Занадто високу, страшну, ціну заплатила молода держава за своє право на незалежність. У період наведення так званого «конституційного порядку» загинуло понад 800 придністровців, із них – 31 рибничанин. Понад 1,5 тисячі були поранені. Сотні підприємств, житлових будинків, шкіл, дитячих садків було зруйновано… 1 серпня у Придністров’ї – День пам’яті та скорботи за загиблими під час збройної агресії Молдови 1992 року. Саме цей день ознаменував собою закінчення страшної трагедії.
У республіканський День пам’яті та скорботи в Рибниці відбулися меморіальні заходи. У мітингу-реквіємі «Нам пам’ять про вас в нагороду дана», організованому на Меморіалі Слави, взяли участь глава держадміністрації Рибницького району та м. Рибниці В’ячеслав Фролов, голова міської та районної Ради народних депутатів Вадим Лозовський, голова виконкому Рибницької громадської організації «Союз захисників Придністров’я» Сергій Гарбузняк, депутат Верховної Ради Вадим Кравчук, представники громадських організацій міста, рідні та близькі загиблих, а також ті, хто захищав Придністров’я.
Звертаючись до рибничан, В’ячеслав Фролов і Вадим Лозовський наголосили, що придністровці зберігають пам’ять про події 26-річної давності, що імена загиблих героїв назавжди вписані в історію міста та республіки. «З часу трагічних подій літа 1992 року минуло вже чимало років. Проте ми не вправі забути про те, скільки болю та страждань випало на долю жителів Рибницького району та міста Рибниці. Наш обов’язок – зберегти пам’ять про подвиг тих, хто ціною свого життя боровся за майбутнє країни, мир і свободу на рідній землі. Згуртувавшись, придністровський народ вистояв і переміг. Тепер ми повинні докласти всіх зусиль для збереження миру і стабільності в інтересах Придністровської Молдавської Республіки», – зазначив очільник міста.
Вадим Лозовський у своїй промові наголосив: «Скільки б ми не жили, ми свято зберігатимемо пам’ять про тих, хто ціною свого життя подарував нам можливість жити у вільній країні, шанувати традиції своїх батьків. Про Придністров’я вже знає весь світ, і ми віримо, що настане той день, коли його визнають, і всі втрати будуть виправдані».
З тремтінням у голосі звернулися до присутніх захисники ПМР, які безпосередньо брали участь у тих воєнних подіях, – депутат ВР Вадим Кравчук і голова Союзу захисників Сергій Гарбузняк. «Ті події залишилися важкою пам’яттю в наших серцях. Жахливе слово «війна». У нім кожна літера полита кров’ю, слізьми матерів. Ми втратили наших друзів, з якими росли з дитинства, які з честю та гідністю стали на захист нашої республіки. Дуже боляче від того, що вони не змогли побачити своїх дітей. Ми пам’ятаємо кожного загиблого рибничанина, доносимо інформацію про наших полеглих хлопців молодому поколінню. І як би складно не було нам зараз, тоді було страшніше», – зазначив Сергій Григорович.
«1 серпня – це день не тільки пам’яті та скорботи, а й день торжества миру над війною. Я пам’ятаю 1 серпня 1992 року, коли рибничани практично всім містом зустрічали хлопців, які поверталися з бойових позицій. Це було справжнє свято. Городяни пам’ятають і шанують загиблих. І цей споруджений монумент тому яскраве свідчення», – сказав Вадим Вікторович.
Найбільш хвилюючим був момент, коли 31 удар дзвону ніби карбував у серцях вдячних рибничан імена полеглих земляків. Хвилиною мовчання і трикратним салютом вшанували їхню пам’ять. До Меморіалу та мармурових плит йшли містяни, з похиленими у скорботі головами, та покладали вінки і квіти.
Серед пам’ятних заходів цього дня була ще одна багатозначна подія – відкриття в Рибниці виставки «Хлопець взяв автомат тому, що так Батьківщині треба!» Матеріали для неї збирали 2017 року, коли від часу збройної агресії Молдови проти Придністров’я минуло 25 років. Організатором акції стала ДУ «Приднестровская газета», співзасновником – Держслужба ЗМІ ПМР, а партнерами – Держслужба з питань культури та історичної спадщини, Міністерство просвіти, ПДТРК, Республіканський Союз захисників Придністров’я, Чорноморське козацьке військо, Народне ополчення ПМР, Придністровська асоціація ветеранів війни в Афганістані, Спілка фотохудожників Придністров’я, Спілка журналістів і Спілка дизайнерів Придністров’я.
