22 червня Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів ухвалила проект резолюції, що закликає до негайного і повного виведення з Придністров’я російських військових, які належать до складу миротворчих сил.
Цей документ підготувала Молдова у «співавторстві» з Грузією, Канадою, Латвією, Литвою, Румунією, Україною та Естонією. «Необхідно настійно закликати Росію без застережень і подальшого зволікання завершити впорядковане виведення оперативної групи російських військ і озброєння з території Молдови», – йдеться в проекті резолюції. За її ухвалення проголосували 64 країни, проти виступили 15, ще 83 – утрималися.
Пояснимо: документ підтримала більшість держав Євросоюзу, в тому числі Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Італія, Іспанія, Польща, Португалія, а також США і Канада. Утрималися багато африканських і латиноамериканських держав і деяких членів СНД. Проти проголосували такі країни, як Вірменія, Білорусь, Куба, Іран, Нікарагуа, Сирія і Венесуела.
Росія намагалася добитися перенесення голосування по проекту для його більш докладного обговорення, однак, крім Сирії, М’янми та Білорусії, цю ініціативу ніхто не підтримав. «Ми жалкуємо у зв’язку з підсумками минулого голосування. Зайва політизація проблеми сталася саме в той момент, коли намітився прогрес у переговорах між Кишиневом і Тирасполем. Ні для кого не секрет, що Росія є гарантом миру і стабільності в регіоні», – підкреслив перший заступник постпреда РФ при ООН Дмитро Полянський.
Він вважає, що підсумки голосування свідчать про серйозний розкол між членами ООН з цього питання. «Абсолютна більшість країн вважала за краще утриматися або не брати участь у голосуванні. Це класичний приклад подвійних стандартів, а також підтвердження того, що Євросоюз не збирається рахуватися з напрацюваннями, досягнутими в рамках інших міжнародних організацій», – додав російський дипломат.
Прийняття цієї резолюції – відверта провокація, яка підриває «крихкий прогрес», досягнутий останнім часом у зближенні Молдови та Придністров’я, вважають у МЗС РФ. У Москві підкреслюють, що в Кишиневі відсутня єдність щодо цього питання. Так президент Молдови Ігор Додон назвав стратегічне партнерство Молдови з Росією запорукою «…збереження молдавської державності», а російську миротворчу операцію в Придністров’ї – гарантом «…збереження миру на Дністрі». Він зазначив, що вдячний російським миротворцям, які разом із молдавськими та придністровськими «блакитними касками» вже 25 років надійно охороняють мир у регіоні.
«Розглядаємо цю ініціативу як відвертий рекламно-пропагандистський хід частини політичних діячів Кишинева, які прагнуть на ґрунті розпалювання антиросійських настроїв заробити бали напередодні парламентських виборів», – повідомляється на сайті МЗС Російської федерації.
У Міністерстві закордонних справ ПМР також не залишили цей документ без уваги. «Авторство проекту резолюції, а також ініціатива щодо його ухвалення, – повідомляє сайт нашого зовнішньополітичного відомства, – належать Молдові – стороні неврегульованого конфлікту та учаснику тристоронньої миротворчої операції, яка розділяє відповідальність за збереження миру і стабільності на Дністрі. У цьому контексті не залишає сумніву те, що молдовська сторона зберігає прихильність до реваншистських ідей з метою витіснення російської миротворчої присутності й тактики руйнування миротворчого формату, який довів свою ефективність».
У МЗС Придністров’я підкреслюють, що російські військовослужбовці в ПМР виконують завдання виключно щодо забезпечення усталеного миру і безпеки, ніяких інших збройних сил РФ, крім миротворчих, на території республіки немає. У зв’язку з цим наші дипломати констатують, що присутність миротворчого контингенту Росії закріплено і регламентовано основоположними документами про врегулювання збройного конфлікту, включаючи Угоду 1992 року. А трансформація миротворчої місії можлива лише за підсумками остаточного врегулювання взаємовідносин між Придністров’ям і Молдовою, що підтверджується, в тому числі, Спільною заявою президентів РФ, РМ і ПМР від 18 березня 2009 року. Тож, подібного роду демарші з боку Республіки Молдова із залученням авторитетних міжнародних майданчиків апріорі приречені на провал і вносять додаткову напругу у відносини учасників переговорного процесу.
Дипломати також звернули увагу на заяву глави МЗС РМ Тудора Ульяновськи про те, що молдовсько-придністровський конфлікт не є внутрішньою проблемою Молдови, і це свідчить про чітке розуміння молдовською стороною міжнародного характеру переговорів із Придністров’ям як на двосторонньому рівні між вищим керівництвом двох держав, у міжнародному форматі «5+2» і в межах механізмів управління миротворчою операцією на Дністрі, включаючи Об’єднану Контрольну Комісію.
У Міністерстві закордонних справ ПМР з відповідальністю заявляють, що ніякі рішення про зміну формату миротворчої операції під егідою Росії не можуть бути ухвалені без урахування думки Придністров’я. У цьому контексті в зовнішньополітичному відомстві закликають представників Молдови зосередити зусилля на результативній роботі за столом переговорів з метою поліпшення життя людей і вирішення конкретних практичних проблем.
«Насправді, – пише Інтернет-видання «Военное обозрение», – проект резолюції Генеральної Асамблеї ООН – один із тих документів, який не передбачає будь-яких зобов’язань. Його обговорили, порадилися, ухвалили – і на цьому все. А уряду Молдови (замість заклопотаності присутністю миротворців на берегах Дністра) було б куди краще опікуватися питаннями консолідації молдовського суспільства і підвищення рівня життя простих громадян – тоді й будь-які проблеми всередині країни вирішилися б самі собою».
Ксенія ВАСИЛЕНКО.