Фотовиставка в реальному часі

До трагічної дати – початку грузинсько-абхазької війни 1992–1993 років – в Офіційному Представництві Республіки Абхазія в Придністров’ї відкрили фотовиставку «Вони боролися за Батьківщину».

Представництво Республіки Абхазія і виставку відвідав міністр закордонних справ ПМР Віталій Ігнатьєв. Він висловив співчуття абхазькому народу й зазначив, що Абхазії, як і Придністров’ю, вдалося відбити військову агресію, на жаль, ціною життя відважних захисників Вітчизни. «Перемога Абхазії – це і перемога тих придністровців, які її захищали. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб підтримувати пам’ять про добровольців і дружні зв’язки між нашими країнами на всіх рівнях», – повідомляє прес-служба зовнішньополітичного відомства ПМР.

На десятках фотознімків обличчя людей, які зробили свій єдино можливий для них вибір – захищати свою Батьківщину, свою землю, своїх рідних і близьких, відстоювати незалежність.

На сайті Офіційного Представництва РА в ПМР наводяться слова кавалера ордена Леона Володимира Шулумби, який дуже чітко пам’ятав той день: «14 серпня було спокійно, сонячно, тепло, як і всі попередні дні. Я стояв на заправці в Гудауті, як раптом почув звістку, що розпочалася війна. Проїжджали хлопці з Сухумі й підтвердили це. Відразу ж була оголошена мобілізація, й ми стали збиратися біля Гудаутського РВВС». З війни Володимир повернувся тільки після перемоги.

«Перші жертви боїв я побачив, коли грузинський вертоліт піднявся і почав стріляти по колоні машин, які покидали столицю. Це були біженці: жінки, діти, старики. Стало остаточно зрозуміло, що це не просто зіткнення, а справжня війна. Потім формувалися бригади, батальйони, роти», – розповідав задумливо ветеран.

Цього року у вересні Абхазія святкуватиме 25-річчя Дня Перемоги. На жаль, Володимир Шулумба не зможе зустріти цей ювілей у колі своїх бойових товаришів. У січні цього року він пішов із життя внаслідок важкої хвороби. Але пам’ять про бійця житиме в серцях вдячного абхазького народу.

Грузинсько-абхазька війна 1992 – 1993 років виявилася однією з найкривавіших на території пострадянського простору. Бойові дії тривали 413 днів і завершилися поразкою грузинських Збройних сил.

Ганна   ЛАЗАРЕНКО.