Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов те, що давно мені співали мрії.
Леся УКРАЇНКА
Леся Українка, справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка, народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському.
Вона є однією з найвизначніших постатей в українській літературі, яка своїм багатогранним талантом зробила неоціненний внесок у культурну скарбницю України. Літературна спадщина поетеси – це вірші, п’єси, проза та літературні переклади, що захопити серця мільйонів читачів не лише в Україні, але й далеко поза її межами. Твори письменниці відрізняються глибиною думки, щирістю почуттів та символізмом.
Надзвичайно важливо згадати про роль матері в родині Косачів. Саме вона виховувала і формувала характери своїх дітей. Недаремно псевдонім матері Лесі Українки – Ольги Драгоманової (в одруженні Косач), який вона свідомо обрала для себе, – Олена Пчілка. Це, так би мовити, бджілка-трудівниця. Та, яка збирає мед і тримає свою родину. Тобто, вона впливала на дітей, прищеплювала їм ідеали й смаки, заохочувала до літературної творчості. Цей особистий досвід знайшов віддзеркалення у багатьох творах письменниці, де материнська любов постає як символ розуміння, підтримки та творчої сили.
Коли Лесі було всього 10 років, у неї діагностували туберкульоз кісток, що стало важким випробуванням для всієї родини. Ця хвороба супроводжувала дівчинку протягом усього життя, змушуючи проходити численні лікування та операції. Олена Пчілка стала справжнім прикладом самовідданої матері, готової на все заради здоров’я і щастя своєї дитини. Вона навчала доньку різноманітних наук, літератури, музики та мов. Завдяки матері, дівчина оволоділа кількома мовами, зокрема французькою, німецькою, англійською та італійською, що дозволило їй читати твори класиків в оригіналі.
Олена Пчілка передала доньці не лише знання, але й цінності, які стали основою її літературної творчості. Вона виховувала у майбутньої письменниці любов до рідної землі, до культури та народу, допомогла Лесі Українці розкрити свій літературний талант і знайти свій унікальний голос у поезії. Материнська турбота і навчання сприяли формуванню сильної і незалежної особистості, здатної протистояти труднощам та надихати інших.
Таким чином, Олена Пчілка була не лише матір’ю, але й наставницею, вчителькою для своєї доньки. Її безумовна любов і підтримка залишили незгладимий слід у житті та творчості Лесі Українки, допомагаючи їй стати тим, ким вона стала.
НЕМАЄ НІЧОГО СИЛЬНІШОГО НАД МАТЕРИНСЬКУ ЛЮБОВ
Діти – це найдорожче, найпрекрасніше, що є у батьків, це майбутнє кожної нації й людства взагалі. Безмежні материнська ласка й турбота. Матері щоденно турбуються про діток, дбають, щоб виросли вони здоровими, щасливими, добрими й розумними, щоб уміли переборювати труднощі, які трапляться на їхньому життєвому шляху.
«КОЛИСКОВА»
Теорія літератури. Пісні, які матері співають над колискою дітям, щоб приспати їх, називаються колисковими. Окрім народних колискових пісень, є ще й літературні, написані талановитими поетами. З-поміж них і широко відома колисанка Лесі Українки.
Глибоке материнське почуття до своєї дитини досить виразно розкривається в «Колисковій». У вірші мати з великою любов’ю співає пісню над своїм дитям, адже відомо, що ненька завжди хоче огородити свою дитину від біди, від горя та сліз. Вона застерігає дитя від лиха, якого ще доведеться зазнати, але доки вона в змозі, буде піклуватися про свою дитину, охороняти її спокій, не буде спати ночами, аби її дитинка почувалася щасливою.
Символіка в цьому творі відображає взаємозв’язок матері та дитини, відчуття любові та безпеки.
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
Метафори: «Місяць яснесенький» та «Промінь тихесенький» створюють образ нічного світла, яке м’яко освітлює дитину. «Спи ж ти, малесенький», як заклик до сну, метафора для спокійного і безтурботного дитинства.
Повтори: «Місяць яснесенький» та «Спи ж ти, малесенький» створюють ритм і підкреслюють центральні образи вірша.
Символи: Місяць – символ спокою і нічного затишку. Сон як символ безтурботного дитинства, що контрастує з майбутніми труднощами та горем. Лихо та жаль уособлюють труднощі та випробування, які чекають у житті.
Головна думка полягає в контрасті між спокійним, безтурботним дитинством та майбутніми труднощами і випробуваннями, які очікують у житті. Поетеса закликає дитину насолоджуватися спокоєм і миром, поки є час, адже згодом на неї чекають важкі моменти й випробування, що можуть затьмарити її безтурботний сон. Цей вірш підкреслює важливість збереження дитячої невинності та спокою перед лицем майбутніх життєвих викликів.
СЛОВНИКОВА РОБОТА
Хутко – швидко;
леле – вигук, синонім до ой;
хилитися – підкорятися.
ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ
1) Чи згоден ти з твердженням поетеси, що «Жить – сльози лить»? Свою думку обґрунтуй.
2) Чи можна «З долею битися»?
3) Що запам’яталося, вразило; чим схожий авторський вірш на народні колискові й чим відрізняється від них?
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕКСТОМ
– Чи сподобалася тобі «Колискова» Л. Українки?
– Який настрій викликає вона в тебе?
– Яка картина поставала перед твоїми очима, коли звучала «Колискова»?
– Як читається ця пісня?
– До кого звертається мама, схиляючись над колискою?
– Поясни, яке життя чекало на дитину в майбутньому?
– З яких рядків вірша видно, що мати турбується про свою дитину?
