У червні одна за одною стоять дати, які знову і знову повертають нас до теми патріотизму. Про його витоки і значення, про найяскравіші приклади служіння Батьківщині на ратному полі та мирній ниві йшлося на зустрічі глави державної адміністрації Кам’янського району Володимира Бичкова з курсантами Тираспольського юридичного і Військового інститутів, кадетами й суворовцями, членами їх сімей.
Біля музейних виставок, що розповідають про Велику Вітчизняну війну і становлення Придністровської Молдавської Республіки, зупинився кожен із тих 30 молодих людей, які обрали своєю справою захист інтересів країни та народу. Їм є з кого брати приклад. Адже Кам’янщина – Батьківщина Героїв Радянського Союзу Петра Вершигори, Івана Коваля, Федора Жарчинського, Івана Солтиса і тисяч фронтовиків, нагороджених за подвиги орденами та медалями.
Гідними продовжувачами бойових традицій ветеранів стали воїни-інтернаціоналісти та захисники Придністров’я. Один із них – Юрій Жора – поділився спогадами про те, як сам був курсантом військового училища. У цьому навчальному закладі вперше пізнав непорушність уз військового товариства, міць яких неодноразово підтвердилася за 40 років служби. Ветеран Збройних сил закликав молодь, у якої попереду відповідальна місія охорони правопорядку в республіці та захист наших рубежів від зовнішніх посягань, сумлінно засвоювати військову і міліцейську науку.
Прикладом серйозного ставлення до навчання є Іван Липовський. Змалку він прагнув стати військовим. І щоб втілити свою мрію в життя, старанно навчався в загальноосвітній школі села Катеринівка, а кожну вільну від навчання хвилинку присвячував удосконаленню своєї фізичної форми. Закінчивши на одні лише «п’ятірки» початкові класи, впрохав-таки батьків перевести його в Тираспольське Суворовське військове училище. До вступу до цієї державної освітньої установи готувався настільки ретельно, що здивував своїми результатами навіть членів приймальної комісії. Продовжуючи цілеспрямовано йти обраним шляхом, п’ятий клас суворовець Липовський закінчив на «відмінно», про що свідчить Лист подяки, направлений керівництвом училища батькам Івана.
На більш високому рівні освоює військову науку Дмитро Саналатій. Студент другого курсу упевнено перераховує «плюси» навчання у Військовому інституті Міністерства оборони ПМР. Серед них – можливість отримати за 4 роки не тільки військову спеціальність, а і цивільну: бакалавр менеджменту. Втім, майбутніх офіцерів навчають керувати не лише людьми, а і різними транспортними засобами… «Якщо ставитися до навчання з усією відповідальністю, то матимеш по закінченні інституту міцний багаж знань і вміння, які згодяться не лише на військовій службі», – резюмує курсант.
«Доля нинішніх кадетів, суворовців і курсантів може скластися по-різному, але навики, здобуті в навчальних закладах, дозволять гідно вирішувати головне завдання – захищати та розвивати нашу республіку! – впевнений Володимир Бичков. – Офіцери завжди були елітою країни. У бою потрібно швидко оцінювати ситуацію і приймати правильне рішення, чітко виконувати поставлене завдання. Але і в мирному житті ці навики мають величезне значення. Прикладом може служити генерал-фельдмаршал Російської Імперії Петро Вітгенштейн. Переможець трьох наполеонівських маршалів, вийшовши у відставку, він зарекомендував себе як передовий господарник. Саме він започаткував у Кам’янці багатогалузеве виробництво, заклав основи для створення курорту».
Гідно продовжувати справу попередніх поколінь патріотів, що доклали великих зусиль для розвитку нашого краю, закликав В. Бичков юних співбесідників, яких небезпідставно вважає майбутнім Придністров’я.
Тетяна ГРИЦЮК.
На фото – суворовець Іван Липовський з матір’ю Валентиною.