Уряд ПМР вважає, що у найближчі роки державі необхідно буде дотримуватися політики жорсткого бюджетного регулювання. Витрати на поточне споживання стримуватимуться, а на капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної інфраструктури збільшаться до 1,6 % валового внутрішнього продукту (ВВП). Мета нового підходу – привести державні зобов’язання у відповідність з можливостями реального сектора економіки.
На останньому засіданні Уряду ПМР заступник керівника Міністерства економічного розвитку Марія Глушкова представила проект Концепції бюджетної та податкової політики на 2018 рік і середньострокову перспективу, яка була схвалена всіма членами Уряду. Заступник міністра зауважила, що в нашій республіці «вперше було проведено масштабний ретроспективний аналіз ситуації в економіці республіки, що охопив період з початку 2000-х років». Для цього знадобилася участь усіх відомств, було зібрано велику кількість матеріалів і застосовано нові підходи. Подібного документа в нашій республіці ще не бачили.
Витрачали більше, ніж заробляли
«Як з’ясувалося, з другої половини 2000-х державні видатки в ПМР сягали позначки, близької до 50 % ВВП, що відображає вкрай високий ступінь присутності держави в економіці та перерозподільному механізмі», – зазначила Марія Глушкова. За її словами, «ситуація багато в чому парадоксальна: позамежний для держави, що розвивається, рівень держвидатків, який можна порівняти з рівнем найбільш розвинених країн Європи, фіксувався на тлі хронічного недофінансування потреб практично в усіх ключових сферах».
Як приклад заступник міністра навела ситуацію в галузі освіти: витрати на неї в ПМР перевищують 8 % від ВВП, 90 % з них витрачається на оплату праці педагогічному складу, але при цьому зарплата вчителів була і залишається низькою – в межах 70 % від середньої зарплати по республіці.
Великий дисбаланс, констатувала Марія Глушкова, склався й у системі пенсійного забезпечення. «Найчастіше динаміка держвидатків була відірвана від економічної реальності. Тобто, ми дозволяли собі підвищувати витрати, не враховуючи того, чи здатна економіка і реальний сектор забезпечити їх покриття, як на даний момент, так і в перспективі», – зазначила заступник міністра економічного розвитку.
До 2020 року Уряд орієнтується вже на наступну цифру – на фінансування витрат на оплату праці та соціальні виплати через держбюджет розподілятиметься близько 32 % ВВП. «Стабілізація обсягу соціальних виплат сприятиме поетапному зменшенню дефіциту бюджету», – сказала Марія Глушкова.
Агропромисловий комплекс
У республіці завершується робота над програмою розвитку Агропромислового комплексу. Документ перебуває на вивченні та узгодженні в ряді міністерств. Під час засідання Уряду 7 червня, Олександр Мартинов заявив, що до програми планують включити витрати на відновлення меліоративних насосних станцій. Він повідомив, що роботи по ремонту станцій поливу внесуть до програми фонду капітальних вкладень на наступний рік. Профільні міністерства підрахують, скільки фінансових коштів потрібно на реконструкцію меліоративних комплексів. «Це і є перехід до бюджету розвитку», – вважає він.
«Я наведу приклад: цього року вперше виділили субсидії на молоко, і процес зрушився з місця. Нам необхідно визначитися з подібними точками, куди ми ще можемо вкласти субсидії, щоб досягти тих цілей, про які говорив президент Вадим Красносельський – це економічна самодостатність і продовольча безпека», – резюмував Глава Уряду.
Фонд капітальних вкладень
Місяць тому, в травні, на нараді в Уряді велася розмова щодо реалізації програми фонду капітальних вкладень. Йшлося про те, що в наступному році триватиме реконструкція шкіл, лікарень і дитячих садків. «Що ми побачили в цьому році: асфальт, який укладався на територіях дошкільних установ 20-30 років тому, в багатьох дитсадках поруйнований кореневою системою дерев. Це призводить до травматизму серед дітей. Необхідно виявити найбільш проблемні дитячі установи та змінити ситуацію», – вважає Олександр Мартинов.
До фонду капітальних вкладень увійде також будівництво близько 300 спортивних майданчиків, програма з реконструкції вуличного освітлення та модернізація електротранспорту. Планується замінити контактну мережу, оновити тролейбусний парк, щорічно замінюючи близько 10 одиниць електротранспорту.
