Жити по кишені

23 травня у відеоблозі директора Інституту соціо-економіки Московського фінансово-юридичного університету, професора МДУ Олександра Бузгаліна «Про економіку і гроші» була опублікована його розмова з Сергієм Глазьєвим, академіком РАН, радником Президента РФ з питань регіональної економічної інтеграції. У ході зустрічі один із сигналів надійшов до Москви з нашої республіки. Саме сигнал: не запитання, а скоріше пропозиція.

«Я живу в Придністров’ї, – сказано в посланні, – у нас курс валюти за три роки не змінювався ні на копійку навіть в умовах блокади. Може, нам варто направити радників до Росії?» Ось таке і карколомне, і риторичне запитання. На що Сергій Глазьєв напівжартома-напівсерйозно відповів: «Це гарна пропозиція».

Пробачимо автору запитання-пропозиції невелике спотворення інформації про стійкий придністровський рубель. Головне не в цьому. Найімовірніше, Сергій Юрійович не відповів би так, якби тиждень тому, 17 травня, в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова не відбувся економічний семінар, у якому взяли участь і він сам, і Голова Уряду ПМР Олександр Мартинов, а також російські та придністровські експерти.

Цього разу йшлося про два найважливіші для придністровської економіки документи – про концепцію бюджетної та податкової політики й закон про інвестиції. Чому «цього разу?» – запитаєте ви. Нагадаємо, подібна зустріч уже була в середині жовтня минулого року. Але тоді йшлося про продовження комплексного лікування придністровської економіки, яка стала на ноги після передінфарктного стану, в якому залишила її команда попереднього президента. Головною на тогорічній зустрічі була поставлена не стільки необхідність «російського дружнього плеча», скільки необхідність навчитися заробляти самим, навчитися розвивати реальний сектор економіки та створення нових робочих місць.

У вступному слові Сергій Глазьєв висловив повну впевненість у тому, що зростання економіки можливе тільки завдяки інвестиціям. Важливо створити для цього необхідні умови. «Вибудовується система взаємних зобов’язань держави та бізнесу, – підкреслив він. – Держава гарантує бізнесу дешеві кредити, гарантує стабільне макро-економічне середовище, забезпечує розвиток необхідної інфраструктури. А бізнес бере на себе зобов’язання впроваджувати нові технології, створювати нові робочі місця, нарощувати виробництво». Так працюють механізми економічного зростання в розвинених країнах – Китаї, Південній Кореї, Індії, Японії та ряді країн Європи.

Природно, для того, щоб переконливо та обґрунтовано представити Закон ПМР «Про інвестиції», нашому прем’єр-міністру необхідно було нагадати російським економістам про те «розбите корито», біля якого опинилася придністровська економіка наприкінці 2016 року.

«Та криза була широкомасштабною, – підкреслив Олександр Мартинов. – Вона супроводжувалася високою часткою поганих активів, негативною динамікою обсягів промислового виробництва та обсягів експорту за досить істотної частини тіньового ринку і досить високого ступеня офшоризації економіки. Усе це в сукупності до кінця 2016 року поставило нашу економіку в достатньо круте піке, яке загрожувало нам дуже негативними наслідками, що й відчували на собі придністровці практично упродовж усього 2016-го».

Цілий рік в Уряді виправляли ситуацію. Допомогу надавали й російські експерти. Уже сьогодні в економіці почали проявлятися позитивні тенденції. Стабілізована робота промислових підприємств, перш за все, Молдавського металургійного заводу. Проведена кадрова революція з кардинального оновлення менеджменту державних підприємств. Відкориговано податкове навантаження. Часто вона була така висока, що забирала у підприємств прибуток та засоби до розвитку. «У нас збільшилися податкові відрахування в бюджет, – продовжив прем’єр-міністр. – У порівнянні з першим кварталом 2017 року цей приріст склав 20 %. Це дуже серйозна динаміка, і запорукою такого зростання однозначно стали зусилля Уряду, зроблені саме у 2017 році, та які робляться й дотепер».

Позитивні тенденції розвитку придністровської економіки можна і потрібно зберігати, погодилися російські експерти. А для цього, насамперед, необхідно повністю завантажити виробничі потужності. «Зрозуміло, що не всі придністровці відчувають ці темпи зростання на своїх прибутках уже сьогодні, – підбив підсумок першої частини бесіди Сергій Глазьєв. – Але той факт, що вони, ці темпи зростання, вимірюються у вашій республіці двозначними цифрами в умовах, коли на пострадянському просторі та в Європейському союзі спостерігається практично нульове зростання, є дійсно великим успіхом Уряду ПМР».

Саме після цієї багатообіцяльної заяви російського академіка Олександр Мартинов перейшов до основного питання порядку денного. «Будь-яке стабільне зростання економіки неможливе без інвестицій, – заявив він. – Ми прийняли на рівні закону досить безпрецедентну норму: придністровська влада готова гарантувати нашим інвесторам на протязі 10 років, що умови ведення підприємницької діяльності на нашій території погіршуватися не будуть.

Простіше кажучи, умови ведення бізнесу інвестором не погіршуватимуться протягом 10 років, навіть якщо за цей час будуть прийняті закони або підзаконні акти, які можуть змінити ці умови в гірший бік. Просто в такому випадку для нашого інвестора буде включений режим стабілізації законодавства, і норми «поганих» законів або підзаконних актів на його бізнес не поширюватимуться.

