Закінчення. Початок у № 12.
ЯК СПІЛКУЮТЬСЯ КОМАХИ. Це відбувається за допомогою особливого танцю. Якщо бджола у вулику виконує «круговий» танець, значить вона знайшла джерело корму на невеликій відстані від пасіки. «Виляючий» (або вісімкоподібний) танець бджоли сигналізує про медонос або пилконос, що перебуває на більш далекій відстані.
Ці трудяги можуть відлетіти від вулика майже на 8 км і безпомилково знайти дорогу назад. Однак такі великі перельоти небезпечні для їхнього життя та невигідні з погляду на продуктивність їхньої роботи. Радіусом корисного польоту бджоли вважається 2 км.
БДЖОЛИ ТЕЖ ХВОРІЮТЬ. Для недопущення інфекційних та інвазійних хвороб бджіл необхідно суворо дотримуватися технології бджільництва та Ветеринарного законодавства. Найчастіше інфекційні хвороби бджіл у нас є такі: вірусні (мішчастий розплід, гострий параліч), бактеріальні (американський гнилець і європейський гнилець, паратиф), мікози (аскосфероз, аспергільоз). З інвазійних хвороб зустрічаються: протозоози (нозематоз), арахнози (вароатоз, браульоз, акарапідоз).
Значних збитків завдають хвороби незаразної етіології, пов’язані з порушенням технологічних прийомів, ветеринарно-санітарних правил та інших причин, таких як шкідники бджіл.
НЕБЕЗПЕЧНІ ДЛЯ ЛЮДИНИ ХВОРОБИ. У наш час для більшості бджолярів, особливо початківців, величезною проблемою можуть стати захворювання бджіл на пасіці. Слід зазначити, що деякі з них небезпечні для людини, оскільки мед, вироблений цими бджолами, може спричинити отруєння. Особливе місце в інфекційній патології комах посідають сальмонельози та аспергільоз (кам’яний розплід). Аспергільоз – дуже заразне грибкове захворювання, яке вражає відкритий розплід, а іноді й дорослих бджіл. Небезпека його полягає в тому, що збудник захворювання – пліснявий гриб, який може призвести не тільки до загибелі бджіл, а ще здатний передаватися людині та тваринам.
СХЕМА І МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ. Пасіка може бути прибутковою лише тоді, коли на ній утримуються сильні та здорові бджолині сім’ї впродовж усього року, а самі вони забезпечені необхідною кормовою базою. Для запобігання заразним хворобам, власники пасік зобов’язані вживати заходів, які сприяють розвитку сильних, здорових бджолиних сімей, і забезпечувати охорону пасік від занесення інфекційних та інвазійних захворювань.
З цією метою необхідно чітко дотримуватись інструкцій боротьби з хворобами бджіл. Ветеринарний лікар, діставши повідомлення про появу хвороби чи загибель бджіл, зобов’язаний прибути на пасіку і вжити заходів для встановлення діагнозу, виявлення джерела та шляхів занесення, ступеня поширення хвороби й організувати лікування хворих бджолиних сімей. Якщо є потреба, ветеринарний лікар бере патологічний матеріал і направляє його до лабораторії, щоб уточнити діагноз. Залежно від того, що є збудником хвороби, – віруси, бактерії, рикетсії чи гриби – проводять відповідні методи лабораторної діагностики.
Ніна АНАНЬЄВА, ветеринарний лікар, кандидат ветеринарних наук, спадковий пасічник, м. Рибниця.