Поточний тиждень завершується Міжнародним днем музеїв – святом, яке давно стало більшим, ніж професійне.
До урочистостей, які проводяться в численних установах, де дбайливо зберігається історико-культурна спадщина людства, приєднуються цінителі мистецтва, широкі верстви населення, зацікавлені легендарними подіями минулого.
Читачам «Гомону» напередодні свята розповімо про музей у Хрустовій. Він організований у будинку, де мешкав Яків Олексійович Кучеров, який очолював до Великої Вітчизняної сільраду, а в роки німецько-румунської окупації став одним з активних борців із фашистами.
У багатьох селах Кам’янського району на початку війни були створені патріотичні осередки, які до весни 1942-го об’єдналися, щоб давати організовану відсіч загарбникам. Головою підпільного партійного комітету обрали Якова Кучерова. Словом і зброєю боролися патріоти під його керівництвом із ненависними окупантами. Підпільники друкували та поширювали листівки, які інформували населення про події на фронтах і закликали до опору. Завдяки цьому, зривалися заходи окупаційної влади, знищувалося продовольство, яке мало б використовуватися на потреби фашистів. Патріоти здійснювали диверсії – під укіс ішли ворожі ешелони з технікою, зброєю та боєприпасами, живою силою противника.
Яків Олексійович координував підпільну діяльність до арешту. Проте і в той час, коли він уже перебував у Рибницькій в’язниці, патріоти не припиняли боротьбу. У березні 1944-го вони ділилися розвідданими з партизанами загону «Радянська Молдавія», які розпочали визволення нашого краю від фашистів, а також активно брали участь у боях за Кам’янку та села району. Сам Кучеров весну звільнення не зустрів. Його разом із трьома сотнями в’язнів фашисти розстріляли перед відступом із Рибниці.
Напередодні 40-річчя Перемоги Василь Кучеров подарував спорожнілу батьківську хату рідному селу, щоб організувати музей, де зберігалася б пам’ять не лише про Якова Олексійовича – про всіх героїв Кам’янського підпілля, про їхні подвиги. Привести в порядок будинок і подвір’я доручили старшокласникам сільської школи.
«Учні дружно взялися до роботи: ремонтували хату, фарбували та білили; розчищали територію, садили квіти й дерева. На всі справи у нас було лише два тижні, – поділилася спогадами Тетяна Войт, під керівництвом якої працювали школярі. – Всупереч труднощам, ми з завданням справилися. 9 Травня на мітингу нашому класу вручили символічний ключ від будинку-музею Кучерова».
Тоді невелике подвір’я ледве вміщало всіх учасників важливої для села події. Тепер відвідувачів теж зібралося чимало: жителі Хрустової різного віку – від малят з дитсадка до ветеранів, представники трудових колективів і громадських організацій із міста та кам’янських сіл. Як і 40 років тому, активно брав участь в ювілейному заході колектив школи: підготували літературно-музичну композицію та цікаву розповідь про створення музею і про першу п’ятирічку, впродовж якої були відповідальними за його діяльність.
Саме з-поміж педагогів, які на той час проводили екскурсії для гостей, і вибрали завідувача. Нині Алла Верлан привітно зустріла гостей на порозі будинку-музею, запросила всіх у зали, які вже 35 років поповнює важливими експонатами.
Старовинна сільська хатина зовсім невелика – всього дві кімнати. Одна з них меморіальна, розповідає про життя і діяльність Я. О. Кучерова та кам’янських підпільників. Тут можна побачити листівки, які друкували на саморобному верстаті, документи, що пожовтіли від часу, фотографії патріотів, які брали участь у боротьбі з окупантами. За кожним експонатом – історія стійкості та любові до Батьківщини.
Друга кімната – етнографічна. У ній зібрані предмети побуту, які відображають майстерність і талант наших предків, їхнє вміння створювати затишок, прикрашати будинок рукоділлям. Тут можна побачити домашнє начиння, яке вийшло з ужитку, але залишило слід у нашій історії. Ця кімната стала такою багатою, яскравою, унікальною стараннями мешканців Хрустової, які передавали для експозиції речі зі своїх будинків, старовинні фотографії та документи. Завдяки цьому, музей нині не просто меморіальний об’єкт, а духовний центр села.
«Не даремно кажуть: хто не знає свого минулого – не має майбутнього. Ми свою історію пам’ятаємо, шануємо тих, хто прославив подвигами та гідними вчинками рідний край. Важлива роль у збереженні цієї пам’яті належить сільському музею. Його експонати розповідають не тільки про Велику Вітчизняну, а і про повоєнне життя, про працьовитість наших земляків, про їхні таланти та досягнення», – зазначив глава Хрустовської адміністрації Василь Гандрабура.
Про те, що музей уже 40 років виховує юнацтво в дусі патріотизму й об’єднує покоління міцними узами любові до рідної землі, говорили керівник районної Ради ветеранів Віктор Войков, голова профспілкового комітету колгоспу «Путь Леніна» Володимир Кузьмук і Раїса Пчелова, яка очолює комплекс меморіальних музеїв.
Щиро подякував співробітникам КММ за вагомий внесок у збереження історичної пам’яті керівник справами районної держадміністрації Олександр Самоній. Він схвалив масштабну роботу зі збору експонатів, дав позитивну оцінку запису спогадів учасників найважливіших подій, увічненню пам’яті героїв. Долі знаменитих уродженців Кам’янщини цікавлять і місцевих жителів, і туристів. У музеї (а їх у районі 5), на екскурсії та різноманітні пізнавальні заходи, які проводять працівники комплексу, відвідувачі приходять сім’ями – з дітьми та онуками, отже – зміцнюється зв’язок між поколіннями.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.