Житлово-комунальне господарство
Не залишиться поза увагою і сфера житлово-комунального господарства (ЖКГ). У 2019 році тут мають намір і далі погашати борги перед енергопостачальними підприємствами. У планах до 2020-го – вийти на 80 % оплати поточних боргів. Саме від фінансування залежить якість інженерної інфраструктури по республіці. Тому, впевнений Глава Уряду, необхідно рухатися шляхом нормалізації діяльності підприємств: «Ми вжили низку заходів з податкової політики, в частині дивідендів. Ви знаєте, що ці підприємства отримали послаблення, і у них стало залишатися більше грошей на фінансування капітальних вкладень. Другий крок – це підвищення частки оплати боргів держави по пільгах і зі споживання послуг».
Розвиватися повинна кожна галузь народного господарства. Зокрема, що стосується стану доріг, технології виготовлення та укладання дорожнього покриття, організації діяльності профільних підприємств – їм приділятиметься пильна увага. Завершив нараду Олександр Мартинов словами: «Наше основне завдання протягом трьох років – зробити бюджетний маневр і перейти до бюджету розвитку держави, тому що сьогодні це, на жаль, бюджет проїдання».
Податкова політика
Що стосується другої частини Концепції – податкової політики, то тут Уряд дотримуватиметься «золотої середини». Цільовим орієнтиром є показник податкового навантаження на економіку в межах 28 %. Зміни будуть застосовані в системі оподаткування для індивідуальних підприємців. Марія Глушкова назвала це «ключовим елементом» Концепції.
Власників патентів пропонується розділити на три категорії: 1) самозайнятих; 2) тих, що працюють за звичайною (тобто нинішньою) патентною системою; 3) тих, хто підпадатиме під змішану систему оподаткування. Самозайняті не матимуть права наймати працівників. Плата за патент при цьому для них буде мінімальною, пообіцяла заступник голови Мінекономрозвитку. Змішана система, як розповіла Марія Глушкова, впроваджується для того, щоб «виключити нині існуючу можливість реалізовувати великі бізнес-проекти на основі патентної системи».
Така ситуація часто складається в роздрібній торгівлі. Її, насамперед, і виділять в окремий сектор. Підприємцям, які працюють за змішаною системою, дадуть можливість повноцінно здійснювати операції з юридичними особами, вести без обмежень зовнішню торгівлю, продавати підакцизні товари. При цьому такі підприємці зобов’язані будуть здійснювати розрахунки з використанням контрольно-касової техніки. Дані контрольно-касових апаратів стануть тут основою для обчислення бази оподаткування. Податковим платежем за змішаною системою пропонується встановити 4 %-ий податок з виручки.
«Подібна структуризація дасть можливість оздоровити сектор індивідуального підприємництва з точки зору скорочення тіньового сегмента, при цьому не допустивши надмірного адміністративного та податкового навантаження на бізнес. Для основної категорії власників патентів, які працюють у сфері виробництва, послуг і частково торгівлі, умови ведення бізнесу не зазнають істотних змін», – зазначила Марія Глушкова. Олександр Мартинов, у свою чергу, висловив упевненість, що «в разі ухвалення запропонованої Концепції Придністров`я перейде від бюджету проїдання до бюджету розвитку».
Зарплати і пенсії
Голова Уряду відповів на запитання про підвищення зарплат у бюджетній сфері і пенсій, яке, за його словами «цікавить усіх». Зарплати підвищуватимуться, але «…переважно в межах наявного фонду оплати праці». Тобто, за рахунок або скорочення числа бюджетників, або переведення бюджетних установ у статус автономних, щоб вони могли заробляти самостійно. «Ми не можемо безкінечно індексувати фонд оплати праці», – прямо сказав керівник Уряду.
Що ж стосується пенсій, то Олександр Мартинов пообіцяв їх підвищення, якщо «…будуть досягнуті цілі щодо зростання економіки». Він додав, що Концепція бюджетної та податкової політики розрахована, виходячи із щорічного економічного зростання в ПМР на рівні 7 – 8 %. Ось такі у нас перспективи.
Аліса КОХАНОВА.