Зарубіжні ЗМІ про Придністров’я

Зовсім недавно вся ООН була розбурхана резолюцією Кишинева про «…виведення російських військ з окупованої території Молдови», – пише у своїй статті «Вбивця держав націлився на Придністров’я» інформаційний портал «СОБЫТИЯвМИРЕ». Під «окупованою територією» малося на увазі Придністров’я, під «російськими військами» – ОГРВ, що охороняє старі радянські арсенали й складається здебільшого з громадян ПМР. Простіше кажучи, резолюція вимагала вивести з Придністров’я його найбільш боєздатних захисників, щоб Кишинів безкарно міг «переграти» трагедію 1992 року.

Варто відразу ж обмовитися, – уточнює портал, – вищеописана акція в ООН навряд чи відбулася б, якби все це робилося самим Кишиневом виключно виходячи з реваншистських устремлінь уряду Молдови. Однак ці прагнення повністю збіглися з метою США і НАТО в цьому регіоні, а саме – ліквідації російського угруповання (нехай це навіть і миротворці) біля своїх кордонів. Чи варто дивуватися тому, як Вашингтон і його союзники миттєво підтримали молдавську вимогу, одностайно «засудивши» ПМР до знищення?

Зрозуміло, що настільки цинічний документ був відхилений Москвою і Тирасполем без будь-яких обговорень. Однак, якщо молдавські реваншисти нічого з цим не можуть вдіяти, то їхні могутні покровителі вирішили знову «піти на приступ» придністровського суверенітету. Цього разу вони залучили «важку артилерію» – НКО «Національний Фонд Демократії» та «Фонд Сороса». Перша організація, за словами одного з її засновників, Аллена Вайнштейна, займається тим, чим раніше займалося ЦРУ – спонсоруванням і підготовкою антидержавних елементів. А «Фонд Сороса» належить Джорджу Соросу – «злому генію» революцій і державних переворотів, який не потребує представлення і може з гордістю носити титул «вбивці держав».

У чому ж виявляється їх підривна діяльність проти незалежності ПМР? 16 серпня «правозахисна» Асоціація «Promo-LEX» (протеже вищевказаних організацій) голосно заявила, що «…в Придністров’ї не стежать за дотриманням прав людини». Суть цього полягає в наступному:

— «…стратегії, що проводяться конституційними органами молдови з захисту прав людини, не досягають мети»;

— «…Росія продовжує відігравати вирішальну роль у зміцненні тираспольського режиму»;

— «…Оперативна група російських військ продовжує давати уроки патріотизму молоді в регіоні й безперешкодно проводить військові вчення»;

— «…у населених пунктах східних районів вітається і просувається процедура надання російського громадянства».

Ви запитаєте, до чого тут порушення прав людини? А це вже не так і важливо. Головне, що в наявності – «головний біль» для НАТО і США в цьому регіоні. Здавалося б, усе це – смішна демагогія про Придністров’я. Однак, вода камінь точить. Як свідчить історія, ці дрібні випади з часом перетворюються
на гучний шум, який починає «турбувати» «оплот демократії» – Вашингтон і його союзників. А потім – спектакль в ООН: у разі його успіху – «гуманітарна» акція ракетно-бомбовими ударами; в разі неуспіху – те ж саме.

Усе, що придністровці можуть зробити в цій ситуації – не піддаватися на солодкі вмовляння чужих «доброзичливців» і пам’ятати про те, якою страшною ціною вони здобули свою незалежність. Інакше – знову війна.

Економіка

У Придністров’ї вперше з початку року зафіксована дефляція. Про це повідомляє інтернет-портал Point.md, посилаючись на прес-реліз Придністровського республіканського банку та ІА «Новости Приднестровья». Вартість стандартного набору товарів і послуг знизилася на 0,6 %. Основу «динаміки зниження» визначав продовольчий сегмент.

