Дністровськ – містечко невелике: кілька досить довгих вулиць і площа, на якій відбуваються найважливіші події, ярмарки та свята. У різних кінцях затишного містечка працюють ринки.
Один міні-ринок називають «західним», він працює щодня. Другий – з м’ясо-молочним корпусом – відкритий з п’ятниці по неділю. Третій, у центрі, під назвою «Вечірній», з різних причин пустує. Його закривали, знову відкривали, потім запросили неймовірно високі ціни за торгове місце, і в результаті давно відбили інтерес продавців і покупців. А необхідність у ньому все-таки була.
Ринок, як відомо, складається стихійно. От і в нашому випадку, починаючи з весни, а потім усе літо найбільш жваве перехрестя поблизу магазину «Шериф» перетворилося на такий. Люди похилого віку (жителі села Незавертайлівки й дністровські дачники) почали пропонувати городянам плоди трудів своїх з власних городів. Хто бував у Дністровську, той знає, що місто і село тут практично зливаються, міська вулиця плавно переходить у сільську і навпаки. Для продавців і покупців таке розташування виявилося зручним: одним близько пересуватися з важкою поклажею, іншим – теж добре, все біля дому: фрукти, овочі та зелень, як правило, свіжі, щойно зірвані, й ціни невисокі.
Бабусі продають свій товар «з походом», охоче поступаються любителям поторгуватися. Та от біда – торгувати без прилавка заборонено. Служителі порядку все частіше почали навідуватися сюди й забороняти базар. Зі сльозами на очах бабусі збирали дари своїх городів і покидали місце. «Мені вже 82 роки, – сказала одна з них із гіркотою в голосі. – Я ще можу принести сюди відро черешні. Вродила вона така рясна, що гілки ломляться. Онук зібрав, ви купите, а мені – надбавка до пенсії. Чим я завинила?» На моє запитання, чому ж вона на ринок вихідного дня не йде, старенька посміхнулася і сказала: «Куди мені зі своїм товаром? Вторгую я на 20 рублів, а 25 – за місце віддам! Яка ж вигода?»
Ображені таким ставленням, городники похилого віку з Незавертайлівки та дачники Дністровська звернулися до глави держадміністрації міста Сергія Карюка, до депутата ВР ПМР Віктора Гузуна і до представників місцевого відділення партії «Оновлення». Їхні сподівання виправдалися, їх почули й зрозуміли. У держадміністрації вирішили, якомога оперативніше створити нормальні умови для торгівлі цим людям, які, попри солідний вік, чесно працюють на рідній землі, а деякі з них – і на виробництві приносять користь державі.
З добрим ділом не тягнули. Усе вийшло так, як обіцяли: «Чути людей. Працювати для людей». У серпні в центрі Дністровська на вулиці Будівельників, обладнали торговельний п’ятачок – шість новеньких прилавків на 18–20 безкоштовних торгових місць. Тут можна недорого придбати домашній виноград, груші, сливи, горіхи й усі овочі для наваристого борщу. За словами Наталії Самофалової, спеціаліста держадміністрації з питань торгівлі та підприємництва, цей пільговий міні-ринок, хоч і сезонне явище, продавці повинні надавати необхідні довідки й стежити за тим, щоб тут не «прописалися» перекупники. Пенсіонерки Марія Тяжко, Ганна Антонова, Євгенія Бурдюжа і Катерина Марц із задоволенням розповіли, як приємно їм торгувати за новими прилавками. Вони просили передати щиру подяку всім, хто так піклується за них.
Лара ЧАЙКА.