Фестиваль із такою назвою вперше відбувся в Придністров’ї. Його центром стали два села в Кам’янському районі – Подойма та Подоймиця.
Цікавим є те, що кордон між селами – умовний: один населений пункт немов перетікає в іншій. Наприклад, будинок і город ще в Подоймиці, а розташований через вуличку освітній комплекс, що об’єднує школу і дитячий садочок, – вже у Подоймі.
Але не тільки цим примітні села. Той, хто хоч раз проїздив через них республіканською трасою Тирасполь – Кам’янка, напевно звернув увагу на велику кількість теплиць на подвір’ях. «Ще в радянську пору жителі Подойми та Подоймиці заслужили славу відмінних овочівників. Місцевий колгосп вирощував вітамінну продукцію в щонайширшому асортименті. Не відставали й селяни. На їхніх присадибних ділянках визрівали найраніші помідори. Вони вирощували такі багаті урожаї, що вистачало і для сім’ї, і на продаж. Овочами забезпечували не лише Кам’янський район, а й сусідні області України. А заповзятливіші вивозили вітамінну продукцію до Росії, Білорусії та інших республік СРСР. Тоді-то і з’явилася приказка «Подойма, Подоймиця – помідорна столиця», – поділилася спогадами голова сільської адміністрації Ніна Фрунза. – Після того, як Радянський Союз розпався, виникли труднощі з ринками збуту овочевої продукції. Колгосп відмовився від її виробництва. А селяни – ні».
Останні слова підтверджує фотовиставка «Подойма: вчора та сьогодні». На чорно-білих знімках – колгоспні овочівники, передовики галузі районного та республіканського масштабу. Справу свого життя вони передали дітям та онукам. І тому старі знімки сусідять із сучасними, на яких селяни сфотографовані за роботою на присадибних ділянках і в теплицях. Вони дбайливо висівають насіння овочевих культур, ретельно доглядають посіви, збирають багаті урожаї та торгують яскравими плодами своєї праці.
Наука створює – практика перевіряє
Багатьох героїв фотовиставки зустріла на науково-практичній конференції «Світ томатів очима учених: наука створює – практика перевіряє», з якої розпочався дводенний фестиваль. Овочівники активно обговорювали запропоновану тему з представниками Міністерства сільського господарства та природних ресурсів ПМР і ДУ «Придністровський науково-дослідний інститут сільського господарства».
Особливий інтерес у практиків викликали доповіді наукових співробітників НДІ, кандидатів сільськогосподарських наук. Михайло Нікулаєш розповів про останні досягнення придністровських селекціонерів щодо створення гібридів томатів. Тетяна Блинова приділила увагу виведеним сортам і гібридам томатів, стійких до багатьох захворювань. Про особливості вирощування ранніх томатів у відкритому ґрунті та в типовій французькій теплиці розповіла Марія Пітюл. Після кожного виступу розгорталося активне обговорення питань підбору адаптованих до місцевих умов сортів і гібридів, технології вирощування томатів, способів захисту культури від основних захворювань і шкідників. Овочівники-практики висловили думку про необхідність проведення навчальних семінарів для індивідуальних підприємців і фермерів, видання методичних посібників про вирощування овочів.
З’ясувалося, що книги, в яких узагальнено передовий світовий досвід у цій галузі, вже є. Вони ж увійшли до тематичної експозиції, підготовленої колективом науково-дослідного інституту. Але центром загальної уваги виставка стала завдяки яскравим плодам помідорів, яких представлено було близько півсотні сортів: звичні червоні сусідили з жовтими та помаранчевими, улюблені нашою родиною рожеві – з чорними! Великі за розміром помідори, що не вміщаються в долоні, вчені рекомендували для вживання у свіжому вигляді, а для цільноплідної консервації радили вибрати дрібніші. Вони охоче розповідали селянам, які сорти придатні для виробництва томатної пасти чи соку.
Михайло Нікулаєш, творець декількох сортів і гібридів, пояснював любителям помідорів, що «Медові яблучка» дістали свою назву не за смакові якості, а через відповідне забарвлення. А от «Чорна перлина» (назва якої повністю збігається з зовнішнім виглядом) якраз і має солодкуватий присмак. З овочівниками-професіоналами йшлося про інше: вчений розповідав про різноманітні якості сортів, які поки що не здобули широкої популярності. З’ясувалося, що виведені придністровськими селекціонерами томати характеризуються високою стійкістю до захворювань і шкідників, а тому потребують мінімальної хімічної обробки. Також вони краще пристосовані до екстремальних погодних умов, з якими наші сільгоспвиробники все частіше стикаються останнім часом.