– Від чого мама застерігає маля?
«ЗОРЯНЕ НЕБО»
У поезії Леся Українка використовує образ зоряного неба, щоб передати відчуття материнської любові. Зорі в цьому вірші символізують постійну присутність і захист, який мати надає своїй дитині. Вони також можуть асоціюватися з провідною зіркою, яка веде і надихає, показуючи шлях. Вірш сповнений ніжних емоцій і роздумів, що демонструють глибину почуттів матері до своєї дитини.
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
Епітети: «весняна ніч» – атмосфера відновлення, свіжості; «покривало прозореє срібне» – ніжність і легкість.
Метафори: «зорі, очі весняної ночі», «покотилась сльозина небесна», «зірка палає» – образ зірок як очей, що спостерігають за нічним небом.
Повторення слова «зорі» підкреслює важливість цього символу у вірші та його значення.
Порівняння: «як очі дівочі», «мов світла прекрасні», «мов пломінь» – зірки порівнюються з дівочими очима.
Символи: зорі – краси та невинності, постійної присутності та нагляду матері; місяць – спокою та нічного затишку; сльозина – печалі та смутку.
Головна думка вірша «Зоряне небо» полягає у вічності материнської любові, яка завжди присутня і надихає дитину незалежно від обставин.
РОБОТА НАД ТЕКСТОМ
1) Яке враження справила на тебе поезія?
2) З чим автор порівнює зорі?
3) Які слова з вірша найбільш повно відображають головну думку цього твору?
4) Випиши з тексту епітети та порівняння.
«ВЕЧІРНЯ ГОДИНА»
Це ще один важливий твір Лесі Українки, в якому вона оспівує материнські почуття. В поезії для рідної матусі письменниця розповідає, як гарно гуляти вечором у садочку. І ми одразу переносимося в село, навкруги ще видніються біленькі хати, десь уже затьохкав соловейко. Природа і люди потроху засинають, чути колискову, яку співає мати дорогій дитині. І лише легенький вітерець порушує вечірню тишу. Картини літньої сільської ночі вимальовуються за допомогою поетичних образів, зокрема зорових – сонця, місяця, зір, і слухових – соловейка, вітру.
Поетеса любить Україну, село, природу. Її поезія викликає любов і повагу до рідного краю, адже людина завжди повертається серцем до своєї домівки, а образи природи залишаються актуальними назавжди.
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ
Епітети: «тиха година», «біленькі хати» – створюють відчуття спокою та затишку, які матері прагнуть забезпечити своїм дітям.
Метафори: «усе заснуло», «ніч огорнула хати» – додають віршу образності та глибини, що підкреслює атмосферу гармонії та захищеності.
СИМВОЛИ
Вечір: символізує час спокою та гармонії, коли мати заколисує дитину.
Природні образи: символізують материнську турботу, яка подібна до природи – завжди присутня та ніжна.
Тема вірша «Вечірня година» полягає в зображенні краси українського села в місячну ніч.
Iдея – уславлення краси рідного краю.
Головна думка заключається в тому, що мати створює для своєї дитини атмосферу спокою та гармонії, допомагає їй почуватися захищеною, потрібною та улюбленою, тобто материнська любов.
ЗАСВОЄННЯ ЛЕКСИКИ:
– Добери синоніми до слів горе, красно.
– Добери антоніми до слів гарно, забудеш, ніч.
ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ
– Які картини природи зображені у вірші? З якою метою їх вжито?
– Які речення за метою висловлення переважають у творі?
– Знайди питальне речення, окличне.
– Знайди та прочитай слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі.
– Поміркуй, чому у вірші їх так багато.
– Поясни вислів:
«Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!».
Через свої вірші Леся Українка майстерно передає різні аспекти материнської любові – від ніжного заколисування до глибоких роздумів про зв’язок матері та дитини. Усі три поезії демонструють важливість материнської підтримки, захисту і любові, які становлять основу для формування особистості та її духовного розвитку.
Ці вірші також показують, як материнська любов проявляється через прості, але значущі образи природи, що робить творчість Лесі Українки такою близькою і зрозумілою для читачів. Її поезії, наповнені символізмом і метафорами, дозволяють нам відчути глибину материнської любові, її важливість у житті кожної людини. Образи матері в її поезіях стали символами самопожертви та турботи, що має велике значення для літератури й культури в цілому.
ЗНАЧЕННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Материнська любов у творах поетеси є ключовою темою, яка допомогла їй відобразити загальнолюдські цінності та переживання. Через образи материнської любові письменниця передавала такі цінності, як підтримка та опіка, адже дуже важливо мати когось, хто завжди поруч, підтримує і захищає. Це особливо відчувається в поезіях, де мати заколисує дитину або спостерігає за нею.
Також самопожертва та відданість, матері готові пожертвувати власним комфортом і щастям заради благополуччя своїх дітей. Це є символом безумовної любові та відданості. Невіддільними є надія та віра: через образи материнської любові поетеса підкреслює важливість надії та віри в краще майбутнє для своїх дітей.
Материнська любов у творчості Лесі Українки допомагає читачам краще зрозуміти загальнолюдські цінності та переживання, які об’єднують нас усіх. Вона показує, наскільки важливими є підтримка, опіка і віра у своїх близьких, і надихає нас цінувати та розуміти важливість цих почуттів у нашому житті.
Поетеса зуміла передати, що безумовна любов і підтримка матері можуть стати джерелом сили та натхнення для кожної людини.
Це свідчить про вічну актуальність і значущість цієї теми в літературі та в нашому житті.
Ольга ШАПОВАЛ.