У 36-у річницю виведення радянських військ з Афганістану в усіх містах Придністров’я урочисто вшанували пам’ять загиблих і дякували тим, хто залишився в живих.
Є певний символізм у тому, що День захисника Вітчизни відзначається всього через кілька днів після Дня пам’яті та слави воїнів-інтернаціоналістів. Перше традиційне свято, яке ми відзначаємо вже у 107-й раз, має відношення до всіх, хто у свій час захищав Батьківщину, рідну домівку. І неважливо, було це на своїх рубежах, чи за її межами. Батьківщина завжди мала ким пишатися.
Афганська війна стала тим об’єднуючим символом, навколо якого згуртувалися воїни-інтернаціоналісти різних поколінь.
Бо саме вона залишила найболючіший слід – глибоку незагойну рану в серцях сотень тисяч колишніх солдатів, в материнських серцях, яким більше не судилося побачити синів і дочок на порозі рідної оселі.
Вшанування світлої пам’яті тих, хто загинув в «афганському пеклі», а також усіх воїнів-інтернаціоналістів стало вже доброю традицією в нашій республіці.
Тож і цього року на місцях поховань воїнів-інтернаціоналістів, загиблих під час Афганської війни та померлих у мирний час, на Меморіалах та біля пам’ятників колишні воїни-афганці, небайдужі громадяни, представники громадськості та місцевої влади поклали яскраві живі квіти, вклоняючись тим, хто загинув на чужій, не своїй землі.
Завтрашній день це ще один привід віддати шану живим і полеглим.
Афганістан – і пам’ять серця, і вічний смуток
З кожним роком історія все більше віддаляє нас від «гарячих» років афганської війни. Проте час не владний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності й вірності військовому обов’язку, які продемонстрували наші земляки, одягнені в солдатські шинелі.
У Тирасполі відбулися пам’ятні заходи, присвячені 36-й річниці виведення радянських військ із Республіки Афганістан.
Воїни-інтернаціоналісти, їхні рідні, громадськість міста пройшли колоною від кіноконцертного комплексу «Тирасполь» до Меморіалу Слави. Біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам відбувся мітинг-реквієм «Афганістану пам’ять жива».
Голова Уряду Олександр Розенберг звернувся до його учасників зі словами вдячності:
«У цей день ми вшановуємо всіх воїнів, які повернулися з полів війни, та згадуємо тих, хто залишаючись до кінця вірним обов’язку та присязі, загинув у пісках Афганістану. Сьогодні воїни-афганці своїм особистим прикладом виховують нашу молодь, тим самим прищеплють любов до Вітчизни. У цей неспокійний час придністровська держава сподівається на вашу підтримку. Щиро хочу подякувати всім воїнам-афганцям за ту чесність, за те ставлення до республіки та побажати вам міцного здоров’я і миру».
Голова Придністровської асоціації ветеранів війни в Афганістані Iгор Буга в інтерв’ю журналістам зазначив, що найбільших втрат під час війни в азіатській державі радянські війська зазнали на початку кампанії, коли не мали бойового досвіду, і наприкінці, коли самовпевнено вважали, що його вже дуже багато. Він наголосив, що на місці загиблих міг виявитися будь-хто з нас, будь-хто з «афганців», які вижили. Тим, хто залишився живим, просто більше пощастило. Однак життя не стоїть на місці – треба працювати, служити, виховувати молодь.
Воїн-інтернаціоналіст Юрій Шевчук теж поділився досвідом від перебування в Афганістані:
«У листопаді 1981 року військкоматом був направлений до навчального центру в місто Фергану (Узбекистан). Чотири з половиною місяці курсанти жили за суворим графіком освоєння фізичної, тактичної та вогневої підготовки. Нас навчали стріляти з усіх видів зброї. А 25 лютого 1982 року спецрейсом відправили в Афганістан, до легендарного 345-го повітряно-десантного парашутного полку з місцем дислокації в місті Баграм провінції Парван під командуванням полковника Павла Грачова. У складі підрозділу допомагав звільняти населені пункти від моджахедів. Вдячний долі, що мої товариші по службі залишилися живими».
Юрій упевнений, що молодому поколінню придністровців важливо пам’ятати про ті події. Сам він нещодавно на зустрічі з військовослужбовцями Міністерства оборони згадував про роки служби в азіатській державі.
