Президент ПМР Вадим Красносельський продовжує об’їзд республіки. Наша газета вже інформувала читачів про візити в Рибницький і Григоріопольський райони, в рамках яких Глава держави особисто вивчив ситуацію в різних галузях народного господарства. Сьогодні йдеться про стан справ у північному – Кам’янському районі.
КОНТРАСТИ КУЛЬТПРОСВІТИ
Першу зупинку Вадим Красносельський зробив у Катеринівці. Керівники району та села, уникаючи показухи, відразу визначили найактуальнішу для населеного пункту проблему – стан місцевого Будинку культури. На нього, напевно, звертав увагу кожен, хто хоч раз проїздив по трасі Тирасполь – Кам’янка, завдяки примітному пам’ятнику Леніну, на якому вождь світового пролетаріату постає в незвичному образі добродушного дідуся, оточеного дітьми. Приземкувата споруда за скульптурною групою і є Будинком культури. Зведена в 1960 році, вона, незважаючи на всі старання місцевої влади (пару років тому вдалося замінити вікна та двері, виконати незначний косметичний ремонт фасаду), справляє гнітюче враження. Штукатурка клапотями «облазить» зі стін, підлога прогнила. А головна біда – приміщення, в яких проводяться чисельні заходи, діють гуртки для дітей та дорослих, проводять репетиції самодіяльні колективи (один із яких – ансамбль «Черемушка» – удостоєний високого звання «народний»), не опалюються. «Взимку зігріваємося чаєм», – поділилася наболілим директор БК Тетяна Ломака.
Глава держадміністрації району та міста Володимир Бичков повідомив, що на упорядковування будівлі знадобиться півтора мільйона рублів. Вкладення ці окупляться, адже останнім часом Катеринівка динамічно розвивається. Шляхом прогресивного розвитку йде десяток селянсько-фермерських господарств, іще частина мешканців працює на виноградниках ЗАТ «КВІНТ». Катеринівка славиться тим, що кожного року тут народжуються 14-15 малят – більш, ніж в інших селах району. А оновлення інфраструктури, важливою складовою якої є Будинок культури, лише зміцнить прагнення молоді осісти в рідному краї. Президент повністю погодився з такою точкою зору місцевої влади й запропонував включити сільський БК до програми капітальних вкладень наступного року. Як і в поточному, нею планується охопити півтори сотні об’єктів – з тією лише різницею, що у 2019-му акцент буде зроблений на сфері культури та спортивному секторі.
А от рашківчани свій Будинок культури вже привели до ладу. Для цього знадобилися не один рік спільних зусиль і значні інвестування, причому, в більшості своїй, позабюджетних коштів. Іноземні гранти, добродійна допомога Посольства Польщі в Молдові й активна участь у роботі селян перетворили аварійну будівлю на красиву та сучасну. Замінено крівлю, всі вікна та двері. Відремонтовано фасад, зал для глядачів, приміщення на першому та другому поверхах, де функціонують гуртки, працюють бібліотека та художня школа, експонуються музейні виставки. Обладнано залу для урочистого укладання шлюбів.
Поетапно здійснюється ремонт і районного Будинку культури, де відбулася завершальна зустріч візиту Глави держави з жителями Кам’янщини. За рахунок коштів місцевого бюджету вже упорядковані крівля, фасад і фойє, замінені вікна та двері, системи тепло- й електропостачання. Вадим Красносельський, оглянувши РБК, звернув увагу на вдале поєднання традиційної архітектури з сучасними тенденціями. Володимир Бичков поділився планами щодо подальшого облаштування головної культурно-освітньої установи Кам’янщини: ремонту глядацької зали та сцени, оновлення звукової апаратури тощо.
МЕДДОПОМОГА ГОРОДЯНАМ І СЕЛЯНАМ
З її рівнем та якістю Президент ознайомився, відвідавши Центральну районну лікарню, де близько 130 медпрацівників надають жителям Кам’янщини допомогу за 17 профілями. Головний лікар Олег Бирка коротко поінформував Вадима Красносельського про проблеми ЦРЛ. Перша з них – кадрова. Відчувається брак терапевтів і лікарів швидкої допомоги, немає патологоанатома. Є надія, що проблему вдасться поступово розв’язати завдяки цільовому направленню випускників наших шкіл на навчання в ПДУ на медичному факультеті. Вже наступного року в ЦРЛ чекають двох молодих фахівців – випускників вищого навчального закладу республіки.