Головна мета нового Закону «Про інвестиції» – зробити так, щоб інвестор захотів вкласти свої гроші в придністровську економіку, чим сприяв би створенню в ПМР нових підприємств і додаткових робочих місць. «Ті механізми, які закладені в придністровському Законі «Про інвестиції», задовольняють апетити навіть найлякливіших інвесторів, – зазначив Сергій Глазьєв. – І напевно, цей документ спрацює позитивно. Він орієнтований не тільки на іноземних інвесторів, але і на бізнесменів Придністров’я. Це важливо, оскільки в багатьох країнах, включаючи Росію, пільги для іноземних інвесторів стали стимулом для офшоризації економіки».

Крім того, щоб залучити гроші в придністровську економіку, закон звільнятиме інвесторів від сплати податків на прибутки, на землю, а також від прибуткового податку. Як підкреслив Голова Уряду ПМР, на сьогодні вже готові до підписання інвестиційні угоди з двома великими промисловими компаніями, одна з яких – європейського рівня з річним обіговим фондом близько 4 мільярдів євро.

Ще один важливий аспект «лікування» придністровської економіки – перехід від неефективних державних унітарних підприємств до акціонерних товариств, акції яких належатимуть і державі, і бізнес-спільноті. Цей процес нині активно відбувається в Росії. Придністров’я ж тільки на початку шляху. Усі ці заходи «оздоровлення» нашої економіки обов’язково працюватимуть на перспективу. Ефект від них можна чекати через 3 – 5 років. Але навіть у випадку стійкого економічного зростання на рівні 7–8 % на рік повністю позбавитися бюджетного дефіциту в ПМР стане можливим тільки близько 2023 року. І це за умови, що держвитрати не збільшуватимуться.

Друге важливе питання семінару – концепція бюджетно-податкової політики Придністров’я. За словами Олександра Мартинова, наш Уряд робить все, щоб перейти від бюджету проїдання до бюджету розвитку. Нині переважна частина державних прибутків республіки йде на виплату зарплат, пенсій, соціальних допомог. А витрати на розвиток економіки – мінімальні.

«Структура державних витрат значно спотворена в бік поточного споживання, – заявив наш прем’єр-міністр. – Це призводить до щорічної деградації державної соціальної інфраструктури, а саме: шкіл, лікарень, доріг, системи житлово-комунального господарства. Те, що ми на сьогодні маємо, – це необхідність реструктуризації витрат».

Концепція бюджетно-податкової політики ПМР покликана змінити наявний на сьогодні жалюгідний стан цієї сфери. У кращий бік, звичайно. Тому в найближчому майбутньому Урядом республіки передбачена масштабна реконструкція соціальних об’єктів (шкіл, лікарень, дитячих садків, закладів культури), а також житлового фонду та інженерних мереж.

Радник Президента РФ Сергій Глазьєв вважає, що для Придністров’я, як, утім, і для Росії, необхідні темпи економічного зростання не менше 8 % на рік. Не менше, більше – допускається. Тільки такі темпи, переконаний він, дозволять збалансувати бюджет, щоб держава могла витрачати стільки ж коштів, скільки вона заробляє. Тобто, жити по кишені й постійно домагатися зростання добробуту громадян.

Закінчити свої думки вголос я хочу тим, з чого почала, розмовою 23 травня в прямому ефірі двох відомих російських економістів – Сергія Глазьєва та Олександра Бузгаліна. «Сергію Юрійовичу, – запропонував Олександр Володимирович, – Ви можете буквально у двох-трьох реченнях розповісти росіянам, що Ви особисто зробили б для зростання нашої економіки».

«Перш за все, потрібна стабілізація курсу рубля», – відповів Сергій Глазьєв. У Придністров’ї, як випливає зі згаданого на початку статті сигналу-пропозиції придністровця, справи зі стабілізацією рубля йдуть більш-менш нормально, контора так-сяк пише.

«Крім того, – продовжив Сергій Глазьєв, – необхідний контроль за цільовим використанням грошей через спеціальні інвестиційні контракти». У Придністров’ї цей делікатний процес, як кажуть, пішов, про що свідчать і Закон «Про інвестиції», і виступ нашого прем’єр-міністра в МДУ, і дві серйозні інвестиційні угоди.

«Нарешті, третя умова – це поповнення наших стратегічних запасів реальними коштами, які потрібні для того, щоб ресурси, які простоюють в економіці, були пущені в дію в процесі виробництва. Це дасть Росії можливість зростати з темпами не менше 10 % на рік», – підсумував своє перебування в прямому ефірі Сергій Юрійович. Але ось з поповненням наших кишень реальними грошима в Придністров’ї поки що глухо. За образним висловом молоді, глухо як у танкові.

«І все ж я гадаю, що ті темпи підйому придністровської економіки, які нині ми бачимо, це лише початок великого шляху, в результаті якого Придністров’я має стати привабливим місцем для проживання людей і центром тяжіння для інвестицій на основі використання передових технологій не тільки у виробничій сфері, але й у сфері грошового обігу, роботи з інвесторами – підбадьорив нас наостанок академік РАН, радник Президента РФ з питань регіональної економічної інтеграції Сергій Глазьєв.

Олена   РАТУШНА.