Туберкульоз – одне з найстаріших захворювань, яке супроводжує людство протягом усієї його історії. У Стародавній Греції його називали «phtisis», що в перекладі означає «виснаження». Від цього слова і походить сучасна назва медичної галузі, що вивчає проблему туберкульозу – фтизіатрії.
Незважаючи на серйозні успіхи сучасної медицини у сфері розробки діагностичних засобів і лікування важких інфекцій, перемогти цю недугу поки що не вдалося. І в XXI столітті смертоносна бацила загрожує нашому світу.
Проблема захворюваності на туберкульоз у нашій республіці довгий час була досить гострою. Комплексна робота у боротьбі з цим соціально значущим захворюванням упродовж кількох років дала свої плоди. Цьому передував цілий комплекс заходів, ужитих на державному рівні: затвердження Державної цільової програми ПМР «Профілактика туберкульозу на 2016 – 2020 роки», закупівля нових рентгенологічних установок і цифрових флюорографів. За їх допомогою стало можливим виявлення захворювання на ранніх стадіях.
Та все одно щорічно у Придністров’ї від туберкульозу помирає понад 100 людей. Хворіє близько 500 мешканців республіки. Як борються з білою чумою в Рибницькому районі? Як вплинула поява нової будівлі тубдиспансеру на роботу лікарів? Що може зупинити поширення туберкульозу? З цими питаннями нам допомогла розібратися завідувачка Рибницького протитуберкульозного диспансеру Наталя Антонюк.
– Наталіє Григорівно, розкажіть трохи про нову будівлю тубдиспансеру та його оснащення.
– Н. А.: Донедавна наш район посідав перше місце в республіці з захворюваності на туберкульоз. Великою проблемою була стара будівля та її непристосованість під протитуберкульозний профіль. Фактично у нас лікується по 100 чоловік на місяць – це і сільські, і міські хворі, причому з туберкульозом не лише легенів, але й інших органів. Першочергове завдання – якомога раніше виявити, діагностувати й почати лікувати захворювання. Новий протитуберкульозний диспансер у Рибниці відчинив двері для пацієнтів торік. Медичну установу побудовано «з нуля» й оснащено в рамках російської гуманітарної програми, реалізованої у Придністров’ї АНО «Євразійська інтеграція». Умови в новому диспансері вразили не тільки пацієнтів, а й самих співробітників.
Звичайно, на новий диспансер ми покладаємо величезні надії, тому що тут тепер таке обладнання та техніка, про які ми навіть не могли й мріяти: і біохімічна лабораторія, і клінічна лабораторія та центр мікроскопії, особливо важливий кабінет для забору мокротиння з кашльовою кабіною, яка захищає медпрацівника під час збирання патологічного матеріалу пацієнта.
Серед спеціалізованої медтехніки – новітній біохімічний автоматичний аналізатор. Він дозволяє проводити до 200 досліджень за годину, чим суттєво економить час, забезпечує безпеку обслуговуючого персоналу. Також встановлено апарат УЗД експерт-класу. Він не просто дає якісне зображення, а й запам’ятовує, записує його на окремий носій, з якого зображення можна роздрукувати.
У новій будівлі для зручності пацієнта в одному місці проводять всебічне обстеження, надають консультацію і допомогу. Фактично у новій будівлі все зроблено для того, щоб комфортно було не тільки медичним працівникам, а й пацієнтам, оскільки туберкульоз – це захворювання, про яке хворі не люблять говорити вголос.
Сам диспансер розташований на околиці міста. Звичайно, це викликає певні труднощі, адже маршрутки сюди майже не їдуть, і людям треба витрачати багато часу, щоб до нього дістатися. Та попри ці незручності, ми приймаємо по 30 – 50 чоловік на день.
– Яких заходів для профілактики туберкульозу вживаєте?
Н. Г.: Щодо профілактики туберкульозу зазначу, що боротьба з недугою супроводжує людину від самого народження. Уже на третій день життя дитині робимо щеплення під назвою БЦЖ. Другу і третю вакцинацію проводимо в 7 і 14 років. До 15-річного віку дітям регулярно робимо пробу Манту.
