І знову про Дністер

Дністер є основною життєдайною артерією нашої республіки. І від того, в якому стані він перебуватиме, безпосередньо залежатиме і наш добробут на придністровській землі. Минулого тижня після сильних злив ми стали свідками підняття рівня води у середньому і верхньому басейні Дністра на 3 – 3,5 метра. Синоптична ситуація багато в чому була схожа з тією, коли у 2008 і 2010 роках малорухливий центр циклону затримався над північчю Румунії. Правда, тепер циклон затримався дещо східніше – в Україні. Однак і цього було достатньо, щоб досить тривалий час випадали рясні дощі у Карпатах і Подільській височині.

Дністер має до того ж на своєму просторі три греблі та систему водосховищ у середній течії річки. Саме від узгодженості їхньої роботи залежатиме фактичне підняття рівня води. Тому робити точний прогноз, наскільки підніметься рівень річки, навіть знаючи, скільки випало опадів у верхів’ї басейну Дністра, – вкрай важке завдання. І як тут не згадати літо 2008 року, коли не все так гладко вийшло, а прорахунки в передчасному скиданні води з водосховищ призвели до значного підняття (більше як 8,5 м) рівня річки за весь час спостережень нижче Дубоссарської греблі.

Нині узгоджені дії всіх гідровузлів на Дністрі не дозволили допустити підняття рівня води у Дністрі вище від критичних значень, і він збігся з прогнозованими Гідрометцентром Придністров’я значеннями. А з кінця минулого тижня рівень річки почав падати також і в нижній його течії. Таким чином приводів для занепокоєння начебто немає.

То наскільки реальне повторення підняття рівня води найближчим часом? Адже наприкінці минулого і на початку нинішнього тижня знову створилися синоптичні умови для сильних опадів у басейні Дністра! У прогнозі сусідніх гідрометеорологічних служб Молдови та України знову пролунали критичні висловлювання про нове різке підняття рівня води у Дністрі вже на цьому тижні.

За підсумками аналізу, з урахуванням синоптичної ситуації, приводів для занепокоєння Придністровська гідрометслужба не бачить. Звичайно, коливання рівня води у Дністрі на метр і більше – справа цілком звична для нас. А за останні сім років Дністер часто перебуває у стані маловодності й нерідко в умовах, які відповідають критеріям гідрологічної посухи. Небезпека низького рівня Дністра не менш значуща, ніж умови різкого підняття. Коли маловодність становить 50 % і менше, швидкість течії річки різко падає, що призводить до заростання русла річки озерною рослинністю і перетворення річки в болото.

Адже при низькому рівні зростає забрудненість річки, що є додатковим джерелом для розвитку озерної та болотної рослинності, й така ситуація може призвести до непоправних екологічних наслідків. Згідно з багаторічними спостереженнями, рівень Дністра в окремі роки був навіть нижчий від нинішньої маловодності, що спостерігається в останні роки. Однак у 20-і роки минулого століття пониження рівня води мало короткостроковий характер і не розтягувалося на тривалий час, як це ми спостерігаємо в останні роки. Але ж споживання води на зрошення, промислові цілі не було таким масштабним, як нині. Пониження ґрунтових вод, висохлі криниці – це вже перші вісники біди, пов’язаної зі станом Дністра.

Ще років 80 тому на Дністрі жило набагато менше населення, потужних підприємств не було, водосховищ на Дністрі до середини минулого століття також не було, але річка не замулювалась і не відчувала антропогенного навантаження (діяльність людини), яке відчуває в останні десятиріччя. Ще в недалекому минулому осетрові та інші цінні види риб у Дністрі були звичайною справою. А всі ці фактори вкотре змушують нас глибоко подумати про транскордонне співробітництво трьох республік, через територію яких протікає Дністер.

Як правило, у другій половині липня і на початку серпня в Придністров’ї та Молдові відзначається день Дністра. Напередодні чергового свята нашої головної річки хотілося б, щоб цей день не зводився тільки до шоу і барвистих виступів, а й торкався нагальної проблеми головної водної артерії Придністров’я. Однак нині це свято окремих ентузіастів. На державному рівні такого свята у нас немає. І дуже шкода. Адже наш добробут і рівень життя завжди нерозривно пов’язані з Дністром. Наскільки здоровий буде Дністер, настільки й ми будемо почуватися у здоровому благополуччі.

Звичайно, зруйнувати греблі й очистити від замулення русло річки навряд чи вдасться найближчим часом. А от вирішити питання щодо припинення скидання неочищених стічних вод, сміття та розробити захисні заходи, здатні до мінімуму звести вплив людини на річку, цілком можливо. Очищення заплави від сміття після відпочивальників, яке проводять наші громадські організації, – справа хороша. Але чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Тому вдосконалювати екологічну культуру нині потрібно, як ніколи, починаючи з садочків та шкіл.

Настав час, коли обличчям до Дністра треба повернутися всім, у тому числі й на найвищому державному рівні, розробити програму з охорони, захисту та поліпшення екологічного стану не тільки самої річки, а й прилеглих територій, нерозривно пов’язаних з річкою. А чи не настав час провести рік Дністра? І коли престижем для молоді та всього населення стане чистота й затишок у місцях відпочинку, коли до річки ми почнемо ставитися не тільки з точки зору споживання, тоді й сама річка змінить ставлення до нас.

Віталій   КОЛЬВЕНКО.