Зосереджену тишу другого уроку порушили різкі дзвінки не за розкладом. Порахувавши їх кількість, учні під керівництвом педагогів почали без метушні, але досить швидко покидати кабінети. Адже чотири дзвінки – сигнал тривоги. У вестибюлях чергові старшокласники допомагали вчителям шикувати малят і регулювати потоки відповідно до схеми евакуації.
Мабуть, тут потрібно забігти вперед і заспокоїти наших читачів (адже багатьом ще пам’ятна трагедія в російському місті Кемерово): тривога в Кам’янській середній школі № 3 була навчальна. Під егідою міського відділення у справах цивільної оборони та надзвичайних ситуацій колектив другої за кількістю учнів освітньої установи району відпрацьовував на практиці весь ланцюжок дій, які необхідно виконати під час пожежі. За легендою тактико-спеціальних навчань вона виникла в шкільній роздягальні. О 23 хвилині на десяту повідомлення про це надійшло на пульт диспетчера спеціалізованої воєнізованої пожежної частини (СВПЧ-6).
Майже 230 школярів організовано покинули будівлю. Вчителі вели їх звичними маршрутами у двір, а потім – на стадіон, який є місцем загального збору в разі виникнення пожежі. Весь колектив зібрався тут через 5 хвилин після того, як пролунав сигнал тривоги. «Всі дії неодноразово відпрацьовані. У кожному класі регулярно проводяться заняття з цивільного захисту, націлені на те, щоб уберегти колектив – дітей і дорослих – від наслідків надзвичайних ситуацій. Кожної чверті на загальношкільних тренуваннях відпрацьовуються дії під час отримання сигналів повітряної або пожежної тривоги, аварії з викидом хлору, загрози радіаційного зараження… – розповів начальник штабу цивільного захисту Кам’янської СШ № 3 Володимир Яцков. – Першочергове завдання керівництва школи у разі НС – проведення екстреної евакуації учнів і персоналу з будівлі. Під час пожежі також необхідно вжити заходів щодо локалізації вогнища спалаху до прибуття служб екстреного реагування».
Ці служби не примусили себе чекати. У 9.27 від диспетчера районних електромереж надійшло повідомлення, що будівля школи знеструмлена, виконано роботи щодо заземлення і можна приступати до гасіння пожежі. Ще через три хвилини, порушуючи тишу травневого ранку сиренами, у двір в’їхали спеціалізована машина СВПЧ-6, автомобілі «швидкої допомоги» й аварійно-рятувального підрозділу. Співробітники районного відділу внутрішніх справ оточили будівлю, що «спалахнула». І ланка пожежників приступила до звичної роботи…
Здавалося, навчання близькі до завершення. Але тут «ожила» рація керівника ланки пожежників: «У задимленому приміщенні виявлено постраждалого». На допомогу рвонули рятувальники, прийняли у пожежників хлопчину, поклали на носилки, побігли до «швидкої», аж розпливаючись у видошукачі мого фотоапарату.
Медики, виявивши у постраждалого на пожежі ознаки отруєння чадним газом і опік руки, оперативно та в повному обсязі провели реанімаційні заходи, знеболення й обробку рани. І доки я, згадуючи шкільні заняття в сандружині, з великим задоволенням спостерігала за їхньою вмілою злагодженою роботою, навчальна пожежа була погашена.
Оцінюючи результативність тренування, начальник Кам’янського відділення у справах цивільної оборони та надзвичайних ситуацій Денис Ротар зазначив: «Швидкість, із якою проведена евакуація, свідчить про те, що колектив школи добре знає алгоритм дій у разі виникнення пожежі. А чітка взаємодія між службами екстреного реагування дозволила оперативно провести рятувальні роботи. Подібні тренування для того й потрібні, щоб підвищити професіоналізм і злагодженість дій, від яких в умовах реальної надзвичайної ситуації залежить здоров’я, а деколи – і життя людей».
Лариса ЛЕГКУН.