Тираспольчанин Володимир Осташов виконував свій інтернаціональний обов’язок з 1987 по 1989 рік. Він розповів, що у складі 5-ї мотострілецької дивізії допомагав в охороні доріг від нападу моджахедів, супроводжував гуманітарні вантажі. Воїн-інтернаціоналіст поділився спогадами про події, які відбулися в лютому 1989 року:
«Населення афганських кишлаків вітало нас переважно доброзичливо. У деяких поселеннях люди виходили з квітами та привітно махали вслід. За час маршу не було зроблено жодного пострілу. У місцях можливих засідок і в населених пунктах за домовленістю з родовими авторитетами на борт наших бойових машин сідали старійшини, які служили певними гарантами безпеки наших військовослужбовців. Ми не залишилися в боргу у населення. Їм було передано наші добре обжиті містечка з налагодженою інфраструктурою. Особливу цінність становили артезіанські свердловини, які стали джерелами водопостачання багатьох кишлаків».
Завершився мітинг-реквієм церемонією покладання квітів та вінків до монументів «Воїну-афганцю», «Скорботної матері» та «Захиснику Придністров’я».
Віталій МАЛЬОВНИЧИЙ.
Час вибрав їх
У всіх містах республіки вдячні придністровці віддали данину пам’яті тим, хто не повернувся з бойових завдань в Афганістані.
Дубоссари
На Меморіалі воїнської Слави в Дубоссарах, за традицією, що встановилася протягом багатьох років, у день 36-ї річниці виведення радянських військ з ДРА відбулася церемонія покладання квітів до місць упокою воїнів-інтернаціоналістів. У ній взяли участь керівництво міста та району, депутат Верховної Ради Борис Герман, представники Союзу ветеранів війни в Афганістані Дубоссарського району, правоохоронних органів, територіального відділення РП «Оновлення», громадських організацій. У ході заходу активісти «Молодіжного оновлення» дарували ветеранам-афганцям живі квіти.
Дубоссарці поклали також квіти до пам’ятного знаку та місць поховання воїнів-інтернаціоналістів на цвинтарях міста та сіл району, а також на Кургані Слави. У Дубоссарському районі 39 поховань афганців. Усього через війну на південних рубежах СРСР пройшли 140 дубоссарців. Під час виконання інтернаціонального обов’язку загинули підполковник Анатолій Абдєєв, сержант Георгій Павалук, рядовий Андрій Урсул. Уже в 90-х, захищаючи Придністров’я, віддали життя за його незалежність воїни-інтернаціоналісти Сергій Гавриш, Олександр Кралєв, Володимир Миронюк, Юрій Ульянов.
За роки, що минули після закінчення афганської війни, з життя пішли десятки воїнів-афганців. У межах традиційної акції «Вахта пам’яті» їх вшанували хвилиною мовчання, а до могил героїв поклали квіти.
Бендери
Жалобні заходи, присвячені Дню пам’яті та слави воїнів-інтернаціоналістів, у Бендерах зазвичай відбулися біля пам’ятника «Чорний тюльпан».
Тут представники місцевої держадміністрації та міської Ради народних депутатів, молодіжних громадських організацій вшанували пам’ять загиблих в афганській війні. Живими не повернулися додому 15 бендерчан.
Рибниця
В пам’ять про загиблих воїнів-інтернаціоналістів жителі міста, його керівництво, депутати законодавчого органу по виборчих округах Рибницького району взяли участь у мітингу-реквіємі та урочистій церемонії покладання квітів, які з нагоди 36-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану відбулися на Меморіалі Слави захисникам Вітчизни.
Серед учасників бойових дій в Афганістані було 200 рибничан, 9 з них не повернулися до рідного порогу, один загинув під час захисту Придністров’я. Їхню пам’ять вшанували хвилиною мовчання. На Алеї Слави міського цвинтаря священнослужителі відправили панахиду за убієнними.
«У цій священній тиші ми відчуваємо, наскільки важливо пам’ятати тих, хто ціною життя забезпечив нам мир і свободу. Нехай наша молитва буде світлом для їхніх душ, а наша пам’ять – непорушною пам’яткою, яка передаватиметься з покоління в покоління», – звернувся до присутніх о. Віталій.
