Одержання енергії в будь-якому вигляді з відновлюваних природних джерел – один із найбільш перспективних напрямів, що дозволяє не тільки зменшити навантаження на традиційні енергосистеми, а й забезпечити енергетичну автономність домоволодінь, підприємств, установ.
Замість передмови
З огляду на таке, напрошується однозначний висновок: широке використання сонячних панелей, вітряків, водних потоків річок стає затребуваним не тільки в умовах нещодавньої кризи, викликаної відсутністю основного для нашої республіки палива, яким традиційно є природний газ, але і є важливою складовою довгострокової програми досягнення енергетичної незалежності.
Досі не забулося, як наприкінці 90-х – на початку 2000 років придністровці раділи приходу газу до найвіддаленіших куточків нашої країни, насамперед, до сільських населених пунктів. Особливо важко через складність рельєфу було виконувати державну програму газифікації республіки в північному районі – Кам’янському. Та й сюди прийшов газ! Рівень газифікації республіки сягнув 97 %. Хто ж знав, що настануть «скрутні часи», і політики запалять «блакитному паливу» червоне світло. Такі форс-мажорні ситуації спонукають до того, щоб задуматися про можливу альтернативу. Для цього варто тільки глянути в небо – там світить сонце та дме вітер.
Почнемо з простого
Під час газової кризи всій соціальній інфраструктурі доводилося, як то кажуть, «перебудовуватися на марші». До того ж «холод – не тітка», і замість газу, як паливо, почали використовувати вугілля, солярку, дрова, пелети. У словниковому запасі багатьох твердо закріпилося складне словосполучення «твердопаливний котел». Поступово арсенал цих агрегатів поповнювався не лише привізними екземплярами, а й тими, за виготовлення яких узявся колектив заводу «Електромаш». Ім’я їм надали відповідне – «Горинич». Котли можуть працювати на різних видах палива, тобто вони диверсифіковані. Більше того, конструктори «Електромаша» розробили єдині стандарти їхнього виготовлення, щоб уникнути різнорідності в «парку» тепломереж.
Безумовно, використання твердопаливних котлів передбачає необхідність певної модернізації системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. Колись уже йшлося про її децентралізацію та створення розгалуженої мережі невеликих автономних котелень, щоб тепло не губилося на довгому шляху до споживача. Проте наміри не здійснилися. Нині ж особливої актуальності набуває диверсифікація централізованої системи опалення з урахуванням необхідності її функціонування з використанням не тільки природного газу, а й інших видів палива, альтернативних.
В умовах можливого скорочення або відсутності постачання газу важливо забезпечити теплом хоча б соціальні об’єкти та багатоповерхові будинки. Тому дообладнання котелень твердопаливними обігрівальними приладами здається одним з оптимальних і необхідних кроків. У зв’язку з цим Міністерству економічного розвитку доручено сформувати заявку на придбання твердопаливних котлів місцевого виробництва. Їх установка планується насамперед в установах, обладнаних автономними газовими котельнями, як альтернативних джерел вироблення тепла та гарячої води. У переліку адрес першої черги – центральні міські та районні лікарні, об’єкти Мінсоцзахисту.
«У наступному опалювальному сезоні вся інфраструктура, яка була задіяна в рамках НС, має бути забезпечена альтернативним паливом», – визначив першочергове завдання Голова Уряду Олександр Розенберг.
У нинішній ситуації, та ще й з урахуванням ймовірності збільшення тарифів за користування газом, електричною і тепловою енергією, особливої гостроти набуває потреба економії енергоресурсів шляхом використання менш енергоємного технологічного обладнання на промислових виробництвах, збільшення коефіцієнта корисної дії (ККД) альтернативних джерел енергії. Адже це ще й значний резерв для зниження собівартості продукції, а отже, збільшення її конкурентоспроможності на зовнішніх та внутрішньому ринках. Вирішення цього завдання має залишатися важливим не тільки для великих, енергоємних виробництв, а й для невеликих підприємств у галузі послуг, а також для населення. Зрештою, заощаджуючи енергію, ми зберігаємо гроші у власному гаманці.
Створення комфортних умов життя для людей завжди було одним із основних завдань органів державної влади. Тому негативні зовнішні чинники не повинні позначатися на одержанні абонентами елементарних комунальних благ, які у ХХІ столітті вже гарантовано повинні забезпечуватися.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото sonergia.com.ua