Серйозною проблемою є стан інфраструктури та устаткування. Частково її вдається вирішувати коштами, які надходять від надання платних послуг (минулого року сума перевищила 800 тисяч рублів). На ці гроші відремонтовано дах хірургічного відділення, приведено в порядок приміщення денного стаціонару, відновлено каналізаційно-насосну станцію, придбано кардіомонітор для пологового відділення. Але без допомоги держави лікарня не зможе розв’язати всі проблеми, що накопичилися за декілька десятиліть. Олег Бирка зазначив: «Реконструкції потребують більшість відділень ЦРЛ, а також господарський блок. У непривабливому стані харчоблок, відділення стерилізації, пральня.
Життєво необхідні кошти на оновлення устаткування, причому не лише медичного. Лікарні потрібні травматологічний операційний стіл і сучасний рентген-апарат, нові автоклави та дистилятори…» Президент доручив главі Кам’янської держадміністрації врахувати першочергові потреби ЦРЛ у програмі капвкладень-2019. А новий рентген-апарат лікарня отримає вже у другому півріччі поточного року.
Крім ЦРЛ на Кам’янщині функціонують 10 фельдшерсько-акушерських пунктів і 4 сільські лікарняні-амбулаторії (СЛА). В одній із них – Рашківській – Президент особисто впевнився в тому, що селяни отримують настільки ж якісну медичну допомогу, як і городяни. По правді сказати, в СЛА навіть затишніше, ніж у багатьох відділеннях лікарні. Нещодавно будівлю перекрили, поміняли двері та вікна, відновили водопровід і каналізацію, налагодили роботу системи теплопостачання, упорядкували територію. Завідувач амбулаторії Геннадій Синкевич провів нас акуратними кабінетами: для прийому дітей і дорослих, стоматологічним, фізіотерапевтичним і процедурним. Показав фармацевтичний пункт, де селяни можуть придбати широкий асортимент медикаментів. Особлива гордість колективу – відкрита в день візиту Президента друга палата денного стаціонару, де селяни, отримуючи призначені лікарями процедури, перебувають під наглядом кваліфікованих медсестер. На сусідніх ліжках розташувалися мешканці Катеринівки та Слободи-Рашкова, біля кожного – крапельниця. Розповідають, що в Рашківській амбулаторії можна приймати широкий спектр медичної допомоги, не виїжджаючи в місто. Для них, зайнятих нескінченною селянською працею, це дуже зручно. Такої ж думки дотримуються і жителі Янтарного, Валя-Адинки та Костянтинівки, яких обслуговує колектив Рашківської СЛА. А щоб медична допомога, навіть у глибинці, була своєчасною, товариство польської культури «Ясна Гура» подарувало амбулаторії сучасну машину «швидкої».
У РАМКАХ ПРОГРАМИ КАПВКЛАДЕНЬ
У цій статті вже не раз довелося згадати про фонд капітальних вкладень, кошти з якого держава направляє на розв’язання актуальних соціальних проблем. Цього року до республіканської програми капвкладень включено 150 об’єктів, у тому числі 10 освітніх установ Кам’янського району.
У міській середній школі № 2, де в загальноосвітніх і гімназичних класах здобувають освіту 680 учнів, з дня на день приступлять до заміни крівлі та ремонту спортзалу. Але, як зазначила директор Ольга Хитрич, на цьому проблеми навчального закладу не закінчуються, оскільки ремонту й обладнання вимагають шкільні майстерні. Цей об’єкт є однією з найважливіших ланок навчання учнів азам робітничих професій, і тому керівництво району планує включити його до програми капвкладень 2019 року.
Тема матеріального забезпечення об’єктів просвіти порушувалася вже не одноразово. Директор політехнічного технікуму Наталія Михайловська звернулася за допомогою щодо заміни вікон у старому навчальному корпусі, а керівник Подоймського освітнього комплексу Ніна Мазур – щодо забезпечення шкіл і дитячих садків Кам’янщини новими меблями.
