Два десятиліття тому придністровські художники під егідою МАРКИС та Кам’янського РТУК імені Т. Г. Шевченка започаткували Міжнародну асоціацію КамАрт.
Реалізуючи гасло «Через мистецтво – до миру та злагоди», КамАрт двадцять років зводить незримі творчі мости-діалоги майстрів образотворчого мистецтва різних країн, незалежно від національності, віросповідання та політичних поглядів.
Міжнародна асоціація вже давно стала культурним брендом Придністров’я. Художники організували й з успіхом провели міжнародні симпозіуми, Великодній, Покровський, Стрітенський вернісажі, паломницькі проекти імені св. прп. Паїсія Величковського та св. Андрія Рубльова в Росії та ще в Абхазії, Україні, Румунії, Італії, благодійні акції «Плоди правди» для людей похилого віку та для дітей – вихованців інтернатів.
Нинішнього року у Придністров’ї 11–22 червня спільно зі Свято-Вознесенським Ново-Нямецьким Кіцканським монастирем проводився ХХ Міжнародний творчо-паломницький симпозіум. Подія відбулася за участю художників Сербії, Австрії, Південної Кореї, Індії, Болгарії, Росії, України, Румунії, Молдови, Гагаузії та Придністров’я і була присвячена 1700-річчю Вселенського Собору, 80-річчю Великої Перемоги та 35-річчю заснування нашої республіки.
У попередніх номерах газети ми розповідали про урочисте відкриття ХХ Міжнародного симпозіуму і трьох виставок творів мистецтва в рамках проекту «Незримі мости» в Тираспольській картинній галереї.
Після презентації першого дня ювілейних святкувань, майстри пензля з різних країн протягом десяти днів подорожували нашим мальовничим краєм. Вони відвідали найблагодатніші та найпривабливіші місця Придністров’я.
Крім Кіцкан, художники побували в монастирі у Сахарні, Дубовій балці (монастир Марфи та Марії). За цей час кожен написав по кілька робіт. Це різноманітні пейзажі, жанрові композиції, портрети священнослужителів та багато іншого.
Наприклад, художник із Сербії Ненад Настич зображує на своїх полотнах карти міст у стилі абстракціонізму. Свою нову роботу він присвятив Придністров’ю:
«Я вперше у вашому краї, проте почуваюся ніби у себе вдома. Тут живуть прекрасні добрі люди з тонким почуттям гумору. Національні страви дуже смачні, мені все сподобалося».
Рамеш Тердал з Індії створив декілька картин. Він признався, що любить відтворювати людські емоції, тому твори майстра приваблюють саме емоційністю.
«Я ніколи раніше не бував у православних храмах. Однак почуваю себе тут досить комфортно, мабуть тому, що попри існування у світі різних релігій, Бог у всіх один. Це Верховна сила, яка контролює нас, наші вчинки. У вас мені подобається, багато сонця, тепло. Я з Індії, і важко витримую холодний клімат. А тут зелено, природа надихає, всюди красиво і люди красиві».
Болгарський художник Олександр Телалім поділився думкою:
«Що сказати…Зараз такі непрості часи…Через культуру до миру та злагоди… Це надихає на нові проекти, хотілося, щоб так, як на вашій землі, було б на всій планеті. Тихо, спокійно, мирно і дружно».
Серед учасників ювілейного творчого проекту немало й місцевих художників. Наприклад, Маргарита Корсак із Бендер представила на підсумкову виставку кілька полотен: краєвид олією та оригінальну графічну роботу з зображенням Архангела Михаїла.
Художниця Світлана Овсянникова за 12 днів написала три картини олією: «Невиплакані сльози», «Благодать закликає». Така назва є початковою стадією благодаті у християнстві, коли людина вперше звертається до Бога і приймає Його дар спасіння. Третьому своєму творові Світлана ще не придумала назви.
На виставці в Ново-Нямецькому Свято-Вознесенському монастирі вони та інші художники й презентували свої нові твори у завершальний день симпозіуму.
Юрій Салко – придністровський художник, письменник, один із співорганізаторів творчої події, розповів, що майстри пензля, прибулі з різних країн, жили безпосередньо в монастирі, там харчувалися, там і створювали свої шедеври. Навколишня природа, оточення монастирських споруд надихали на творчість.
Архімандрит Паїсій, настоятель Кіцканського монастиря, який приймав почесних гостей у своїй обителі, переконаний, що Господь нагородив талантами кожну людину, проте не кожній вдається реалізуватися, розкритися повною мірою.
«Однак, якщо людина має бажання, старається, і хоче досягти чогось конкретного, то у неї все виходить. Художники, які нині стали нашими гостями, виявилися справжніми митцями, майстрами своєї справи. Можна вважати, що нинішній симпозіум видався кращим за минулорічний. Ми раді, що могли сприяти проведенню такої події разом. Нехай про наш край знають якомога більше у світі», – висловився отець Паїсій.
Як завжди професійним, емоційним і жвавим був виступ Миколи Димченка – радника архієпископа з культури та просвітництва, кандидата культурологічних наук, професора:
«Минуло 20 років від створення КамАрт. Вони стали значним внеском у культуру не лише нашої республіки, а й тих країн, митці яких неодноразово бували у нас. Проект задумувався як відродження давньої традиції зображувати Придністров’я благодатним краєм, краєм добрих і працьовитих людей. Мистецтво приведе до миру і злагоди».
Микола Вікторович висловив подяку всім гостям, а також вручив їм почесні грамоти від владики Сави.
Того ж дня в Кіцканському монастирі відбулося спецпогашення 16 ювілейних марок. На них зображені кращі роботи учасників симпозіуму за попередні роки: пейзажі, портрети, філософські сюжети. Тираж кожної становить 700 екземплярів. Поставити штемпель на конверті першого дня випало архімандриту Паїсію, а також народному художнику При-дністров’я Юрію Салку.
З учасниками симпозіуму спілкувалася Юлія ПОНОМАРЕНКО.
Фото автора.