Бджолине сімейство – немов царство, а мед – велике багатство

Ви вже здогадалися, що сьогодні ми поговоримо про бджіл, адже настали теплі дні після холодної й тривалої зими.


Ці маленькі трудівниці прокидаються навесні, коли температура повітря підвищується до +5…+10 °C, що зазвичай припадає на кінець березня – початок квітня. У сонячні дні вони здійснюють перший очисний обліт. До цього часу матка вже починає відкладати яйця, а бджоли – вигодовувати розплід.

Робота на пасіці починається з огляду бджолиних сімей. Досвідчені пасічники рекомендують проводити процедуру в ясний, безвітряний день за температури повітря вище +10 °C, оптимально +12…+14 °C. Якщо температура нижча або день вітряний, краще встановити невеликий намет над вуликом, натягнувши плівку на дерев’яний каркас. У наметі буде тепліше, ніж на відкритому повітрі, та й бджоли менше постраждають від втручання.

ЦІКАВІ ФАКТИ
Маленькі працьовиті комахи жили на Землі ще 150 млн років тому. У світі налічується близько 21 тис. їхніх видів. Еволюція бджіл відбувалася разом з еволюцією квіткових рослин, оскільки зміни та розвиток одних впливали на розвиток інших. Майже 75 % сільськогосподарських культур і 90 % дикорослих залежать від запилення бджолами.

Вони – невтомні трудівниці, постійно працюють. Одна бджола за день здійснює до 10 вильотів, відвідує до 7 тис. квіток і досліджує територію площею майже 12 га. Одна чайна ложка меду –
це результат роботи та життєдіяльності 12 бджіл. Для одержання 1 кг меду бджолиній сім’ї необхідно облетіти мільйони квіток. Під час медозбору одна комаха пролітає приблизно
385 тис. км, це відстань від Землі до Місяця. За сезон одна бджолина сім’я збирає близько 30–40 кг меду.

ЇХНЯ БІОЛОГІЯ
Медоносні бджоли (Apis mellifera) – суспільні комахи. Бджолина сім’я складається з однієї матки, кількох десятків тисяч робочих бджіл (від 15–20 до 60–80 тис. у різні пори року) та кількох сотень трутнів, які живуть лише в літні місяці.

Розвиток матки від яйця до виходу з маточника триває близько 16 днів. Як правило, чим більший маточник і чим більше в ньому кормів, тим краще розвинена й більша матка, що виросла в ньому. У природних умовах матка живе до 8 років і є бджолою, що найдовше живе в рої. Плідна матка в період активної діяльності щодня відкладає 1 200–1 500 яєць, а окремі рекордсменки – понад 3 000. За сезон, залежно від місцевих умов і сили сім’ї, матка відкладає близько 150–200 тис. яєць. До кінця життя продуктивність відкладання яєць знижується, і кількість личинок самців зростає.

Трутні – це чоловічі особини у бджолиній сім’ї. Вони розвиваються з незапліднених яєць. Розвиток трутня триває довше, ніж матки та робочої бджоли. Бджоли запечатують трутневу комірку на сьомий день життя личинки, а повний розвиток трутня триває 24 дні. Самостійно, поза бджолиною сім’єю, вони жити не можуть і виконують одну головну роль – запліднення матки. Допоміжна роль трутнів – зігрівання вулика вищою температурою свого тіла.

Розвиток робочої бджоли від яйця до дорослої особини триває 21 день. Вони мають чітко регламентований життєвий розпорядок і обов’язки. У перші 10 днів після вилуплення прибирають вулик і доглядають за молодим розплодом у вигляді личинок. У період з 11-го по 19-й день життя будують комірки – стільники. З 16-го по 20-й день бджоли отримують нектар і пилок від більш дорослих бджіл-збирачок, ферментують їх в організмі та висушують, отримуючи мед і пергу, які закладають у стільники.

З 21-го дня і до кінця життя робочі бджоли збирають нектар і пилок. Влітку живуть усього 30–40 днів, а взимку – до 9 місяців. Бджоли, що прожили своє коротке життя, помирають у вулику тільки в зимовий період, а влітку старі бджоли гинуть на волі.

ЦІКАВЕ ПИТАННЯ: СКІЛЬКИ У НИХ ОЧЕЙ?
На голові бджоли розташовані два типи очей: три маленькі прості, які відповідають за розпізнавання рівня освітленості, та два складні фасеточні ока. Останні складаються з безлічі осередків, що формують картину навколишнього світу для бджоли у вигляді мозаїки.

Ці комахи можуть розрізняти ультрафіолетовий спектр і частину видимого світла (найкраще помітний колір для бджіл – синій), але відтінки червоного не сприймають. Тому на пасіці небажаний червоний колір.


Ніна АНАНЬЄВА, ветеринарний лікар, кандидат ветеринарних наук, спадковий пасічник, м. Рибниця.