострубаті дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки. Василькові здалося, що то мерці, закутані білим покривалом, простягають до нього свої руки…». Однак хлопчик знаходить у собі сили для боротьби за життя та рятується від вовків і зимової негоди. Повернувшись додому, відчувши тепло рідної хати і турботу люблячих батьків, весело, а, можливо, з гумором, що властиво для дітей, він згадує цей неприємний і навіть страшний момент свого життя.
Характеристика Василька
Василько – це образ чутливого, емоційного хлопчика. Автор підкреслює його дитячу наївність, здатність дивуватися і радіти простим речам. Коли Василько одержав ялинку в подарунок, він відчув величезну радість. Ця радість пов’язана не тільки з отриманням подарунка, але й з увагою батька, його щирою любов’ю.
Коли вчитель хвалить Василька за гарне навчання, хлопчик відчуває гордість і задоволення. Ці емоції підкреслюють його прагнення до знань і бажання догодити дорослим. Він серйозний не за віком, відповідальний, поступається своєю мрією заради сім’ї, вболіває за рідних. Не впадає у розпач в екстремальній ситуації, перемагає стихію.
Василько – це втілення чистоти, щирості та доброти. Він любить природу, співчуває всьому живому. Образ хлопчика допомагає нам згадати про власне дитинство, про ті почуття, які ми переживали в юному віці.
Художні засоби
Для передачі внутрішнього стану Василька автор використовує такі засоби виразності:
порівняння: «…ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха»;
епітети: «зелена глиця», «свіжий пеньок»;
метафори: «…вершечок з ялинки волікся за батьком і лишав на снігу довгу, мов стежечка, смужку».
Ці засоби допомагають читачеві чіткіше уявити картину, відчути емоції героя.
Висновки
В оповіданні «Ялинка» Михайло Коцюбинський майстерно передає внутрішній світ дитини через образ головного героя – Василька. Ялинка стає символом свята, радості та мрій, а водночас свідком людських переживань і труднощів. Через образ і характер головної дійової особи автор підкреслює важливість таких людських цінностей, як щирість, доброта та наївність.
Твір залишається актуальним і сьогодні, адже він нагадує нам про важливість збереження цих рис у сучасному світі. Василько, з його дитячими мріями та переживаннями, стає прикладом того, як важливо не втрачати віру в дива навіть у найважчі моменти. Його доброта та відкритість до світу є тим, що робить його образ таким привабливим для читачів будь-якого віку.
Таким чином, «Ялинка» Михайла Коцюбинського є не тільки зворушливим оповіданням про дитячі мрії, але й глибоким роздумом про цінності, які мають значення в житті кожної людини.
Літературний диктант
1. На яке свято відбувається дія у творі?
2. Яка страва готується в печі будинку сім’ї Василька?
3. Вік головного героя твору.
4. Чому батько Василька зажурився?
5. Чому гість хотів купити ялинку?
6. Скільки днів шукав гість потрібну ялинку?
7. Який термін дав гість на доставку ялинки?
8. Скільки часу треба було їхати через ліс?
9. Хто повіз ялинку до панів?
10. Через яку місцевість пролягала дорога?
11. Яких звірів злякалися Василькові коні?
12. Коли Василько дістався до хати пана?
13. З ким Василько поїхав додому?
14. Кого зустріли Олена та Яким, коли поїхали шукати сина?
Тетяна ШЕРВIНСЬКА.
Фото www.yakaboo.ua