Відлетіли літа, як птахи.
Відшуміли снігами і грозами.
І колишні дівчатка та хлопчики
Стали зрілими, стали дорослими.
День, коли столичних медалістів запросили на центральну площу міста для вручення заслужених нагород, став для них найбільш урочистим і важливим. Золотими та срібними медалями держава відзначила їхню працелюбність, цілеспрямованість, величезне прагнення до знань, помножене на природну обдарованість, підтримку з боку дбайливих батьків та небайдужих учителів.
П’ятдесят вісім випускників Тирасполя і Дністровська справилися на «відмінно». І як результат – медаль, достойне визнання довгих років праці, безсонних ночей, символ знань і сили характеру, самовдосконалення і терпіння.
Біля фонтанного комплексу поряд із кінотеатром «Тирасполь» зібралися самі герої урочистостей, їхні батьки та друзі. Серед присутніх можна було побачити і почесних гостей: міністра просвіти Світлану Iванишину, заступника Голови Верховної Ради Галину Антюфєєву, заступника Голови Уряду Віктора Таранова, голову столичної міськради Вадима Доні та главу держадміністрації Тирасполя і Дністровська Iлону Тюряєву.
Вони тепло вітали юнаків і дівчат, щиро бажали їм нових звершень. Світлана Іванишина адресувала зворушливу промову:
«Шановні випускники! Ви, ваші імена залишаться в історії освіти нашої республіки. Мені дуже приємно, що саме в Рік придністровського народу ми вшановуємо найкращих наших учнів, які, не шкодуючи своїх сил, працювали, поглиблювали знання і досягли високих результатів. Хочу наголосити, що майбутнє Придністров’я, дорога наша зміно, – у ваших руках. А історія республіки – це і ваша особиста історія, від якої залежить міць і розвиток нашої країни. Ви виховали в собі якості та чесноти, гідні поваги. Це любов до батьківщини, працьовитість, цілеспрямованість, уміння досягати поставленої мети. А ще – доброта, чуйність, повага і доброзичливість – усе це формували у вас викладачі та батьки. Про це ви ніколи не забуватимете, оскільки вони вклали чимало сил та енергії у ваше виховання та формування особистості. За це їм особлива подяка», – сказала міністр.
Бувають у житті моменти, що закарбовуються в пам’яті назавжди. Здобуття атестатів і урочиста церемонія їх вручення – саме така мить. Ця подія ніби тонкий місток між дитинством і дорослим життям, між уже минулими шкільними дзвінками та майбутніми самостійними рішеннями.
Очі багатьох батьків зволожені сльозами, адже вони пам’ятають, як колись уперше, всього якихось 11 років тому, повели свого малюка за руку до школи, як допомагали з проектами, як переживали перед іспитами. Для них цей день теж став заслуженим святом, сповненим гордістю та любов’ю за своїх дітей.
І от уже щасливі випускники стоять на імпровізованій сцені: дівчата у святкових ошатних сукнях, з ефектними зачісками, юнаки – в костюмах і краватках. Юні, прекрасні, схвильовані. Їм трохи сумно розлучатися зі школою, адже тут минуло їхнє дитинство, яке ніколи вже не повернеться. Проте в цих поглядах світяться надія, мрії, віра в себе й у те, що попереду буде багато доброго та світлого. Інакше й не може бути!
Це день, коли сонце засяяло яскравіше саме для них, бо кожне ім’я, проголошене ведучими зі сцени, – це історія старань, натхнення та перемоги. І нехай кожен медаліст пронесе світло цього дня через усе життя, пам’ятаючи: все тільки починається.
Яка ж прекрасна ця мить! Адже скінчилися дзвінки, шкільні лінійки, розмови на перервах. І починається щось інше, велике, незвідане. Отже вона – як світла перлина на нитці спогадів – залишиться в пам’яті назавжди.
Яскравою червоною сукнею привертала погляд миловидна дівчина серед золотих медалісток – Мілаїда Турчанінова, випускниця ЗОШ № 12. Вона з посмішкою поділилася, що вже вступила до Санкт- Петербурзького університету, одного з п’яти найвпливовіших ВНЗ Росії, на спеціальність «Менеджмент». Її мама Ольга, не стримуючи сліз, розповіла, як важко їй відпускати доньку з отчого дому, проте на душі водночас світло:
«Я розумію, що їй потрібно самій досягати успіху, будувати особисте життя, рухатися далі. Мілаїда сама обрала цей виш, і я підтримала її рішення, бо молоді, особливо на старті, необхідна така батьківська підтримка».
Тримаючись за руки, дефілювали біля фонтану, підставляючи розпалені обличчя водяним бризкам, випускниці молдавського ліцею – Ангеліна Погольша та Даніела Міцул. Дівчата з задоволенням поділилися з нашим кореспондентом своїми секретами на майбутнє. Даніела ще не зробила остаточного вибору і перебуває в роздумах, куди піти вчитися, а її подруга Ангеліна твердо вирішила вступити до університету. Щоправда, з напрямком майбутньої спеціальності ще не визначилась. Медалістки запевнили, що переживають «море позитивних емоцій», адже шкільний шлях пройдено і попереду на них чекає багато захопливого.
Після урочистої церемонії молоді люди, за традицією загадавши бажання, пустили за водою великого фонтану різнокольорові кораблики, як символ переходу в нове життя. До них приєдналися і романтично налаштовані дорослі.
Нинішні переможці – це ті, хто зумів досягти перших серйозних результатів, прой-
шовши непростий шлях довжиною в одинадцять років. Тепер безтурботні шкільні роки залишилися позаду, а далі – блискучі звершення, нові друзі та довга незвідана дорога. Нехай і складніша, проте щаслива. Побажаємо їм удачі та великих досягнень!
Стефанія КУЧЕРЯВЕНКО.
Фото автора.
