Понад чверть століття минуло від тих страшних часів, коли придністровську землю охопило полум’я війни. 1992 року сотні людей стали на захист свого краю, щоб встановити справедливість на батьківщині. Деякі з них віддали своє життя за те, щоб нині Придністров’я жило під мирним небом.
Щороку в республіці День пам’яті та скорботи за загиблими під час збройної агресії Молдови проти ПМР відзначається 1 серпня. У цей значний для кожного придністровця день у республіці відбувається безліч заходів, головною метою яких є данина пам’яті героям, які стали на захист своєї землі влітку 1992 року.
З самого ранку у столиці рідні та близькі загиблих, учасники бойових дій та небайдужі до своєї історії городяни зібралися на центральній площі, щоб разом зі всією республікою вшанувати пам’ять і взяти участь у ході Безсмертного полку. Сотні людей з фотографіями тих, хто сьогодні вже не зміг бути разом з придністровцями та відзначати цю скорботну дату, пройшли у колоні в пам’ять про загиблих.
Продовженням заходу став мітинг-реквієм «Пам’ять серця», який вже є традиційним у День пам’яті. До всіх присутніх на Меморіалі Слави звернувся Президент ПМР Вадим Красносельський. Він нагадав городянам про ті страшні часи та зазначив, як важливо пам’ятати перші кроки становлення ПМР, коли на нашу землю прийшла війна. «26 років тому закінчилася неоголошена війна Молдови проти Придністров’я. Ціною сотень життів вдалося зупинити кровопролиття та відстояти незалежність нашої батьківщини, право жити на своїй землі, говорити рідною мовою», – зазначив він.
У своїй промові він також звернув увагу на те, як події 1992 року оцінюються сьогодні в сусідній державі: «До цих пір у Молдові не дана правова оцінка трагічних подій 1992 року, не притягнуті до відповідальності ті, хто віддавав накази на вторгнення, хто розстрілював придністровські міста, мирних громадян. Ще не відбулося усвідомлення події, допоки винні не притягнуті до відповідальності, як можна говорити про повне врегулювання конфлікту, про згоду сторін? Неможливо, пам’ять не дозволить. Звичайно, не можна залишатися в минулому, але минуле треба пам’ятати, щоб не допустити повторення трагедії в майбутньому».
Цього дня керівництво республіки особливо наголошує, як важливо Придністров’ю бути самостійною державою та відстоювати право на незалежність, бо вона є гарантією нашої безпеки. Ще однією умовою стабільності та миру в ПМР є миротворча операція на Дністрі, яка успішно реалізується на території республіки вже 26 років. Зазначимо, що саме російським миротворцям у далекому 1992 році вдалося зупинити бойові дії у Придністров’ї. Незважаючи на те, що на миротворчу операцію чиниться натиск сусідніх держав, вона триває і нині, забезпечуючи мир на берегах Дністра.
«Навіть немає сумніву, що такий день, як 1 серпня – День пам’яті та скорботи за загиблими під час бойової агресії Молдови, – необхідно відзначати щороку. Я народилася пізніше того часу, коли у Придністров’ї була війна. Але в тих подіях брали участь мої рідні. На щастя, всі залишилися живі. Сьогодні разом з друзями ми прийшли на Меморіал Слави, щоб покласти квіти до могил загиблих, тих, кому ми зобов’язані спокійним життям. Дуже хочу, щоб усі пам’ятали цей день та своїх героїв», – зазначила жителька міста Тирасполь, учасниця мітингу-реквієму «Пам’ять серця» Олена Денисова.
Керівництво держави та городяни відвідали Алею Слави на міському кладовищі, щоб вклонитися могилам полеглих захисників Придністров’я та покласти квіти до їхніх могил, як знак вдячності кожному, хто не повернувся до своїх рідних з цієї війни.
Марія ЛУНІНА.