У нас є можливість проведення Діаскін-тесту. Так називається порівняно нова, віднедавна застосовувана альтернатива реакції Манту. Обидва ці методи – не щеплення, а діагностичні засоби для виявлення збудника туберкульозу в дітей. Цю методику ввели в Російській Федерації з 2009 року як додаткову. Вона допомагає визначити наявність чи відсутність мікобактерій туберкульозу в організмі людини. Якщо порівнювати з реакцією Манту, то Діаскін-тест допомагає визначити не тільки наявність в організмі збудника, а й яка у нього активність. Цей новий вид діагностики ні в якому разі не може бути заміною Манту. Діаскін-тест ми проводимо тільки в диспансері, а пробу Манту, тобто туберкулінодіагностику, проводимо й у школах. У разі виявлення проблем дітей разом із батьками викликаємо для повторного обстеження безпосередньо в диспансері.
У нас є також домовленість з УНО. Уже кілька років ми проводимо серед школярів конкурси малюнків, різних тематичних виробів, щоб підвищити рівень знань нашої молоді про туберкульоз і його профілактику. Ми їм розповідаємо, що це не страшно, не соромно. Адже є таке розуміння, що на туберкульоз хворіють тільки асоціальні особи.
Після 15 років усі зобов’язані щорічно проходити флюорографію.
– Яка ситуація в нашому районі нині?
Н. А.: У 2017 році в Рибницькому ПТД вперше було взято на облік 80 осіб, серед підлітків туберкульоз не виявлено. А за неповних три місяці 2018 року вперше взято на облік уже 20 осіб. Усі – дорослі, з яких – 13 у місті та 7 у районі. Шість чоловік – з відкритою формою туберкульозу. Серед дітей захворюваність залишається стабільною протягом останніх п’яти років. Тільки в однієї дівчинки діагностували туберкульоз хребта. Їй призначили відповідне лікування.
Якщо проаналізувати нові випадки туберкульозу минулого року, то 77 випадків із 80 склав туберкульоз органів дихання, а 3 – позалегенева форма туберкульозу. Зазначу, що найчастіше хворіють люди працездатного віку – від 18 до 55 років. Проте зростає кількість хворих на туберкульоз пацієнтів пенсійного віку.
Найчастіше хворіють чоловіки, хоча відсоток хворих жінок також високий. Таке переважання чоловіків над жінками пояснюється, насамперед, високим відсотком міграції їх з метою заробітку. Вони частіше піддаються стресам, серед них більше алкоголіків і курців, що врешті знижує опірність організму до туберкульозу. Якщо проаналізувати хворих за місцем проживання, то на туберкульоз частіше хворіють міські жителі. 53 людини з нововиявлених торік – це міські жителі, а 27 – сільські.
За І квартал 2018 року всього взято на облік 51 людину, нових випадків захворювання виявлено 41, рецидивів – 4, стійка форма захворювання у 8 людей. Всього на обліку на сьогодні перебуває 99 осіб, неактивна форма туберкульозу виявлена у 700 осіб.
Особливу категорію становлять ВІЛ-інфіковані, яких на обліку 30 осіб з активною формою туберкульозу. За І квартал року взято на облік 5 осіб. У нас створена єдина база даних хворих на туберкульоз. За допомогою цієї бази ми можемо бачити, скільки у нас пацієнтів і відслідковувати їхню долю.
– З якими труднощами найчастіше зустрічаєтеся під час лікування хвороби?
Н. А.: Проблема цієї хвороби в тому, що її не так-то просто визначити. Туберкульоз маскується під інші хвороби або розвивається безсимптомно. При цьому нічого не болить, людина відчуває лише слабкість, стомлюваність, покашлює, втрачає у вазі. До речі, у нас модно бути худим, і всі, як правило, радіють втраті ваги, не підозрюючи, що за цим може приховуватися серйозне захворювання. Найчастіше хворі є простою «знахідкою», як ми їх називаємо. Тобто людина може нічого і не підозрює про свій стан, а просто проходить щорічний медогляд, під час якого і виявляється проблема. Поліклініки направляють таких людей до нас, і ми проводимо повторне обстеження, призначаємо лікування.
Туберкульоз не завжди веде на лікарняне ліжко. По-перше, існують незаразні форми хвороби. По-друге, вже через кілька тижнів успішного лікування хворі перестають бути небезпечними для оточення.
