Якщо нинішнє літо назвати найжаркішим за весь час спостережень немає приводу, то на великий контраст і нерівномірність у режимі випадання опадів навіть на території одного населеного пункту не звернути увагу неможливо.
Останнім часом інтерес до цієї теми багаторазово посилився. Не треба бути фахівцем у цій галузі, щоб не помітити, як змінюється клімат, більш того, змінюється дуже швидкими темпами. Остання обставина, дійсно, стала предметом серйозної стурбованості.
З погодою ось що відбувається…
Іноді буває так, що в одній частині населеного пункту, наприклад, Тирасполя, сонячна погода, а в іншій – спостерігаємо «сюрприз» із поваленими деревами, підтопленими вулицями. І така погода про себе нагадала нещодавно в Тирасполі – минулого місяця. Крім того, у Придністров’ї цього року часто спостерігалися сильні сухі грози.
Влітку контрастна погода для Придністров’я – цілком звичайна справа. Але масштаби її, на щастя, не так часто вражають нас своєю міццю й силою. Якщо говорити про рекорди, то вони досі не побиті, й зовсім не тому, що сил у природи не вистачило, а через те, що в епіцентрі негоди не виявилося метеостанції, щоб зафіксувати їх. Місячна норма опадів протягом доби влітку – вже привід говорити про стихійне гідрометеорологічне явище. Від 27 серпня 1994 року і донині в Придністров’ї не побитий рекорд за кількістю опадів, що випали за одну добу. Тоді на Рибницький район обрушилося до двох місячних норм опадів! Щось подібне спостерігалося і в Григоріополі в липні 1970 року. Такі «чудеса природи» в нашій в республіці бувають нечасто – в середньому один раз на 25 років, а на півдні ще рідше – один раз на 100 років.
Що змушує погоду так розлютитися?
Насправді тут переплітаються кілька вирішальних факторів, які разом призводять до таких наслідків. Головний із них – стан атмосфери. Вона буває стійкою, коли не утворюються потужні купчасто-дощові хмари й нестійкою – коли у другій половині дня, як правило, гримлять грози та ллють зливи. Головною умовою такого явища є панування циклону над нашою територією. Саме в ньому формуються потужні висхідні потоки вологої повітряної маси, які, піднімаючись, охолоджуються. А що швидше охолоджується повітряна маса, то менше вологи вона може містити в собі. Зазвичай уже на висоті 1 – 2 км повітря досягає 100 % вологості. Так починають формуватися грізні, як правило, купчасто-дощові хмари. У літній час поверхня землі може прогріватися до +65…+71 °С. Тому влітку причин для формування грізних аномальних проявів куди більше, ніж узимку. Підіймаючись усе вище, повітря ще більше охолоджується і стримувати зайву вологу вже не здатне. Починається процес конденсації.
Що більше пилу в повітрі, то швидше навколо порошинок наростають краплі води. Тому над містами частіше випадає дощ. На самому початку свого утворення крапельки ще дуже маленькі, а висхідні повітряні потоки їх добре підтримують, тому вони здатні утримуватися на певній висоті шару атмосфери й не випадати на поверхню Землі, продовжуючи рости далі. І лише коли сила тяжіння перемагає силу висхідних потоків, краплі спрямовуються на поверхню Землі. Так утворюється зливовий дощ.
Цього ви точно не знали!
На висоті 5,5 км у Придністров’ї влітку температура повітря становить 12…18 градусів морозу. Правда, постійно вона такою не буває (іноді може підніматися і до -6…-10 °С), що за придністровським мірками можна назвати «спекотною» погодою для середньої тропосфери. У будь-якому разі на висоті
5,5 км і вище у нас ніколи не спостерігаються позитивні значення температури повітря. Навіть якщо на поверхні Землі температура повітря досягає +40 °С, то на висоті 5,5 км вона все одно буде негативною. Однак верхній край хмар досягає висоти куди більшої (8–12 км), і там 70 °С влітку – цілком комфортна температура повітря!
Намисто грім порвав на хмарі…
Потрапляючи в тропосферу, крапельки дощу починають замерзати, формуючи надалі град. Він випадає, зазвичай, ближче до вечора, а іноді й уночі. А це тому, що ближче до вечора Сонце прогріває поверхню Землі набагато слабкіше, ніж опівдні. Підживлення і силу купчасто-дощова хмара починає втрачати тим швидше, чим ближче диск Сонця опускається до горизонту. Висхідні потоки вже не здатні утримувати градинки, й ті починають випадати на поверхню Землі. Причому, що потужніша купчасто-дощова хмара, то більший і град. Іноді він досягає ваги в 1 кг. Відомий випадок, коли в Індії град убив навіть слона. Сильний град випадав і в більш близьких до нас місцях, ніж Індія, наприклад, у Воронезькій губернії. Ось як описував випадання великого граду, літописець: «8 та 9 липня 1754 р. хліб і трави побило майже всі без залишку градом, також і худоби і птахів тим градом побило чимало: бо де той град був вельми превеликий (фунта вагою по два і більше), лежав сім днів, та так, що верхи конем переїхати було ніяк неможливо…». Цього літа, 21 серпня, град розміром з куряче яйце знищив урожай винограду в селах регіону Кахетії, головного виноградарського регіону Грузії…
Багато погодних катаклізмів, таких як град, сильні зливи, шквали, смерчі, грози, народжені всього лише одним видом хмарності – купчасто-дощовою. Це найнебезпечніший вид хмарності серед сотень інших, які спостерігаються в нашій атмосфері.
Іноді вологи в повітрі буває дуже мало, а умови для утворення купчасто-дощової хмарності дуже сприятливі. Зазвичай у таких випадках можна навіть неозброєним оком побачити, що нижній край хмари розташований помітно вище, ніж зазвичай. Дефіцит вологи не дає хмарі можливості насититися рясно вологою. І в таких випадках гримлять сухі грози, причому іноді сильні, без випадання дощу.
Природа продовжує підносити людям неприємні сюрпризи: у Сибіру і Каліфорнії горять ліси, Китай заливає водою, у Європі – страшна спека. У багатьох країнах температура повітря досягає понад +40 °С, а місцями доходить до + 47 °С.
Сучасний клімат фахівці вже назвали головною бідою XXI століття. Він став нервовим і непередбачуваним.
Василь КУДИМА.