Свято, яке ми відзначаємо 8 березня, хоч і має статус міжнародного (про це нагадує й назва), у народній інтерпретації давно стало просто Жіночим днем. Строга офіційність поступилася теплим і світлим почуттям, які втілюють любов до прекрасної половини людства, визнання важливої ролі жінок у суспільстві, вшанування їхніх заслуг у різних галузях діяльності: соціальній, культурній, економічній і політичній.
Побутують і такі галузі, в яких працюють переважно жінки. Перукарні та салони краси, відділи кадрів і бухгалтерії, магазини та кафе… Список можна продовжувати, але він, поза сумнівом, буде неповним без шкіл і дитсадків. Відвіку так повелося, що виховання дітей, особливо маленьких, – жіноче заняття. Традиція дійшла і до наших днів. У сучасних дитсадках усі вихователі – жінки, та й на інших посадах здебільшого представниці прекрасної статі.
У таких колективах кожен день – жіночий, тому напередодні 8 Березня ми навідалися до найбільшого дошкільного закладу Кам’янського району.
40 років виховують малечу
Історія Центру розвитку дитини розпочалася в січні 1985 року. В одному з мікрорайонів Кам’янки з’явилося справжнє дитяче містечко: кілька двоповерхових корпусів, сполучених галереями, а навкруги – затишні майданчики для прогулянок і спостереження за довкіллям, ігор і розваг. Тут усе було облаштовано на новий лад, і колектив, у якому гармонійно співпрацювали досвідчені співробітники та молоді фахівці, був спрямований у майбутнє.
Не важко підрахувати, що відтоді промайнуло чотири десятки років. Перші випускники вже виростили своїх дітей, а деякі й онуками обзавелися.
«Виріс» і дитсадок. У його становлення й удосконалення вклали знання та сили чимало людей: керівники, вихователі, медики, кухарі… Всі прагнули крокувати в ногу з часом, створювали оптимальні умови для якісної виховної та освітньої діяльності, а 2008 року за результатами акредитації дошкільна установа дістала статус центру розвитку дитини.
ЦРД – це порівняно новий тип освітнього закладу. Тут основний упор робиться на розкриття творчих здібностей дітей і гармонійний їх розвиток. У Кам’янському центрі навчально-виховний процес здійснюється за чотирма пріоритетними напрямами: пізнавальним, художньо-естетичним, соціально-етичним і фізичним. Творча група педагогів на основі державного освітнього стандарту в дошкільній царині розробила власну програму «Золотий ключик». В усьому іншому ЦРД – це звичний для всіх нас дитячий садочок.
«Тут ми малюємо, ліпимо, танцюємо – і дивуємо всіх!»
Цей рядочок із гімну Кам’янського ЦРД розкриває, хоч і не повною мірою, яке насичене тут життя. Крім звичних музичного та фізкультурного залів, є ізостудія та свій театр зі справжньою сценою та яскравими декораціями, куточок природи та музей.
Методисти Юлія Храновська, Оксана Мельник, Ніна Подопригора прагнуть розпізнати схильності дітей і залучити їх у гуртки та клуби за інтересами. Творчий потенціал малята під керівництвом креативних наставниць розвивають у другій половині дня. Все, чому навчилися, демонструють під час фольклорних свят, літературно-музичних ранків, розважальних заходів і спортивних змагань.
Діти з задоволенням беруть участь у районних і республіканських конкурсах, в олімпіадах для дошкільників – і часто стають переможцями та призерами. Про їхні вміння і таланти яскраво свідчать численні грамоти й дипломи, що зайняли майже всю стіну одного з коридорів.
У центрі створене унікальне розвивальне середовище. Привернули увагу тематично оформлені куточки, що розповідають про рідний край, про народи, які мешкають у Придністров’ї. Детально дізнатися про минуле нашої республіки можна в музеї історії та етнографії, створеному 10 років тому. Тут діти знайомляться зі звичаями, традиціями, національним вбранням і предметами побуту. Екскурсоводи – вихованці підготовчих груп. У музеї відбуваються краєзнавчі заняття: дошкільники дізнаються, як у давнину виготовляли меблі, плели корзини, ткали килими, пекли хліб, як називалися ремесла і види рукоділля.