Якщо ж хворий страждає відкритою формою туберкульозу, тоді ми, природно, кладемо його в стаціонар до того моменту, поки він не перестане бути заразним. Стійкі форми лікують у Бендерах приблизно 6 місяців. А потім уже з нами – ще 18 місяців. Дуже важливо дотримуватися вказівок лікаря, не припиняти лікування. Туберкульоз можна перемогти. Однак його лікування – тривалий і дуже складний у психологічному плані процес. Залежно від форми захворювання і терапія може тривати від 6 місяців до декількох років. Багато хто не витримує і кидає лікування. Цьому сприяє і той факт, що вже через кілька місяців курсу стан хворого поліпшується, його ніщо не турбує, і він відчуває себе здоровим.
Однак подібні відчуття оманливі. Припиняючи лікування, люди запускають хворобу, яка переходить у хронічну форму, і знову починають становити небезпеку для оточення. Через перерваний курс бактерії можуть виробити імунітет до ліків. А перемогти таку форму хвороби (яка також є заразною) набагато складніше і в десятки разів дорожче. За статистикою, від стійкого до ліків туберкульозу виліковується лише 65 % хворих.
Мікобактерія мутувала й успішно бореться з нинішніми протитуберкульозними препаратами. Отже, якщо не виконувати рекомендації, то може розвитися стійка форма туберкульозу, можливі рецидиви. Якщо людина зацікавлена в одужанні, то всі умови для цього у нас є.
До речі, для хворих на туберкульоз у нашій республіці передбачена матеріальна підтримка – заохочення в сумі 950 рублів на місяць. Їх виплачують за умови, якщо людина безперервно лікується, виконує всі рекомендації.
– Останнім часом дуже багато скарг можна почути на адресу лікарів та щодо медичного обслуговування. На Рибницький тубдиспансер скарг не надходило. У чому секрет?
Н. А.: Дійсно, на нашу роботу не скаржаться. У нас діє Центр з профілактики туберкульозу та реабілітації хворих – він перший у Придністров’ї. Нині такі центри є у всіх містах республіки. Основна функція установи – медична, юридична та соціальна підтримка хворих на туберкульоз. Можна мати в туберкульозних диспансерах медикаменти й необхідне обладнання, але часто самі хворі не хочуть лікуватися. Для цього в Центрі працюють психолог, медсестра, які розмовляють з ними і залучають їх до обстеження та лікування. На кошти Глобального фонду купили автомобіль для того, щоб працівники могли їздити до таких хворих, надавати їм допомогу в оформленні документів, реабілітації та вирішенні інших нагальних питань.
Завдяки роботі Центру, не тільки у пацієнтів змінюється ставлення до свого стусу, ми теж по-іншому почали працювати. Коли перед нами поставили завдання знайти способи, як підвищити ефективність лікування, підвищити наші показники, нам дуже допомогли поради психолога. Я і сама здобуваю другу освіту психолога, оскільки розумію, як мені це потрібно в роботі з пацієнтами. До речі, дуже часто доводиться переконувати їх у хибності думки стосовно до туберкульозу. Адже багатьом легше змиритися з тим, що в них рак, аніж із діагностуванням туберкульозу.
Взагалі у нас невеликий, але дуже згуртований і кваліфікований колектив. Сподіваємося, що невдовзі його поповнять офтальмолог і гінеколог. Працюємо злагоджено, з взаєморозумінням. Намагаємося, щоб наші пацієнти відчували комфорт, як тільки зайдуть на територію диспансеру. Власними силами ми постаралися прикрасити прилеглу територію квітами, облаштували дитячий майданчик.
– Що Ви можете порекомендувати нашому населенню?
Н. А.: Оскільки носіями мікобактерій туберкульозу є 80 % населення, від цієї хвороби не застрахований ніхто. Якщо відбулося інфікування, то небезпека захворіти зберігається лише перші два роки. У 95 % випадків мікобактерії, які потрапляють в організм, так і залишаються до кінця нашого життя у «сплячому» стані. Тому уберегти себе від розвитку хвороби можемо, просто піклуючись про своє здоров’я.
– Дякую за розмову. Прийміть вітання з Днем медичного працівника, побажання високих показників одужання ваших пацієнтів, усіляких гараздів вам і вашим сім’ям.
Максим ГАЛЬЧУК.