Українська мова (історичні назви – руська, русинська) – національна мова українців. Належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.
Українська мова є державною мовою України та офіційною мовою Придністров’я. Вона поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб. Звідки бере свій початок українська мова?
Усі слов’янські мови мають спільне джерело – праслов’янську або спільнослов’янську мову (мову-предка слов’янських мов), яка існувала у вигляді слов’янських племінних мов приблизно з середини III тисячоліття до н.е. до V століття н.е. Одночасно з перетворенням і формуванням слов’янських племен в окремі народності, формувалися й слов’янські мови.
Українська літературна мова, якою ми користуємося сьогодні, є однією зі старописемних мов індоєвропейської сім’ї. Вона успадкувала давньоруську писемність і в ранній період своєї історії продовжила розвивати традиції літературної мови Київської Русі, скарби усної народної творчості та живого мовлення українського народу. Формувалася на основі говорів Середньої Наддніпрянщини, увібравши з них чимало елементів, особливо лексичних.
Зберігаючи багато в чому спільність із білоруською та російською мовами, українська систематично збагачувалася розмовними елементами. Внаслідок цього утворилася староукраїнська книжна мова, яка вживалася в ділових документах, частково – у полемічних творах і наукових працях, наприклад, «Лексикон славенороський» (1627 р.) Памва Беринди.
Де розмовляють українською?
Багато українців мешкає в Росії, але говорять цією мовою не тільки там.
У Польщі українці становлять корінну етнічну групу, оскільки вони споконвіку жили на Бойківщині, Лемківщині, Підляшші, Холмщині, Надсянні – землях, що входили до складу Галицько-Волинського князівства. Вважається, що в Польщі проживає тепер 300–350 тисяч українців. Український ліцей у Легніці й педагогічний ліцей у Бартошиці готують учителів української мови. У Варшавському університеті на філологічному факультеті створений відділ української словесності. Серед українців Польщі є визначні науковці та викладачі.
У Словаччині живе близько 100 тисяч українців у 30 селах навколо міста Пряшева. Історично цей регіон є продовженням Закарпаття. У місті Свиднику є український відділ Пряшівського університету, видається українська преса, функціонують український театр і музей.
Автохтонне українське населення живе на території Румунії у Південній Буковині, Марамороші, Добруджі, а українські поселенці є в кількох селах Банату. Значна кількість української інтелігенції оселилася в Бухаресті. На сьогодні в Румунії у деяких школах викладається українська мова як предмет, є відділення україністики в Сучавському університеті. Виходять раз на два тижні дві українські газети й дитячий журнал «Дзвоник».
У Німеччині живе близько 25 тисяч українців. У Мюнхені функціонує Український вільний університет, Український техніко-господарський інститут. В українському видавництві виходять тижневики «Шлях перемоги», «Християнський голос», квартальник «Рідна церква» (УАПЦ) тощо.
За неофіційною статистикою, у Франції проживає 80 тисяч українців у районах Ліона, Парижа. «Українська наукова бібліотека», українські школи при деяких церковних парафіях – все це до їхніх послуг. У Парижі при Вищій школі східних мов є відділ україністики, яким тривалий час керував професор Аркадій Жуковський, буковинець за походженням. Українська мова студіюється також на відділі славістики Університету № 8 міста Парижа. Тривалий час тут виходив тижневик «Українське слово». У Марселі функціонує осередок Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), який упродовж багатьох років очолював редактор «Енциклопедії українознавства» професор Володимир Кубійович.
В Італії проживає мала кількість українців. Це здебільшого члени чернечих орденів, клерикали. Наприкінці 60-х років у Римі відкрито Український католицький університет.
Близько 30 тисяч українців нині нараховується в Англії. «Українська видавнича спілка» випускає у світ тижневик «Українська думка», квартальник «Відомості».
Австрію обрали місцем проживання понад 15 тисяч громадян українського походження. Загалом життя української еміграції зосереджене у Відні, в університеті якого є лекторат української мови.
Невеликі групи українців живуть у Швеції, Швейцарії, Данії, Бельгії та інших країнах Європи.
В Аргентині живе близько 100 тисяч українців. Тут видаються тижневики «Українське слово», «Наш клич», місячник «Дзвін», квартальник «Євангельська зірка», сатиричний місячник «Мітла». Є українські радіопередачі в Буенос-Айресі, а також у Чако, Кордові та Обері.
Нині у США українська етнічна група нараховує близько двох мільйонів чоловік. Емігранти турбуються про те, щоб їхні діти знали українську мову. Українська католицька шкільна система в 1970 році складалася з 54 парафіяльних шкіл, 6 вищих навчальних закладів та 2 коледжів, де навчалися 16 тисяч осіб. Велику популярність має Українська Академія мистецтв і науки. При Гарвардському університеті є Український дослідний інститут з кафедрами української мови, літератури та історії України. У Вашингтоні перед Білим Домом установлено в 1964 році пам’ятник Т. Г. Шевченку. Видаються газети «Народна воля», «Америка», «Свобода», часопис «Форум» тощо.
