Спiвати – значить жити

Народний ансамбль української пісні «Хуторянка» села Ближній Хутір Слободзейського району добре відомий любителям співу в Придністров’ї.


Колектив, за словами його керівника Валентини Вікторівни Шиянової, за десятки років свого творчого життя, став одним цілим організмом, однією сім’єю, в якій однаково переймаються і діляться радощами й горем, здобутками й втратами. Сцену аматори називають своєю другою домівкою.

Ще у 1986 році в сільському Будинку культури зорганізувався ансамбль, що складався з працівників БК та мешканців села. З назвою не забарилися, оскільки всі були мешканцями Ближнього Хутора, і колектив назвали відповідно.

Нинішній склад – переважно з хуторян та кількох тираспольчанок. Більшість із них – люди пенсійного віку, для яких пісня стала сенсом життя. Свого часу вони працювали вчителями, бухгалтерами, бібліотекарями тощо. Тепер збираються на репетиції, радіють можливості поспілкуватися, вивчити нову пісню і завжди готові вирушити на зустрічі зі своїми глядачами.
У творчому доробку «Хуторянки» десятки пісень українською, а також російською, молдавською та білоруською мовами. Цікаво, що керівник додала до репертуару пісні на православну тематику. Дванадцятеро співачок щороку звітують перед своїми глядачами, захищаючи звання народного колективу.

Життя вирує, і кожна з учасниць забуває про свій вік, про домашні проблеми, негаразди, які трапляються щодня. Радістьїм приносять виступи на храмових святах у селах Слободзейського р-ну, а також у с. Гребіники Одеської області; участь в українських подвір’ях під час Дня республіки в столиці, в республіканському фестивалі української пісні «Пшеничне перевесло», який проходить під егідою Спілки українців Придністров’я імені О. Бута, яскраві виступи
на сценічних майданчиках під час заходів, організованих Тираспольським товариством української культури «Червона калина».

Не обходяться без «Хуторянки» дні Слов’янської писемності та культури, святкові програми в селах Александровка та Місовка Яловенського р-ну РМ, з якими вже кілька років поспіль колектив підтримує творчі зв’язки. Ансамбль радував піснями пацієнтів Тираспольського та Бендерського госпіталів, мешканців Будинку для людей похилого віку.
У 2020 році, в режимі онлайн «Хуторянка» взяла участь у щорічному фестивалі «Пісні над Бугом», що відбувся в Хмельницькій області України, де посіла 2 місце. І так щороку: виступи, втрати та знахідки, й знову виступи…

Наприкінці травня цього року творчий колектив взяв участь у святкуванні Дня української вишиванки, організованому українською громадою столиці за участі вчителів і учнів міських шкіл та за підтримки адміністратора Тираспольського Українського дому Руслана Білоруського.
Святкова програма складалася з тематичної композиції, що включала українські пісні та поезію, присвячену вишиванці й культурним традиціям українського народу, які ретельно зберігаються в Придністров’ї і передаються з покоління в покоління. Виступ досвідчених артистів гармонійно доповнили школярі, які вивчають українську мову.

Червень запам’ятається придністровським українцям яскравим виступом «Хуторянки» біля пам’ятного знаку Конституції Пилипа Орлика (Бендерської конституції). Колектив долучився до святкувань, що відбулися на території Бендерської фортеці під егідою Спілки українців Придністров’я імені О. Бута.

«Співати – значить жити. Пісня – це вираз людської сутності, вона набагато точніше передає наші почуття, ніж слова. Через пісню ми прославляємо наш рід український у Придністров’ї, розповідаємо про свій край, виступаючи перед глядачами за межами республіки. Нам тут завжди раді, нас чекають, нам аплодують, тому ми співатимемо стільки, скільки битимуться наші серця», – запевняє відмінний працівник культури ПМР Валентина Шиянова.

А ми бажаємо, щоб «Хуторянка» жила ще довго і співала на радість придністровцям.


Марія БІЛОЦЬКА.

Фото автора.