Взяти участь в акції міг кожен охочий. Для цього в сімейному архіві потрібно було знайти свою або фотографію родича, який брав участь у подіях 1992 року, і скласти до неї художньо-публіцистичний опис будь-якою офіційною мовою. Матеріали про учасників воєнних подій 1992 року публікували 2017 року всі республіканські газети: «Приднестровье» – російською мовою, «Адевэрул Нистрян» – молдавською, «Гомін» – українською. За результатами цієї акції була організована виставка. Всього підготовлено близько ста фотоматеріалів. Автори робіт – учасники бойових дій 1992 року, їхні близькі, рідні, кореспонденти газет. Експозиційний матеріал оформив член Спілки фотохудожників Федір Зотьєв. Метою заходу є, насамперед, збереження історичної правди про захисників Придністров’я, створення фотоархіву, громадсько-патріотичне виховання молодого покоління.
У березні 2018 року пересувна виставка стартувала в Тирасполі. Від того часу вона побувала в Дубоссарах, Григоріополі та Бендерах. Звичайно, багато рибничан про неї вже чули й чекали на її відкриття. З великим нетерпінням чекали її ті, кому вона особливо дорога, – учасники бойових дій, рідні та близькі загиблих і померлих від ран. Адже ця експозиція – ще один доказ того, що пам’ять і вдячність за подвиг жива. І житиме…
У залі картинної галереї Рибницького Палацу культури зібралося багато охочих доторкнутися до нашої історії, побачити моменти жахливих подій, обличчя людей, які під час війни прокладали дорогу в гідне мирне майбутнє. І ті слова, які були сказані на мітингу, про самовідданість і мужність звичайних жителів своєї країни, які мирно працювали і навіть не припускали, що доведеться взяти в руки не знаряддя праці, а вогнепальну зброю і стати на захист своїх прав, зовсім по-іншому пролунали тут. Адже фрагменти війни: військова техніка, втомлені обличчя, але з проблисками в очах надії на мир, дружні обійми як символ єдності – повертають, занурюють у страшну реальність того часу і змушують нас ще більше цінувати і берегти завойований мир. Такі емоції, безсумнівно, відчули всі відвідувачі виставки під час попереднього ознайомлення з фотографіями.
Попереднього, тому що незабаром розпочалася урочиста частина цієї події, на якій були присутні організатори виставки – заступник голови організаційного комітету, редактор газети «Гомін» Олександр Юшин, керівництво міста, члени Союзу захисників ПМР, представники громадських організацій, підприємств та освітніх закладів, школярі.
«Виставка – це плід зусиль тих, хто брав участь у акції. Ми не ставили перед собою завдання відтворити всі події того року. Наша мета – закрити ті білі плями, які залишилися в історії бойових подій 1992 року. А цільова аудиторія виставки – учнівська молодь. Саме їм ми маємо передати естафету пам’яті. Сподіваюсь, незважаючи на канікули, школярі все-таки відвідають цю експозицію», – зазначив Олександр Юшин і передав слово голові виконкому ордена Пошани громадської організації «Союз захисників Придністров’я» Сергієві Гарбузняку.
Сам учасник бойових дій, Сергій Григорович зазначив, що експонати виставки повертають його у минуле, коли людей для захисту було мало, до того ж ніхто не мав бойового досвіду, але все приходило з кожним днем, з кожною миттю. «То була справжня війна, яка показала свої зуби. І ніхто й до сьогодні не поніс покарання за вчинене. Ця виставка показує нам і нашій молоді, що наша республіка, хоч і не визнана, але молода і горда, і щодня готова себе захистити. Дуже радує, що керівництво республіки та міста всіляко підтримує членів організації «Союз захисників Придністров’я» та їхні сім’ї», – наголосив він.
Серед експонатів виставки є фото та історія одного рибницького подружжя – Світлани Корчинської та Володимира Геде. Доля звела їх саме на війні, й гаслом їхнього сімейного життя став пароль часів війни – «Любов». Майже на всіх міських заходах, організованих для школярів, вони беруть участь, адже вважають за свій громадський обов’язок долучати молодь до історії рідного краю, знайомити з її сторінками з перших, як кажуть, вуст.
Були на виставці, хоч і не у великій кількості й самі учні. На запитання про їхні враження від виставки восьмикласник-гімназист Микита відповів: «До першого уроку – Уроку миру – я, можна сказати, вже готовий. Тепер я знаю більше фактів з історії про нашу війну і зможу поділитися інформацією зі своїми однокласниками, які не встигнуть відвідати цю виставку. І на уроці української мови мені буде що сказати, оскільки багато інформації тут подано саме по-українськи».
До речі, ознайомитися з виставкою рибничани матимуть можливість до 28 серпня. Поступово зала опустіла, вся процесія вирушила на Алею Слави міського кладовища, де священнослужителі відправили панахиду по убієнних. Потім на набережній Дністра відбулась акція «Вінок пам’яті». Юні рибницькі спортсмени на байдарках і каное випливли на середину ріки, звідки на знак пам’яті та скорботи спустили на воду вінки. Десятки городян приєдналися до події.
Владислав КРИЖАНОВСЬКИЙ.