У цілому ж за 7 місяців 2018 року споживчий кошик подорожчав на 4,7 %. А ціни на продукти за липень у середньому знизилися на 1,6 %, що пояснюється сезонним чинником. Так, картопля подешевшала на 21,2 %, овочі – на 10,9 %, фрукти – на 3,4 %. Третій місяць поспіль на внутрішньому ринку Придністров’я спостерігається зниження цін на цукор – у липні ціна на нього опустилася ще на 1,1 %.

Також традиційно для літнього періоду подешевшала продукція тваринного походження: відбулося зниження цін на яйця (-2,2 %), м’ясну продукцію (-0,2 %), вершкове масло (-0,1 %). Водночас вартість молочної продукції в липні зросла на 0,4 % у зв’язку з підвищенням цін на сметану (+3,6 %) і сир (+3,0 %). Ціни на соняшникову олію в середньому за липень зросли на 1,5 %.

А от непродовольчі товари подорожчали на 0,1 %. Вартість палива на ринку Придністров’я збереглася на рівні попереднього місяця. На ринках сусідніх держав після червневого росту воно дешевшало від -0,2 % в Росії до -0,3 % в Молдові та Україні. Підвищилися в Придністров’ї на 0,3 % ціни на тютюнову продукцію.

Якщо виключити з розрахунків товари, на вартість яких вплинув фактор сезонності, а також тарифи, регульовані державою, то базовий показник інфляції за липень склав 0,1 %, повідомляється в прес-релізі. На тлі незмінного кілька місяців поспіль курсу рубля до долара і відсутності надмірного зростання грошової маси це означає, що впливу грошового фактора на інфляцію практично немає.

У Придністров’ї зростає промислове виробництво. Промисловість республіки виготовила до 1 серпня продукції на 7,705 млрд руб. у поточних цінах, що на 81,6 % більше аналогічного періоду 2017 року.

Як повідомляє ІА «ИНФОТАГ» з посиланням на дані статистики регіону, у порівняльних цінах обсяги виробництва зросли на 29,4 % – до 6,268 млрд руб., а в доларах США на 37 % – до $480,9 млн. Майже 40 % промислового виробництва забезпечила чорна металургія – $183,6 млн, випуск якої за рік зріс у 2,9 раза. За нею слідують електроенергетика – $129 млн (+25,2 %), легка промисловість – $57 млн. (-4 %) і харчова – $53,3 млн. (-0,9 %).

Найбільше промислової продукції виготовлено в Рибниці – $204 млн, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Це пояснюється активізацією виробництва на металургійному та цементному заводах, які рік тому практично простоювали. У Тирасполі – $127,2 млн (-5,1 %) і Дністровську – $76,7 млн (зростання в 2,1 раза). А найменше продукції випущено в Кам’янському районі – $553,8 тис., що складає 45,7 % рівня минулого року.

Соціалка

Цього літа в одній із своїх статей газета «Комсомольская правда» порівняла, як і на що живуть люди похилого віку на правому і лівому берегах Дністра. У Молдові більшість літніх людей, – пише «Комсомолка», – живе за межею бідності. Хоча їхні пенсії за останні роки були збільшені, на початок 2018 року у 73 % пенсіонерів від загальної кількості літніх людей пенсія не покриває навіть мінімальний споживчий кошик». Утім, судіть самі:

Наступна порівняльна таблиця стосується пільг для пенсіонерів:

Що означає 100 % пільга на газ у межах установленої норми

У ПМР соціальна норма діє в холодну пору року – з жовтня по березень. Для пенсіонерів, які проживають у приватному секторі, за опалювальний період передбачено 1 000 безкоштовних кубів на кожного пільговика. Виходить по 167 кубів у місяць на одну людину. З розрахунку 140 кубів на опалення і 27 кубів на приготування їжі й підігрів води. Для пенсіонерів, які одиноко проживають, за віком передбачений також додатковий ліміт на опалення – 210 безкоштовних кубів.