В актовій залі держадміністрації відбулася церемонія нагородження воїнів-інтернаціоналістів. У ній взяв участь голова Придністровської асоціації ветеранів війни в Афганістані, депутат Верховної Ради Iгор Буга. За активну громадську діяльність, великий внесок у військово-патріотичне виховання молодого покоління рибницькі ветерани-афганці були удостоєні державних та муніципальних нагород.
Цього ж дня глава держадміністрації Рибницького району та м. Рибниці Віктор Тягай у с. Великий Молокиш відвідав сім’ю Наталії та Григорія Русяновських – батьків загиблого воїна-інтернаціоналіста, якого свого часу нагородили орденом Червоної Зірки.
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Свято суворих чоловіків
Час має свою історичну пам’ять. У Слободзеї 14 лютого відбулися заходи з нагоди 36-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану і присвячені Дню пам’яті та слави воїнів-інтернаціоналістів.
Урочиста подія розпочалася з покладання квітів до пам’ятника загиблим воїнам-афганцям. Понад дві сотні слободзейців брали участь в афганських подіях 1979–1989 років, восьмеро з них не повернулися додому з гористого Афганістану… Квіти, квіти, квіти… Біля стели воїнам-афганцям червоніють гвоздики. В церемонії їх покладання взяли участь представники держадміністрації та райміськради, трудових колективів, ветерани бойових дій в Афганістані, захисники Придністров’я, військовослужбовці, козаки, мешканці міста та району.
У приміщенні районного Будинку культури учасники заходу з інтересом розглядали банерну виставку, присвячену подіям в Афганістані, відбулися тут також урочисті збори та концерт. Зі словами вдячності до присутніх звернулися глава держадміністрації Слободзейського району та м. Слободзеї Василь Тищенко, керівник Союзу ветеранів війни в Афганістані Юрій Бабой та його соратник, полковник Iгор Дудкевич. Вони наголосили на важливості збереження пам’яті про подвиг воїнів-інтернаціоналістів і висловили подяку тим, хто з честю виконував свій громадянський та військовий інтернаціональний обов’язок. Наголошувалося, що Афганська війна залишила глибокий слід в історії країни та долях тисяч сімей, а подвиг учасників бойових дій назавжди залишиться прикладом мужності та вірності присязі.
«Дев’ять років, один місяць і 21 день – саме стільки війська Радянського Союзу перебували в Афганістані. Через цю війну пройшло понад мільйон радянських людей, із них 2 тисячі придніст-
ровців, 54 особи загинули. Радянські воїни продемонстрували в Афганістані безмежну відданість Батьківщині, – зазначив В. Тищенко. – Уродженці Слободзейського району виконували свій інтернаціональний обов’язок на Кубі, в Анголі, Чехословаччині та інших локальних війнах. Якими б не були політичні оцінки тих військових подій, наш обов’язок пам’ятати та вшановувати пам’ять про загиблих і піклуватися про нині живих воїнів-інтернаціоналістів. Ті, хто побував у пеклі Афганістану, в будь-якій «гарячій точці», як ніхто ін-
ший розуміє цінність людського життя».
Василь Васильович наголосив:
«День пам’яті та слави воїнів-інтернаціоналістів ПМР – це стримане свято суворих чоловіків, характер і душу яких переплавила війна. І головне, щоб ми не забували, що ці люди здійснили подвиг на війні, яка точилася в мирний для нас час».
Хвилиною мовчання учасники події вшанували пам’ять загиблих захисників.
За внесок у військово-патріотичне виховання молоді та у зв’язку з 36-ю річницею з дня виведення радянських військ з Афганістану Василь Тищенко вручив орден Пошани ветерану-афганцю, директору МОУ ДО «Чобруцька ДЮСШ № 4» Юрію Єрмуратію, а депутату райміськ-ради Сергію Шешніцану Лист подяки від ГО «Союз ветеранів війни в Афганістані Слободзейського району» за допомогу в установці пам’ятника воїнам-афганцям у Карагаші.
У святковій програмі концерту пролунали пісні афганської тематики. Особливо яскравою була участь зразкового танцювального колективу «Ритмік-Данс». Після концертної програми ветерани афганських подій мали змогу поспілкуватись у неформальній обстановці, згадати загиблих та підняти келихи за мир на придністровській землі.
Олег ГАВРИЛЕНКО.
Фото Сергія МАРЧЕНКА.