Переходимо на сухарі та капусту: українці щороку купують все менше хліба і стрімко переходять на вітчизняну капусту

В Україні падає виробництво хліба приблизно на 5 – 10 % щороку. Фахівці це пояснюють і скороченням чисельності населення, і наявністю тіньового сектора, що впливає на статистику, а також зміною харчових уподобань. Про це пише українське інформаційне видання «News Агро-Центр».

Окрім хліба, знижується і виробництво кондитерських виробів. Із загальної тенденції вибиваються лише сухарі. Аналітики пояснюють, що цей сегмент охоплює широку групу споживачів, бо включає в себе як здобні вироби, так і снеки (легка закуска для перекусу – хрусткі пластівці, чіпси, соломка, попкорн, крекери та ін.). До цього треба додати, що виробники снекових сухарів активно їх рекламують, постійно розширюючи збут. Імпорт в цьому сегменті складає лише 5 %. І це при тому, що 15 – 25 % випущених в Україні сухарів експортується.

А от у найгіршій ситуації опинилися торти. Якщо у 2013 році їх напікали 27 тисяч тонн, то у 2017-му – на 11 тисяч тонн менше. Збут цього продукту дуже ускладнений через короткий термін зберігання. Та й купівельна спроможність українців постійно падає. Проте найбільше на обсяги виробництва вплинула втрата російського ринку, який був основним експортним напрямком збуту солодкої продукції.

За розрахунками українських експертів, пересічний українець на середню заробітну плату може купити все менше хліба. Якщо торік показник складав 560 кг, то у 2018-му – вже 555 кг. Найменше хліба можуть купити жителі в Житомирській та Закарпатській області – 406 та 432 кг відповідно.

У той же час українські сільгоспвиробники змушені активно знижувати ціни на білокачанну капусту, незважаючи на сезонне скорочення запасів. Тільки за останні два тижні ця продукція в Україні подешевшала на 15 – 20 %. Вже тепер фермери готові вести відвантаження по 4 – 6 гривень за кг залежно від регіону та якості. Для порівняння: у першій половині липня ціни на білокачанну капусту в цьому сегменті нерідко доходили до 7 гривень за кг.

Як пояснюють аграрії, знижувати ціни на цей овоч їх примусив, у першу чергу, дуже невисокий попит на таку продукцію. Крім того, ситуацію погіршують досить об’ємні поставки капусти з Польщі. Причому найбільший тиск на ціни імпортна продукція надає в західному регіоні.

Відзначимо, капуста в українських господарствах поки що коштує в середньому на третину дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період. Попри все це, ряд господарств прийняли рішення призупинити продаж якісної продукції, вважаючи збут за поточними цінами недоцільним.

Девальвація гривні та низькі зарплати сприяють тому, що українці починають купувати менше ковбасних виробів. Через зниження купівельного попиту продавці утримують ціни на свою продукцію на колишньому рівні, проте інтерес до нових ринків експорту, де виробники можуть заробити більше, зростає.

Але, за даними Державної митної служби, Україна вдвічі збільшила експорт ковбас. У перші п’ять місяців цього року з країни експортували 176 тонн ковбас (на 522 тис. доларів). Це на 181 % більше за аналогічний період минулого року (287,4 тис. доларів). Головними покупцями українських виробів традиційно для цього ринку стали країни СНД: Грузія, Азербайджан і Молдова.

Останнім часом  зростає зарубіжний інтерес до української напівкопченої ковбаси. У 2017 році експорт цього продукту виріс порівняно з  2016 роком на 129 %. У той же час виробництво варених ковбас, в тому числі сардельок і сосисок займає практично 70 % усього українського ринку. У першу чергу тому, що сосиски й сардельки належать до продуктів швидкого приготування і, до того ж,  дешевші, ніж м’ясо.

Огляд підготувала  Олена   РАТУШНА.