«Наш девіз: зберігаючи традиції, створюємо майбутнє», – наголосила заступник з освітньої діяльності Лариса Савенчук. Під її керівництвом у ЦРД здійснюється не тільки основний навчально-виховний процес, а і багатогранна методична робота: відкриті заняття для вихователів, семінари з колегами з дитсадків району, індивідуальні та групові консультації для батьків тощо. До речі, у центрі розвитку працюють професійний психолог і логопед.
Рідні пейзажі (серед яких архітектурні пам’ятники Кам’янки: старовинний будинок Трубецької та витончені містки в парку Вітгенштейна) прикрашають стіни в корпусі, де розташувалася ізостудія. Методист Віоріка Большунова вчить дітей малювати не тільки олівцями та фарбами. Долоньки або повітряні кульки, вуглинки чи ватяні палички, зім’ятий папірець – усе згодиться для того, щоб дитина передала своє бачення світу або емоційне його сприйняття. Вихованці центру знайомляться з видами образотворчого мистецтва і народної творчості, вчаться розуміти художні твори та відгукуватися на їхню дію. Віоріка Георгіївна з задоволенням консультує батьків із питань естетичного розвитку дошкільників. Малюнки та вироби, виготовлені на заняттях або в сімейному колі, експонуються на тематичних виставках. Нині в ЦРД панує весняний настрій. Мерцішори, первоцвіти, перелітні птахи, яскраві метелики прикрашають коридори та галереї. На саморобних вітальних листівках – поздоровлення співробітницям з Жіночим днем. Дитячі слова про щиру любов сусідять із батьківською вдячністю за вірність професії, за вміння розкрити в кожній дитині Божий дар і виховати гармонійну особистість.
Керівник та її команда
Тетяна Балинська очолює колектив, який поєднує традиційні методи виховання з інноваційними підходами до розвитку дитини, з 1 вересня 2021 року. До того працювала вихователем, методистом за двома пріоритетними напрямами – пізнавальним і художньо-естетичним. Словом, знає всі етапи роботи з дошкільниками. Та й освіта у неї відповідна.
Тетяна Вікторівна щиро любить це дитяче містечко, якому присвятила понад 20 трудових років, піклується про його благополуччя. Розповідає, що в ХХІ столітті здійснено декілька капітальних ремонтів. Спочатку замінили покрівлю на всіх корпусах, потім вікна і двері. Привели в порядок систему водопостачання та водовідведення. Масштабні роботи здійснені під час капремонту харчоблока: оновлені комунікації, покриття підлоги та стін, встановлено сучасне устаткування. Заасфальтували подвір’я, а доріжки до ігрових павільйонів замостили тротуарною плиткою. Значна частина робіт виконана коштом Фонду капітальних вкладень і районного бюджету. В оформленні груп та ігрових майданчиків активно беруть участь батьки. А з придбанням сучасної оргтехніки й обладнання допомогла депутат міськрайради Маргарита Шкільнюк.
Як до рідної домівки ставиться до центру команда, що керує його діяльністю. У її складі – заступники завідувача, які відповідають за освітню діяльність та адміністративно-господарський напрям. Усі разом – і педагоги, й технічні працівники – прагнуть тримати марку передового дошкільного закладу на висоті.
Колектив ЦРД – це 57 співробітників, і тільки 5 із них – чоловіки. Отже, основні турботи про дитяче містечко лягають на жіночі плечі. З одного боку, це правильно, адже малята проводять у садку більш ніж 10 годин на добу, і люди довкола мають бути не тільки наставниками, а ще й дарувати материнську любов. Вона ж у лагідних голосах, у підтримці добрих рук і в затишних обіймах. Шкода тільки, що на будь-якому ранку всі чоловічі ролі виконують виховательки або няні, інші співробітниці. Утім, у дитсадках до цього давно звикли.
