Найскорботніша дата в сучасній історії Бендер

Рівно 26 років минуло з того дня, коли регулярні війська Молдови здійснили підступний збройний напад на Бендери.

Та ворог прорахувався. На захист міста, на захист нашої державності стали тисячі придністровців. Під час бойових дій у Бендерах загинуло 489 людей. Серед них близько 300 тих, хто зі зброєю в руках заступив шлях агресорові. Сьогодні в героїчному місті згадували тих, хто ціною свого життя подарував нам свободу. А ще тих захисників, які залишилися інвалідами й каліками, тих, кому пощастило, й вони залишилися живими.

Пам’ятна хода до Меморіалу Пам’яті та Скорботи традиційно розпочалася з площі «Визволення». Тисячі бендерчан і гостей зібралися в траурній колоні, яку очолив Безсмертний полк захисників міста. Близькі й рідні полеглих несли портрети своїх героїв. У складі колони вулицями міста пройшли Президент Вадим Красносельський, прем’єр-міністр Олександр Мартинов, Голова Верховної Ради Олександр Щерба, урядовці та депутати Верховної Ради, духівництво Тираспольсько-Дубоссарської єпархії на чолі з єпископом Савою, керівництво Бендер, представники численних громадських організацій, військовослужбовці, козаки, ветерани, молодь.

На початку церемонії всі присутні завмерли в тиші, удари камертону відлічували хвилину мовчання. Покладання вінків та квітів до мармурових плит Меморіалу розпочалося під громові звуки трикратного урочистого салюту в пам’ять про загиблих.

В інтерв’ю кореспондентам республіканських ЗМІ Президент ПМР Вадим Красносельський зазначив: «Такі меморіальні заходи свідчать про те, що ми маємо право на повноцінне майбутнє». Разом із тим у Молдові продовжується нагнітання істерії стосовно нашої республіки. 26 років тому Молдова зробила рокову помилку, практично кинувши своїх людей на смерть. І сьогодні ми бачимо жагуче бажання декого будь-якою ціною, у тому числі й військовим шляхом, «вирішити придністровську проблему». Керівництво Молдови докладає багато зусиль, щоб змінити формат миротворчої операції на Дністрі й домогтися виведення російських військ з миротворчого процесу. Для чого це потрібно, роз’яснювати не треба. І ті, хто є гарантом миру на Дністрі, і наш придністровський народ – проти нової війни. Президент нагадав про політичну ситуацію, яка складалася в самій Молдові напередодні нападу 19 червня 1992 року. Тоді парламент Молдови ухвалив декларацію про мирне врегулювання придністровської проблеми. Але в той самий час уже прогрівалися двигуни танків і бронемашин, велася активна мобілізація резервістів.

Вадим Миколайович зазначив, що в Придністров’ї дотримуються оборонної військової доктрини. Наш народ не бажає війни й розвиватиметься тільки мирним шляхом. Ніякого силового вирішення проблеми не може бути. А кінцевий результат – це визнання Придністров’я. То є наш обов’язок перед полеглими.

Президент, члени Уряду і депутати відвідали також Алею Слави Борисівського кладовища, де поховано більшість полеглих захисників Бендер. По закінченні літії за православних воїнів, убієнних на полі брані, Вадим Красносельський звернувся до рідних і близьких загиблих, до всіх, хто прийшов на могили придністровських героїв. Лейтмотивом його виступу стало твердження, що мирному вирішенню конфлікту немає ніякої альтернативи. Під час покладання квітів Вадим Миколайович разом із членами Уряду та придністровськими парламентаріями спілкувався з рідними похованих воїнів. Тут, на Алеї Слави, відбулися численні зустрічі побратимів та ветеранів тих страшних подій 1992 року.

Меморіальні заходи в Бендерах тривали до вечора. Представники громадськості та державної влади поклали квіти до Пам’ятного знаку загиблим міліціонерам на вулиці Єчина, на місці загибелі козацького отамана Дриглова, до Пам’ятного знаку «Місто воїнської слави».

Під час урочистих пам’ятних заходів було відкрито нову тролейбусну лінію – маршрут № 5 «а». У вечірню пору в районі міської бази веслування стартувала регата, присвячена пам’яті спортсменів, вихованців спортивної школи веслування «Чайка», чиє життя трагічно обірвалося влітку 92-го.

О 16:45 у Бендерах пролунали звукові сирени штабу ЦЗ, нагадуючи всім про час і хвилину початку агресії Молдови в 1992 році. Завершилися урочисто-меморіальні заходи пізно ввечері акцією «Свіча пам’яті».

Володимир   ПУКЛІЧ.