Оглянувши плоди, вислухавши пояснення вчених, запам’ятавши назви сортів і гібридів, що сподобалися, учасники фестивалю прямували до прилавка з насінням. Черга біля нього була величезна. Кожному хотілося придбати товар, за якість якого відповідає не сумнівна фірма-перекупник, а сам виробник – Придністровський науково-дослідний інститут сільського господарства. Найбільш перспективний із точки зору врожайності насіннєвий матеріал (відзначений, до речі, медалями міжнародних виставок) розійшовся вмить. До директора НДІ раз у раз підходили учасники фестивалю з проханнями про організацію пункту реалізації овочевого насіння в Подоймі. Дмитро Градінар зазначив, що подібні торговельні точки вже працюють у багатьох населених пунктах, а в «помідорній столиці» сам Бог велів налагодити продаж високоякісного насіння томатів.
Краща помідорна плантація
Завершився перший фестивальний день об’їздом присадибних ділянок з метою виявлення переможців конкурсу «Помідорна плантація». «Від жителів Подойми та Подоймиці надійшло 25 заявок на участь у ньому, – розповіла Наталія Гаврилюк, голова Центру збереження та відродження традиційної культури Придністров’я «Достояние республики» – громадської організації, що заснувала фестиваль. – Перший тур провели представники адміністрації села та Кам’янського територіального управління сільського господарства, природних ресурсів та екології. Вони обрали чотири подвір’я, де овочівництво поставлене на високий рівень».
До цих господарів і навідалися справжні фахівці вирощування томатів: представники Мінсільгоспу й учені Придністровського НДІ сільського господарства. Вивчивши стан справ на кожному подвір’ї, вони розподілили призові місця між фіналістами конкурсу таким чином: перше місце посіла Ганна Паскар, друге – Сергій Калуцький, третє – Валентина Малачинська. Усі вони вирощують у закритому ґрунті не лише томати, а й солодкий перець, баклажани, збирають високі урожаї вітамінної продукції, популярної на ринку.
А найяскравіші враження справило на всіх господарство Віктора Руснака. На присадибній ділянці у 27 соток розташовано 10 теплиць, в яких визрівають помідори різних сортів, виведених у Придністровському НДІ сільського господарства. «У 1990-х мене навчав агронауці Михайло Дмитрович Нікулаєш, – розповів господар. – І досі я враховую його експертну думку щодо питань плодоовочівництва». Проте за 30-річну практику Віктор накопичив і чималий власний досвід. Віддаючи шану місцевим ученим, половину посадкового матеріалу овочівник замовляє в Голландії, що є світовим рекордсменом у селекції томатів. За останніх 20 років у країні добилися підвищення врожайності цієї культури в 4 рази. От і сім’я Руснаків збирає відмінні урожаї помідорів: з червня по листопад кожен кущ дає близько 10 кілограмів плодів.
А ще на подвір’ї є теплиці з огірками, кабачками, солодким перцем, гогошарами, баклажанами. Усі овочі навіть тепер залишаються під плівкою: дипломований агроном упевнений, що так рослини зберігають життєздатність, а плоди – товарний вигляд, не піддаючись негативному впливу примх природи. Зовнішній вигляд урожаю Руснаки вважають таким же важливим чинником, як і його смакові якості, адже саме від продажу овочів залежить добробут сім’ї. А реалізацію вона здійснює в Тирасполі, Рибниці та інших великих містах республіки, де і конкуренція висока, і покупці вельми розбірливі. Проте попит на вітамінну продукцію, вирощену Руснаками, чималий. «Працюючи в тепличному господарстві від зорі до зорі круглий рік, ми заробляємо кошти на нормальне життя. Так виховали двох дітей, дали вищу освіту синові, а нині навчається в столиці донька», – відверто каже Олена Іванівна – хазяйка та вірна помічниця Віктора Даниловича.
Відзначивши копітку працю сім’ї Руснак, яка поєднується з постійним інноваційним пошуком, журі конкурсу присудило Гран-прі фестивалю саме цим овочівникам, зайнятим одвічною для Подойми та Подоймиці справою.
