Придністров’я пов’язане з Росією міцними узами. Упродовж декількох століть наш край входив до складу Російської Імперії, а потім – Радянського Союзу. Ріднять нас не лише сторінки історії, а і традиції, культура, мова. У нас одне коріння, ми гордимося спільними перемогами й разом відзначаємо багато свят. От і День Росії з кожним роком стає для придністровців більш значущим.
12 червня свято «вийшло» на вулиці Кам’янки. У найбільш людних місцях бібліотекарі експонували виставки книг, які розповідають про яскраві моменти спільного минулого Придністров’я та Росії, про нинішню співпрацю нашої маленької республіки з великою світовою державою. В одному з затишних скверів їх охоче гортали кам’янчани та гості нашого курортного містечка. Присівши відпочити під квітучими липами, вони слухали розповіді про далеке і близьке минуле Росії, відповідали на запитання вікторини про міфологію та народні свята, про архітектуру й іконопис, демонструючи відмінну ерудицію.
Учні початкових класів, які якраз відпочивають на літньому оздоровчому майданчику, стали учасниками конкурсної ігрової програми, присвяченої державним символам Російської Федерації. Діти не лише правильно відповідали на запитання, підготовлені заступником директора централізованої бібліотечної системи Надією Ротаренко, а і безпомилково зібрали з фрагментів пазла Герб РФ, а з білих, синіх і червоних стрічок – триколор. Добре знають вони не тільки російську символіку, а й творчість Олександра Пушкіна: у конкурсі малюнків на асфальті малята зобразили чимало сюжетів і героїв казок класика російської літератури. Солодощі та призи, які урізноманітнили дозвілля, вручила найбільш активним, ерудованим і творчим дітям керівник Кам’янської російської громади Галина Черванчук.
А в міському парку імені Петра Вітгенштейна (російського генерал-фельдмаршала, що вельми багато зробив для розвитку Кам’янки у ХІХ столітті) зі святковим концертом виступили кращі колективи Хрустовського Будинку культури. У літописі нашого села теж є чимало «російських» сторінок. Одна з них пов’язана з діяльністю декабриста Олексія Юшневського. Але це зовсім інша історія, про яку ми, поза сумнівом, ще поговоримо з читачами газети.
А от гарні російські пісні під гармонію чи заводна «Кадриль» – у Хрустовій зовсім не історія, а сьогодення. Це підтвердили виступи зразкового хореографічного гурту «Асорті» (керівник – відмінний працівник культури ПМР Ірина Бадан), юних солістів народного вокального ансамблю «Дністряни» Анастасії Кострич, Марії Подопригори та Микити Брайляна, заслуженого колективу ПМР «Хрустовчанка» (керівник – заслужений працівник культури ПМР Сергій Урсов). Фольклорні твори змінювалися сучасними, російська мова – українською та молдавською. Під віковими деревами парку, що два століття назад вважався найпрекраснішим на Поділлі, звучали старовинна сирба та широко відома народна пісня «Туман яром». А у «Вальсі єдності» автор Анастасія Кострич виразила надію багатьох придністровців на те, що спільними для нас із Росією стануть не лише минуле, а і майбутнє.
Алла ВЕРЛАН, завідувач музею с. Хрустова, відмінний працівник культури ПМР.