У тому, що колектив жіночий, знаходять чимало переваг. Адже у представниць прекрасної статі поступливий характер і висока стресостійкість, творчий підхід до діяльності та вельми відповідальне ставлення до роботи, краще розвинені емпатія і чуйність.
«Терпіння і делікатність допомагають налагодити стосунки з дітьми та їхніми батьками, а головне – між колегами. Разом ми придумуємо нестандартні заняття і свята, допомагаємо одне одному в їх організації та проведенні. Дружно працюємо над вирішенням будь-якого завдання й досягаємо успіху», – сформулювала принципи життя колективу Т. Балинська.
Тандем вихователя та няні
«Кам’янський центр розвитку дитини – це 11 груп, які відвідують понад 170 дітей. Навчають і виховують їх 27 педагогів переважно з вищою освітою, з першою кваліфікаційною категорією та значним стажем, – розповідає про колег завідувач ЦРД. – Серед тих, хто своєю добросовісною та високопрофесійною працею заклали основу для нинішніх досягнень вихованців – Лариса Нігдорій».
Розмовляємо ми дорогою до другої молодшої групи. З тихого коридору двері відкриваються у веселий гомін: сповнені вражень від ігор і конкурсів, малята тільки-но повернулися з двору. Вихователь не заважає їхньому спілкуванню, але чуйно вловлює інтонації та емоції, виправляє помилки в розмові, нагадує, що попереду – обід і як потрібно поводитися за столом.
Борщ, горохове пюре з курячими биточками, вітамінний салат з моркви й ароматний яблучний компот принесла з кухні Христина Солонар. Вона акуратно сервірує столики та поміж справою розповідає, що в тандемі з досвідченим вихователем працює 7 років. Уже відсвяткували один випускний і набрали малят.
Посада Х. Солонар офіційно називається «помічник вихователя», оскільки передбачає допомогу в повсякденному житті групи. Завідувач зазначає, що молода жінка з цим завданням блискуче справляється. Скрізь і в усьому: від стану посуду до іграшок – ідеальний порядок.
За традицією всі називають Христину нянечкою. Малятам вона допомагає вмиватися й одягатися. Батьки впевнені, що на прогулянку діти вийдуть у застебнутих курточках і дбайливо поправлених шапочках, а під час тихої години не скинуть з себе ковдру. Про це поклопочеться уважна Христина Іванівна.
Лариса Миколаївна не просто «наглядає» за двома десятками малят, вона планує та проводить заняття, ігри, прогулянки та розваги відповідно з їхнім віком. Сучасні освітні програми зовсім не ті, за якими виховували та навчали нас. У бурхливому ХХІ столітті діти знайомляться з навколишнім світом і розвиваються швидше. Зараз 4-річні вихованці Л. Нігдорій лише формують словарний запас, а до школи вони вже будуть уміти читати та рахувати.
«Я кожного разу зростаю разом із вихованцями, й не помічаю, як летять роки, – зізнається Лариса Миколаївна. – Напевно, тому, що з дітьми завжди цікаво. Кожен новий день не схожий на попередній, повний відкриттів і новин».
Так захоплено про свою справу говорять люди, які не помилилися з професією. Школярка Лариса цей важливий вибір зробила, коли приходила допомогти матусі, яка працювала нянею в одному з кам’янських дитсадків. Відтоді вже провела в перший клас 10 випусків. І знову готова навчати й виховувати, розгадувати загадки та розучувати нові пісні, ліпити з пластиліну невідомих звіряток і спостерігати за тим, як на підвіконні розпускаються квіти, що восени посадили всією групою.
Передаючи малят батькам, Лариса Миколаївна порадить, які книги почитати і мультфільми переглянути, у що пограти й чим зайнятися, щоб родинний вечір минув цікаво, а вихідні – з користю.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.