У рамках візиту Вадим Красносельський ознайомився з досягненнями наших юних спортсменів, підготовлених тренерами вищої категорії та молодими наставниками Кам’янської спеціалізованої дитячо-юнацької школи Олімпійського резерву. Колектив СДЮШОР, щиро захоплений своєю справою, прагне самостійно вирішувати більшість проблем: складають проекти ремонту будівлі спортшколи та виграють міжнародні гранти на їхню реалізацію. Знаходять спонсорів для проведення та участі в змаганнях (у тому числі міжнародних) на своїх майданчиках і для організації поїздок на чемпіонати й турніри, що відбуваються в Придністров’ї, Молдові та навіть у далекому зарубіжжі. Ініціативи колективу підтримує й керівництво району: нині коштом місцевого бюджету переобладнують лоджії під зал для занять фітнесом. Але будівництво сучасного спортзалу, де в зимовий період можна організувати заняття ігровими видами спорту та легкою атлетикою, на яких і спеціалізується СДЮШОР, вимагає великих вкладень – близько 11 мільйонів рублів. До того ж, потрібно закупити спортінвентар і відновити інфраструктуру стадіону: спортмайданчики та футбольне поле, покриття бігових доріжок і трибуни. Одним із варіантів розв’язання проблеми відправки вихованців СДЮШОР на змагання могло б стати, на думку директора Юрія Грекова, придбання шкільного автобуса. Уважно вислухавши всі побажання тренерів, Президент відніс створення комфортних умов для занять спортом до пріоритетних напрямів, які будуть ураховані в програмі капвкладень наступного року.
АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС: УСПІХИ й ПРОБЛЕМИ
АПК – провідна галузь кам’янської економіки. Нарівні з крупними сільгосппідприємствами все більшу активність проявляють у цій сфері селянські та фермерські господарства. Вони обробляють понад 5 500 гектарів землі та добиваються відмінних результатів не лише в рослинництві, а й у таких трудомістких і витратних галузях, як овочівництво, садівництво, тваринництво.
Навіть на їхньому фоні господарство сім’ї Лутій, розташоване в маленькому селі Костянтинівка, – унікальне. Воно було створене як розсадник одного з колгоспів ще за радянських часів. Але (на відміну від колективного господарства, яке давно розпалося) зуміло пристосуватися до сучасних реалій і стати одним із кращих у Кам’янському районі. Очевидно, завдяки захопленості улюбленою справою засновника – Олександра Лутія.
На 50 гектарах родинного господарства знайшлося місце для всього, що тільки може зростати в регіоні: різноманітні сорти ягідників і фруктових дерев сусідять із посадочним матеріалом для озеленення населених пунктів. Тепер тут росте близько 100 тисяч саджанців, третина з яких уже готова до реалізації. Частина ріллі відведена під зернові, технічні та кормові культури. І всі плантації перебувають в ідеальному стані.
За таку турботу земля віддячує господарям. У 2017-му щедро вродили озима пшениця, яровий ячмінь, соняшник. Щороку фермери збирають високі врожаї ягід смородини, аґрусу, полуниці. Але це вважають лише приємним бонусом. Адже головна мета – задовольнити попит придністровських садівників на якісні саджанці; допомогти мешканцям республіки вибрати для приватного подвір’я плодове деревце, яке радуватиме соковитими фруктами; зробити зеленими, красивими та затишними наші міста і села. До речі, декоративні дерева і троянди (яких у розсаднику понад 50 сортів) сім’я Лутій щороку щедро дарує Кам’янці.
Проблемам сільського господарства було присвячено чимало питань і під час зустрічі Президента ПМР з жителями району. Представники СФГ, яких у районі понад дві сотні, цікавилися перспективами одержання пільгових кредитів і заходами, яких вживає держава для насичення внутрішнього ринку продуктами вітчизняного виробництва. Незаконне відбирання земель, конфліктні ситуації між землекористувачами-сусідами і багато інших тем порушували аграрії.
Десятки питань – від зовнішньополітичної ситуації до приватних проблем – порушили цього дня жителі району. На деякі відразу ж почули відповіді. Інші, такі що потребують вивчення, аргументації та обґрунтування, взяли на замітку відповідальні посадовці. Глава держави запевнив співбесідників, що порушені проблеми та запитання не залишаться невирішеними.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото прес-служби Президента