За переписом 1981 року в Канаді 754 980 осіб визнали себе українцями. Згідно з інформацією канадської преси, українська етнічна група об’єднує 1 млн чоловік. Українці Канади мають значну кількість суботніх шкіл. Українська мова як предмет є також у багатьох загальноосвітніх школах, де навчається близько 10 тисяч учнів. У місті Альберті Канадський інститут українських студій утримується на державні кошти. В університетах Торонто, Вінніпега, Саскатуна та інших містах ведуться українознавчі дослідження. Багато населених пунктів мають назви такі ж, як і в Україні: Борщів, Броди, Бучач, Новий Київ, Січ, Тернопіль, Україна, Ярослав тощо. У них можна почути українську мову й пісні.
У Бразилії проживає близько 300 тисяч українців. Виходять друком тижневики «Праця», «Хлібороб», «Український місіонер», «Українська православна нива». Велика площа міста Куритиби має назву «Країна». Видаються українською мовою книги релігійного змісту.
В Австралії проживає 35 тисяч українців. Тут виходять періодичні видання «Вільна думка», «Українець в Австралії», «Церковні вісті», церковний квартальник «Наш голос», видаються твори українських письменників, діють театральні та інші мистецькі колективи. При парафіях функціонують українські школи. На кафедрах української мови в університетах Мельбурна та Сіднею навчаються студенти.
Українці живуть також на острові Тасманія та в Новій Зеландії.
З історії української мови в Придністров’ї
Історія розвитку української мови на території Придністров’я є досить складною. З давніх часів тут проживають етнічні українці. За останнім переписом населення вони складають близько 30 %.
З утворенням ПМР розпочався активний процес відродження українства. Так у 1992 році Верховною Радою ПМР була прийнята Постанова «Про заходи забезпечення розвитку української національної культури й освіти, задоволення соціальних потреб українського населення ПМР». Вона була закріплена Законом «Про мови в При-
дністровській Молдавській Республіці». З 1993 року в Придністров’ї відкриваються навчальні заклади з українською мовою викладання. У складі Філологічного факультету ПДУ імені Т. Г. Шевченка з 25 вересня 1994 року працює кафедра української філології. Українська мова як офіційна вивчається в навчальних закладах республіки усіх рівнів. Офіційний статус законодавчо забезпечує її функціонування в різних сферах суспільного життя.
15 цікавих фактів про українську мову
- Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі й за кількістю носіїв посідає 26-те місце.
- Українська мова належить до трьох найбільш красивих мов у світі: 1934 року в Парижі її назвали після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення. На конкурсі в Італії – визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської).
- Найбільш уживаною літерою в українському алфавіті є літера «п». З неї починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною буквою українського алфавіту вважається «ф». В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
- Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була піднесена до рівня літературної мови наприкінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання «Енеїди», автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.
- Український алфавіт являє собою один із варіантів кирилиці, число букв у якому – 33. У порівнянні з російською мовою в українській немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84 %) і польська (70 %) мови, і лише потім – російська (62 %).
- Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, знайдений у Римі в 1927 році. Зберігається він у бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання виходило друком у Києві в 1964 та 1974 роках.
- Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня (черниця) Анисія Парфенівна й Анна Любовичівна; жили вони наприкінці XVI – початку XVIII ст. і залишили акровірші зі своїми іменами.
- Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?». Баладний вірш-пісню було віднайдено в рукописній граматиці 1571 року.
- «Щедрик» – найвідоміша у світі українська мелодія. На Заході її знають як «Carols of the Bells», і вже давно вважають невіддільною частиною різдвяної культури.
- Одна з найпопулярніших пісень у світі – «Summertime» – також має українське походження. Джордж Гершвін написав її під враженням від колискової «Ой ходить сон коло вікон» у виконанні Українського Національного хору ім. Григорія Верьовки.
- Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів української мови» їх нараховується 45.
- Кілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можна читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: «ротатор» і «тартрат». А до найдовших фраз паліндромів належать «Я несу гусеня» та «Аргентина манить негра». В останньому випадку не враховується буква «ь». Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій – це справа досить складна.
- Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів і мовних коренів були поширені ще в часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у давньоіндійській мові – ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас із сивої давнини у 5 тисяч років.
- Іменник української мови має 7 відмінків (один із них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, є також у граматиках латини, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як восьмий відмінок).
- В українському алфавіті є два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.
Провідний методист кафедри ОЗ і ДО ПДІРО Ольга БУРДУЖА.