Подією дня 27 липня стала презентація книжки кандидата історичних наук, доцента ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Петра Шорникова «Народне православ’я в Молдавії», яку вчений присвятив 1030-й річниці Хрещення Русі.
У заході взяли участь доктор історичних наук, професор, один з провідних російських істориків і наш земляк Владислав Гросул, завідувач кафедри вітчизняної історії держуніверситету Микола Бабілунга, начальник Держслужби управління документацією та архівами ПМР Зінаїда Тодорашко, керівники музеїв, представники Тираспольсько-Дубоссарської єпархії, Союзу російських громад Придністров’я, Чорноморського козацького війська, Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва (МАРКИС).
Книга Петра Шорникова вмістила десять нарисів щодо ролі православ’я в молдавській історії – від середньовіччя і до другої половини XX століття. Ця роль традиційно була визначальною. Як зазначив Владислав Гросул, «…історію Молдавії неможливо зрозуміти без історії Церкви».
Головною заслугою Петра Шорникова російський історик вважає глибоке дослідження становища Бессарабської православної церкви під час румунської окупації в міжвоєнний період (1918 – 1940 років). «Цей період у нас вивчений значно менше, ніж історія Церкви в Бессарабії в XIX і навіть XVIII століттях. Петро Михайлович ліквідував «білу пляму» в історичній науці, показавши на конкретному матеріалі, що в опозиційному антирумунському русі досить активно брали участь і церковнослужителі Бессарабії.
Крім того, значну увагу в книзі приділено стану Церкви під час Великої Вітчизняної війни. Тут теж картина нам була не до кінця зрозуміла», – підкреслив Владислав Гросул. Він назвав нове видання подією не тільки «для Кишинева і Тирасполя», а й у цілому для всього макрорегіону.
Микола Бабілунга, у свою чергу, розповів, що, ознайомившись із книгою ще в рукописі, він був проти терміну «народне православ’я». «З іншого боку, я розумію і логіку автора – православ’я дійсно є силою, здатною протистояти згубним тенденціям для наших країн і народів», – додав учений.
Петро Шорников, пояснюючи назву своєї нової книги, зазначив, що віра в Бога і православ’я як таке не є власністю Православної церкви. «Вона повинна зважати на переконання вірянів, своєї пастви, і позиція пастви дуже часто впливає на позицію Церкви», – констатував історик, звернувши увагу на те, як румунська влада домагалася контролю над Бессарабською Церквою.
«Врешті-решт у 30-і роки їм це начебто вдалося. Але віряни залишилися на колишніх позиціях: вони зберігали вірність богослужінню за старим стилем, домагалися, і навіть під час фашистської окупації, проведення богослужінь церковнослов’янською мовою. Паства, як показала вся історія Молдавії періоду Великої Вітчизняної війни, зберегла східну геополітичну орієнтацію, тобто орієнтацію на СРСР, Росію як на свою державу. Далі в хід іде вже статистика: румунам вдалося мобілізувати в Бессарабії 20 тисяч осіб, а в складі Червоної Армії воювали понад 400 тисяч уродженців Молдови. На все це вплинуло і народне православ’я», – вважає Петро Шорников.
Сам термін, за його словами, вперше вжив молдавський вчений, академік Валерій Пасат у зв’язку з трагічними подіями в селі Речула в 1959 році, коли селяни протягом десяти днів чинили опір рішенню про закриття радянською владою місцевого монастиря.
На завершення заходу автор презентував книжки з дарчим написом Церкві, республіканському архіву, музеям Тирасполя та Слободзеї, а також редакції республіканської української газети «Гомін». Загалом тираж видання становить 100 примірників.
Радник архієпископа Тираспольського і Дубоссарського Сави Микола Димченко зауважив, що робота, яку Петро Шорников присвятив 1030-й річниці Хрещення Русі, буде цікава церковнослужителям, православним людям, культурологам, історикам. Також він з прикрістю зазначив, що через брак коштів перевидати книжку найближчим часом не вдасться.
Довідка: Петро Шорников – кандидат історичних наук, доцент ПДУ ім. Т. Г. Шевченка є автором кількох монографій «Промисловість і робітничий клас Молдавської РСР в роки Великої Вітчизняної війни» (1986), «Ціна війни» (1994), «Замах на статус» (1997), «Молдавська самобутність» (2007), «Поля падіння» (2009), «Бессарабський фронт» (2010 – 2011), «Молдавія в роки Другої світової війни» (2013 – 2014). Він брав участь у написанні колективних праць з історії Молдови та Придністров’я. У 2003 році став лауреатом державної премії ПМР у галузі гуманітарних наук, у 2013 – нагороджений російським орденом Дружби.
Аліса КОХАНОВА.