Образу жінки присвячено безліч витворів мистецтва, сказано мільйони гарних слів, його оспівано в багатьох піснях. У цій добірці ми пропонуємо кілька віршів українських поетів про жінок, про їхню красу, ніжність і таємничість.
Етюд кохання
Кохати – нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати – це щомиті дивуватись,
Це – задихатись з подиву – любові.
Це – припадати до джерел незнаних
І дикої жаги не втамувати.
Порушувати дивовижні плани,
А потім дивовижніші сплітати.
Кипіти і згоряти од розпуки
І все спізнати, все знайти в любові –
Шалене щастя і пекельні муки…
Коли не маєш риб’ячої крові.
Іван ДРАЧ
Моя царівна
Тобі одній, уявлена царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні;
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні.
Моє життя веде мене нерівно –
То на вершини, то в яри страшні, –
Та скрізь душа співає переливно
Про очі безтілесні і ясні.
У городі, де грають струни п’яні,
Де вічний шум, де вічна суєта,
Несу в душі слова твої незнані.
І серед поля, на яснім світанні,
Коли ще сном охоплені жита, –
Душа тебе, тебе одну віта.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
Я закоханий… Люблю!
Не признаюся нікому…
Навіть місяцю ясному,
Тільки, може… солов’ю.
І сказав… А солов’ї
Вітру, хмарам розказали.
І тепер думки мої
Вся земля і небо взнали.
Олександр ОЛЕСЬ
Ти до мене прийшла не із казки чи сну,
І здалося мені, що стрічаю весну.
Ти явилась мені – і здалося, що світ
Помолодшав навколо на тисячу літ.
Скільки ніс я для тебе тривог і тепла.
Але ти, як весна, стороною пройшла.
Василь СИМОНЕНКО