У наш час, як і колись, зустрічається ще досить багато людей, які з недовірою ставляться до лікарів. Вони ігнорують запрошення на щорічний медогляд, на флюорографічне обстеження і взагалі походи до поліклініки. Навіть у день «відкритих» дверей, коли абсолютно безкоштовно можна одержати відповіді на наболілі запитання, проходять повз ті самі двері.
Вони гордяться своєю самовпевненістю, що, мовляв, як припече, то народні методи лікування завжди з ними, і при нагоді завжди врятують, та й дешевше.
В одній із поліклінік Тирасполя в черзі до онколога сиділо понад півсотні жінок і чоловіків. Ми розговорилися, бо чим ще себе відволікти від нудного та довгого очікування.
Жінка років 45, назвемо її М., симпатична та балакуча, голосно ділилася своєю історією. Виявляється, понад рік тому вона сама лікувалася від якоїсь пухлини на внутрішній частині стегна. Хоча і чоловік, і мама радили їй піти до спеціалістів, вона ж була переконана, що самотужки справиться з такою дрібницею. Тим більше, що ніякого болю не відчувала, та й не заважала та тверденька «штучка».
Щоб чоловік «відчепився», М. вирішила лікуватися народними засобами. Знайшла якусь «травницю» на базарі, а спритна «спеціалістка» і в коробочках, і в пляшечках усякого зілля та настоянок запропонувала, М. і зраділа.
Прикладала, до невеличкої тоді гульки, компреси, пила травичку, аж тим часом пухлина почала збільшуватися в розмірах і боліти. Тоді-то вже недовірлива жіночка звернулася до лікаря.
За допомогою сучасних приладів онколог оглянув пухлину, перевірив, як належить, із допомогою аналізів та різних проб, і запропонував операцію.
М. розповіла, що після видалення пухлини, лікар показав їй того «монстра», який оселився в такому привабливому місці. «Він був схожий на павука з безліччю «щупальців», що простяглися навколо його тіла у різні сторони. Це було жахливе видовище. Для мене жахливе, адже я таке вперше побачила», – признавалася М.
Жінка тепер ходить на перев’язки, лікується у професіоналів, дотримується порад і з радістю розповідає, як їй пощастило, що чоловік таки примусив піти в онкодиспансер.
«Яка ж я була нерозумна, стільки часу змарнувала. Якби зразу звернулася, то й ранка не така велика була б, і рубець затягнувся б швидше, і ліків не довелося б стільки вживати. А от тепер…», – сумно зітхає М.
Жінки, які сиділи та стояли навколо, заспокоювали, мовляв, добре, що так усе закінчилося. Якби ж продовжила те «народне» лікування, наслідки були б значно болючіші.
Слухаючи М., гарну, доволі молоду і грамотну сучасну жіночку, подумалося: чому й справді люди бояться йти до лікаря?
Може через біль? Адже всі ми пам’ятаємо болючі маніпуляції, яких зазнавали в дитинстві.
Через невідомість? Будь-яка проблема чи небезпека менша, якщо ми про неї поінформовані. А для деяких людей похід до лікаря – це як зайти до темної кімнати, сповненої несподіванок.
Через страх діагнозу? Багато людей відмовляються йти до лікаря, бо бояться дізнатися про стан свого здоров’я. Вони настільки побоюються смертельної хвороби, що можуть ігнорувати симптоми, запустити хворобу та лікуватися народними засобами, аби не почути страшного діагнозу, який не обов’язково стане вироком.
Через боязнь ускладнення лікування, очікування, що буде гірше? Нині дедалі більше пацієнтів захоплюється нетрадиційними методами лікування, боячись ускладнень стандартної терапії. I до лікаря звертаються лише у випадках, коли далеко зайшли й допомогти буває вже досить складно.
Через страх витратити зайві гроші? Багато хто довіряє мережам і відгукам пацієнтів про лікування, його наслідки та витрачені кошти, про те, що похід до лікаря – це «розвід» на гроші.
У підсумку ми маємо високу смертність, запущені хвороби, ускладнення нетрадиційної терапії, коротку тривалість життя, інвалідність.
Тож як боротися зі страхами
Як справитися з почуттям тривоги під час відвідування лікаря?
Відповідає психолог Людмила СТРЕМЕНОВСЬКА.
По-перше, деяке почуття напруженості та тривоги в кабінеті лікаря – це нормально. Не треба відчувати вину за це. Звичайно, як може бути інакше? Адже ви приходите до людини, якій повинні довірити найважливіше – ваше життя та здоров’я.
По-друге, найголовніша умова успішного та комфортного для вас лікування – це довіра до лікаря. Довіряти йому ви зможете на основі свого успішного досвіду, відгуків інших пацієнтів, досвіду та регалій спеціаліста, а також на основі своєї інтуїції. Необхідно пам’ятати, що не завжди про професійні якості лікаря можна судити за рівнем його комунікабельності, готовністю відповідати на запитання. Хірургам, наприклад, властива небагатослівність, що жодною мірою не применшує їхнього професіоналізму.
По-третє, зняти тривогу допомагає деяка поінформованість про те чи інше захворювання. Тільки діставати інформацію потрібно з достовірних медичних джерел чи з вуст лікаря. Не соромтеся запитувати лікаря, і в жодному разі не потрібно використовувати неперевірені джерела інформації (сумнівні популярні статті, думку сусідів тощо). Iнакше можна скотитися до рівня доісторичної медицини та застосовувати відвари мишачих хвостів і серйозно ризикувати життям та здоров’ям.
Якось хірург пояснив авторові: «Коли ми пропонуємо хворому операцію, ми несемо за нього відповідальність. Трапляється, що людина відмовляється, йде геть, власноручно пише відмову від нашої допомоги. Через деякий час її вже привозить «швидка», заносять у відділення на ношах, родичі вмовляють прооперувати близьку і дорогу їм людину, а ми вже виявляємося безсилими в такій ситуації. Тому що дорогоцінний час втрачено. Він сплив, а хвороба зробила свою чорну справу, перемогла лікаря. I так трапляється досить часто».
Отже, нам усім треба добре пам’ятати, що здоров’я починається з турботи про себе, з уважного ставлення до свого організму. Він розумний, і підкаже, на що звернути увагу. Прислухайтеся до себе, любіть себе, і житимете довго і щасливо.
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото з архіву Л. Стременовської.