Що стосується пільговиків, які живуть у квартирах. У цьому випадку соціальна норма залежить від упорядкованості житла. 8 кубів на людину – в будинках, де є гаряча вода, а газ використовується тільки на приготування їжі, і 13 кубів, якщо в будинку відсутнє централізоване гаряче водопостачання.

У літні та весняні місяці пенсіонерам надається 27 кубів безкоштовного газу на одну особу. Пенсіонер має право тільки на одну соціальну норму безкоштовного газу на місяць, тому отримати відразу всю пільгу на 1 000 кубів за півроку, не можна.

Надбавки до пенсії однакові для Молдови й для Придністров’я:

— Пенсіонери, які не працюють, у яких на утриманні перебувають непрацездатні члени сім’ї, можуть розраховувати на надбавку в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком на кожного члена сім’ї.

— Одиноким пенсіонерам, які досягли 75-річного віку,  на догляд за ними нараховується надбавка в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Якщо неповний трудовий стаж, то пенсії призначаються в розмірі, пропорційному наявному стажу.

Однак необхідно врахувати, що, крім перерахованих пільг, усі придністровські пенсіонери, незалежно від їхнього громадянства, отримують російську надбавку, так звані «хлібні», в розмірі 150 рублів.

Тож відповідь на запитання, де пенсіонерам живеться краще – в Молдові чи в Придністров’ї, шукайте самі. І зважте, це не «пропаганда» придністровських ЗМІ, а інформація однієї з найпопулярніших і найбільш тиражованих газет у колишніх республіках Радянського Союзу.

До речі, порівняльні ціни на продукти й ліки газета «Гомін» публікувала у нещодавніх номерах. Вони й сьогодні на користь Придністров’я.

Втім, усупереч загальному стереотипові, що пенсіонерам у ПМР живеться краще, ніж у Молдові, розмір мінімальної пенсії (навіть з усіма доплатами) поки ще не дотягує до прожиткового мінімуму.

Що кажуть самі пенсіонери

Валентина Григорівна, м. Дондушень: «Важко нам доводиться. Розмір моєї пенсії 1 850 леїв – це не сама маленька пенсія, звичайно, але й її не вистачає. Особливо в зимовий період. Один складометр дров коштує 800 леїв. Вистачає його лише на місяць. А на зиму потрібно хоча б 5 – 6 складометрів. Опалювати будинок виходить дуже дорого. Жодних доплат та соціальних допомог у мене немає. Навіть на свята, коли іншим пенсіонерам нараховують 100 леїв, мені – ні, бо кажуть, що у мене і так хороша пенсія. А ви спробуйте на неї прожити.

Дорогі у нас на півночі Молдови й продукти. М’ясо і ковбасу купую тільки на великі свята. Кожен місяць, отримавши пенсію, купую найнеобхідніші продукти: хліб, крупи, картоплю, соняшникову олію. У господарстві з тварин тільки кури, для яких діти допомагають купувати корм. І на ліки діти допомагають грошима. Так зовсім скрутно було б. Виживаємо. Немає нашій державі до нас діла».

Дмитро Михайлович, м. Рибниця: «На пенсію вийшов у 1998 році. Тепер отримую 1 375 рублів. Додатково до пенсії щомісяця нараховують 150 рублів з гуманітарної допомоги Російської Федерації. Я – вдівець, тому користуюся усіма запропонованими пільгами. Продукти купую здебільшого в супермаркетах, оскільки там діє соціальна знижка на основний перелік необхідних продуктів. Пенсії не вистачає. Хочеться допомогти дітям, побалувати онуків, а немає  чим. Хочеться, щоб і ціни на ліки були нижчі. От зайшов до аптеки, купив кардіомагніл і ліки для лікування шлунково-кишкового тракту і залишив там 180 рублів. А це ж найнеобхідніші для мене медикаменти».

Огляд підготував Олександр   ПЕТРЕНКО.