226 років тому на лівому березі мальовничого Дністра наші предки заснували одне з найкрасивіших міст – Григоріополь і залишили нам у спадок багату землю, історію та культуру.
Сучасні джерела припускають, що історія славного містечка починається в IX – XII ст., коли ці землі входили до складу Давньоруської держави і Галицько-Волинського князівства. Потім тут панували литовські феодали, турки, татари. Перші поселення молдаван в цих місцях – Спея, Тея, Ташлик, Бутори, Делакеу, Малаєшти – виникли в XVII – XVIII ст. В 1792 році вийшов указ імператриці Катерини II, про благоустрій півдня і будівництво міста Григоріополя.
За плином часу історія покривається сивиною століть і про назву міста існує дві версії. Обидві пов’язані з іменем Григорій. Перша версія полягає в тому, що князь Григорій Потьомкін велів назвати нове місто вірмен Григоріополем «на честь ангела свого». Друга версія у тому, що за ініціативи Йосифа Аргутяна та за бажанням вірмен, місто назвали в пам’ять про Григорія Просвітителя, першого Католікоса Вірменії.
Коли переселення вірмен завершилося, в урочистій обстановці, при величезному скупченні вірмен-переселенців, архієпископ Аргутінський освятив шість каменів, призначених для закладки міста. Ця подія відбулася 25 липня 1792 року. Ось так на місці старої маленької слобідки Чорна з’явилася вірменська колонія Григоріополіс. Основним заняттям жителів Григоріополя в перші роки його існування, поряд з землеробством, було ремесло і торгівля.
Місцеві мешканці славилися своїм мистецтвом обробляти шкіру і шити з неї всілякі вироби. За свідченням сучасників, григоріопольскі вірмени жили скромно, ревно оберігали своїх дружин і особливо дочок, яких відрізняла «покірність батьківській волі, шанобливість до старих, висока моральність». У 1806 році в місті була відкрита вірменська школа, а в 1868 – організована парафіяльна школа для вірменських дівчаток (одна з перших в Росії). Тепер вірмен у Григоріополі залишилося дуже мало, однак зберігається пам’ять про тих, хто заснував місто, хто його будував та розвивав. Нагадують про це і назви вулиць, і старе вірменське кладовище на околиці міста, і бібліотека ім. Марієтти Шагінян.
З кожним роком Григоріополь розвивається і процвітає. Сучасна історія міста доповнюється славними здобутками його мешканців, які небайдужі до долі малої батьківщини. Вони створюють матеріальне та духовне сьогодення і своєю працею роблять більш бажаним наше майбутнє. Стрімко росте і змінюється інфраструктура міста, з’являються сучасні гарні будови, розширюються вулиці, відновлюються парки, будуються торговельні центри. Місто чисте, затишне і буквально потопає в зелені.
День народження міста, як і день народження людини, є найулюбленішим святом для кожного. Про нього пам’ятають, до нього готуються заздалегідь, причепурюються, запрошують гостей, а потім дружньою родиною виходять святкувати.
Урочистості в цей день традиційно розпочалося з молебню на площі перед іконою Пресвятої Богородиці «Троєручиця», за участю священиків Григоріопольського Благочиння. Помолитися за благополуччя міста та його мешканців прийшли парафіяни, керівництво району, жителі та гості міста. Потім відбулося покладання квітів до Пам’ятного знаку заснування міста Григоріополя, Меморіалу «Скорботна мати» та могил загиблих захисників ПМР. Офіційну частину свята продовжив урочистий мітинг «Улюбленому місту присвячується!».
З вітальним словом до земляків звер-нувся голова державної адміністрації району та міста Олег Габужа. Він зазначив, що незважаючи на свій поважний вік, місто з юною душею, прагне до розвитку, до гармонії і краси. А все тому, що молоде покоління активніше заявляє про себе своєю працею і талантами в навчанні, спорті, культурі, прославляючи рідне місто. Теплі поздоровлення і побажання адресував присутнім голова Ради народних депутатів району та міста Андрій Ковтун. За увесь день на адресу міста лунало багато добрих слів, побажань процвітання і розвитку. Всі присутні були єдині у тому, що Григоріополь має перспективне майбутнє і буде надалі розвиватися як сучасне та комфортне місто.
У ході урочистої частини було підведено підсумки огляду-конкурсу «Улюблене місто», присвяченого 226-ї річниці заснування міста Григоріополь. Конкурс проводився в 8-ми номінаціях: «Краща вулиця міста», «Краще приватне домоволодіння міста», «Краща криниця міста», «Кращий багатоповерховий будинок міста», «Кращий під’їзд багатоповерхового будинку міста», «Кращий двір міста», «Краще підприємство торгівлі, громадського харчування міста», «Краща адміністративна будівля міста». Голова комісії Валентина Ільєнкова зазначила, що мета проведення цього конкурсу – виявити тих, хто вносить найбільший внесок у благоустрій рідного міста та його естетичне оформлення. Переможців нагородили пам’ятними дипломами і грошовою премією. Більшість подій в цей день відбувалися на свіжому повітрі. На свято йшли цілими сім’ями. На літній естраді увагою присутніх заволоділи аматори сцени та народні колективи, в парковій зоні міста були представлені численні виставки самодіяльних колективів декоративно-прикладного мистецтва, кожен бажаючий зміг придбати собі сувенір чи подарунок близьким. Традиційно для самих відданих шанувальників вітчизняної преси, представники ДУ «Придністровська газета» надали можливість передплатити улюблене видання і водночас стати учасником безпрограшної лотереї. Така акція сприяє збільшенню кола наших читачів, їх в цей день стало більше.
Дуже святу раділи діти. Для них були організовані атракціони, ігрові програми та конкурси, кінні прогулянки, працював спортивний майданчик, продавалися іграшки, солодка вата. Спортивні змагання на стадіоні зібрали численних любителів спорту та вболівальників. В цей день відбувся турнір з шахів, в якому взяли участь громадяни з обмеженими можливостями здоров’я. Учасники змагання «Тринта» дивували глядачів своєю майстерністю і неймовірною силою, а головним призом за традицією був баран і п’ять півнів.
Головні події вечірньої програми розгорнулися на Центральній площі міста. Там григоріопольчани насолоджувались ретро-піснями у виконанні кращих колективів району. Святковим подарунком став для всіх виступ групи «Парус» з с. Чобручі Слободзейського району. Глядачі разом з артистами танцювали і співали улюблені піснію Воістину чудовим видовищем став святковий фейерверк. Сотні очей були спрямовані в нічне небо, і в них відбивалася радість і гордість за свій край, за своє древнє і вічно юне місто.
Світлана КОНДРОВА.