Цього ярмарку фарби…
На другий день фестивалю відбувся ярмарок, на який з’їхалося багато людей із різних куточків району. Дивно, але особливою популярністю користувалися у покупців не місцеві помідори, а вирощені в колгоспі «Путь Леніна». Можливо, через привабливу ціну: кілограм екологічно чистої продукції хрустовчани реалізовували по 4 рублі. З колгоспної вантажівки помідори купували ящиками – і за пару годин усі овочі були розпродані.
Жваво йшла торгівля у фермера Петра Ротаренка. Слава баштанників із Костянтинівки летить попереду них, адже на схилах тутешніх пагорбів сама природа створила найкращі умови для визрівання кавунів. Смугасті ягоди (саме так класифікує їх наука) зростають великими, соковитими та солодкими.
В Яблучний Спас, на який припав ярмарок, чималий попит був і на продукцію місцевого фермерського господарства Сергія Гадіяка. Спадковий садівник запропонував покупцям червоні літні яблука та сині сливи, які немов віщують: на порозі – осінь.
Мешканці Подойми й Подоймиці винесли на ярмарок овочі та фрукти, що виростили на присадибних ділянках, і були задоволені жвавою торгівлею, завдяки якій змогли реалізувати надлишки урожаю, а на втогровані гроші купити промислові товари. «Добре було б проводити подібні заходи в селі регулярно!» – висловила загальну думку Ганна Паскар, що торгувала огірочками в пуп’янках, про свіжість яких свідчили тільки-но прив’ялі квіточки.
Ажіотажний попит мала у селян продукція Кам’янського консервного заводу. Зелений горошок і солодку кукурудзу, томат-пасту та кабачкову ікру брали не баночками, а упаковками. А чого ж не запастися високоякісними консервами за заводською ціною, без торговельної націнки? Пробували селяни й новинки: персиковий сік і виноградний нектар. Поки ми з колегою стояли в черзі до прилавка, деякі види консервів закінчилися…
Підприємство «Гарант-Сервіс» пропонувало відвідувачам ярмарку широкий асортимент прохолодних напоїв – понад 25 найменувань, а підприємці торгували випічкою, солодощами, морозивом.
У рамках фестивалю відбулася також виставка страв, приготування яких немислиме без помідорів. Ось у дерев’яній діжці – засолювання на зиму: червоні плоди ціленькі, зберегли всередині весь сік. Поруч у глиняній мисці – мариновані помідори. Марія Крикливська, відома не лише мені, а і багатьом жителям Кам’янщини як вишивальниця, приготувала оригінально оформлені закуски: «тюльпани» з жовтих і червоних довгоплідних помідорів, начинених гострим сиром, і «грибки», що міцно стоять на «ніжках» з перепелиних яєць. Майстриня на всі руки! Різноманітні бутерброди, фаршировані помідори, багатокомпонентний салат, гостра аджика та густий томатний сік – справжній фуршет організувала Ганна Горох. Для неї кулінарія стала професією: Ганна Василівна працює кухарем у Подоймській школі. Ганна Гроза та Катерина Китайка пригощали відвідувачів виставки коктейлями. Втім, попробувати можна було кожну страву. А якщо сподобалася – дізнатися у хазяєчок рецепт.
Одна з них – Юлія Паюл – прибула на фестиваль із села Строєнці Рибницького району. У пересувній печі, привезеній нею на ярмарок, «підходили» в глиняному горщику голубці, на прилавку апетитно рум’янилися короваї та калачі, вертути й паляниці. Покуштувати їх зазивали земляки активної громадської діячки – члени народного ансамблю «Бусуйок молдовенеск».
Молдавські мелодії змінилися українськими та російськими народними піснями, шлягерами минулих років і сучасними хітами у виконанні заслуженого колективу «Хрустовчанка» та народного вокального колективу «Черемушка».
«Засновуючи фестиваль, ми прагнули, щоб він зацікавив широке коло населення, – підбила підсумок керівник Центру збереження та відродження традиційної культури Придністров’я «Достояние республики» Наталія Гаврилюк. – Мета нашої молодої організації зрозуміла з її назви. Також прагнемо популяризувати самобутні населені пункти, формувати їх імідж не лише в ПМР, а перш за все – за кордоном. Фестиваль «Подойма, Подоймиця – помідорна столиця» – перший крок на цьому шляху. Сподіваємося, він стане традиційним і приверне до цих сіл увагу туристів, які захоплюються етнокультурою, та інвесторів, які оцінять перспективи вкладення коштів у розвиток овочівництва в краю».
Ніна ПАНАЇДА.