У середині осені, коли дерева прикрашаються золотим і багряним листям, настає День учителя. Вранці на вулицях можна побачити дітей і дорослих, які, поспішаючи до школи, несуть гарні букети квітів, подарункові коробки з цукерками та різноманітні листівки.
На території сучасного Придністров’я це свято відзначається з середини минулого століття. Традиційно його святкували в першу неділю жовтня, але у 2016 році керівництвом держави було прийнято рішення встановити єдину (як у всьому світі) офіційну дату Дня вчителя – 5 жовтня.
Це свято всіх поколінь, вдячних за знання, за виховання, які надає школа. Спочатку учні спішать на уроки за знаннями й гарними оцінками, а потім (уже як батьки) вони супроводжують до освітніх закладів своїх дітей і відвідують батьківські збори. Цікаві уроки, літературні вечори та спортивні змагання, жартівливі пригоди та перше кохання, вірні друзі, які залишаються з нами на все життя, – саме цим насичені шкільні роки. Ось чому День учителя є важливим для кожного з нас, бо всі ми – родом з дитинства й здобували знання від перших життєвих наставників – учителів.
Утім, злагоджена робота вчителів неможлива без професійного керування. Найголовнішою установою, на яку покладена відповідальність за надання якісних знань у навчальних закладах нашої республіки, є Міністерство просвіти ПМР. Які зміни відбулися в галузі освіти нашої республіки цього року, як забезпечені навчальні заклади підручниками та на що мають звернути увагу батьки – на ці та інші запитання напередодні Дня вчителя відповіла міністр просвіти Тетяна Логінова в інтерв’ю кореспондентові нашої газети.
– Які зміни відбулися в житті школярів у цьому навчальному році?
Т. Л.: Життя кожного дня порушує перед нами все нові проблеми й завдання, часом несподівані. Щоб підготувати до таких сюрпризів тих, хто сидить за партою, шкільні програми майже щороку пропонують школярам факультативи чи курси, які стануть їм у пригоді. Наприклад, у 6 класі цього року ми продовжили досить важливий і потрібний для становлення юної особистості курс, який називається «Основи духовно-моральної культури народів Придністров’я». Упроваджений минулого року з 5 класу, він реалізовуватиметься до закінчення школи. У 9 класі ми запропонували курс «Основи підприємництва», в 10-му – «Основи економічних знань», адже в XXI столітті без знань економіки неможливо почуватися повноцінним громадянином. На мій погляд, важливим є обов’язковий курс в 11 класі «Основи правових знань», тому що випускник школи обов’язково повинен орієнтуватися в правовому полі. А чому «Основи підприємництва» в 9 класі? Тому що частина учнів по закінченні 9 класу продовжує навчання в середніх професійних закладах, дехто здобуватиме знання у вишах, отже 16-річні юнак чи дівчина вже повинні мати у своєму багажі основи цих знань. Звичайно, ми продовжуємо факультативні курси шахів для учнів початкової школи. Це прекрасне тренування просторового мислення, розвиток уваги. І найголовніше, на що особливо хочу звернути увагу – це наші оновлені дитячі садки та школи. По лінії фонду капітальних вкладень у 150 об’єктах народної освіти в поточному році забезпечені комфортні умови для учнів і вчителів. Це найбільший внесок Уряду та Президента в те, щоб діти в школі мали такі умови, коли можна впевнено говорити, що школа – це для них другий дім.
– Якою є на сьогодні наповнюваність освітніх закладів з українською мовою навчання?
Т. Л.: Наповнюваність їх нині невисока, але відрадно те, що в перший клас набрали достатню кількість дітей, якщо раніше це було 6–7 учнів, то на сьогодні – близько 20 дітей. Ми сподіваємося на те, що умови, створені в організаціях освіти з українською мовою навчання, сподобаються батькам. Невелика наповнюваність класів має все ж таки і позитивну роль. Педагог може індивідуально з кожною дитиною на уроці відпрацювати те, що не завжди вдається зробити, коли у класі понад 20, а іноді й 30 учнів. Крім того, у цих навчальних закладах досить насичена друга половина дня. У Республіканському ліцеї-комплексі працює школа мистецтв, у програмі Бендерської гімназії – впроваджено поглиблене вивчення окремих предметів. Тобто, у дітей є час не тільки для розвитку навчальних, а ще й творчих здібностей, що дуже важливо, тому що інколи через завантаженість не залишається часу на інші цікаві справи. Ми в школі забезпечуємо їм таку можливість.
– Чи планується поповнення навчальних закладів з українською мовою навчання літературою та підручниками?
Т. Л.: Звичайно, всі підручники, необхідні освітнім закладам для навчального процесу, ми маємо надати всім школам. Але Міністерство просвіти під час розв’язання цього питання зіткнулося з проблемою. Державна цільова програма «Підручник», за якою відбувається постачання підручників у заклади та друкування необхідної літератури, на жаль, деякий час не працювала зовсім. Але з 2017 року вона знову реалізується. Уряд ПМР зробив акцент на тому, що в першу чергу друкуватимуться підручники для організацій освіти з молдавською й українською мовою навчання. Це будуть книжки з різних предметів. Цього року майже 450 тисяч рублів виділено саме на друкування підручників молдавською та українською мовами.
– У яких конкурсах беруть участь учні закладів з українською мовою навчання?
Т. Л.: Як правило, щороку наші школярі беруть участь у шевченківських читаннях. Шевченківські дні традиційно об’єднують не тільки придністровську, а й молодь усього пострадянського простору і далекого зарубіжжя. Цього року в заході брало участь понад 300 учнів. Кращі письмові творчі роботи були направлені до Києва, їх гідно оцінили, а учнів-авторів нагородили. Цей міжнародний конкурс у нас популярний, придністровські школярі традиційно посідають призові місця. Є, звичайно, й інші конкурси та проекти, на які запрошують наших учнів.
– Стосовно до святкування Дня учителя, які заходи плануються в республіці?
Т. Л.: До Дня вчителя всі заходи плануються на рівні муніципалітету, тобто в кожному навчальному закладі республіки окремо. Це різноманітні концерти, привітання, вечори, урочисті лінійки тощо. У кожному місті, в кожному населеному пункті республіки цього дня вшановують учительську громадськість, адже саме через школу проходить життя кожного громадянина, так чи інакше пов’язане з навчанням і вчителями. Тому прийти до школи й подарувати своєму педагогу осінні квіти, подякувати за терпіння, за науку необхідно всім. Я вважаю, що привітання вчителя – це ні в якому разі не обов’язок, це веління серця. Часто буває, що учневі на життєвому шляху зустрічається вчитель, якого він пам’ятає і в дорослому віці, телефонує йому, спілкується, передає вітання. Таких випадків я знаю дуже багато і вважаю, що це найщиріше визнання вчительської праці.
– Що Ви побажаєте читачам газети «Гомін»?
Т. Л. Я хотіла б звернутися до батьківської громадськості: довіряйте вчителям, довіряйте вихователям у дитячих садках, довіряйте професорсько-викладацькому складу в середніх і вищих навчальних закладах. Повірте, що людина, яка пов’язала своє життя з педагогікою, як правило, (за рідкісним винятком, а вони, на жаль, теж є) всіляко намагається передати вихованцям, учням і студентам не тільки свій багаж професійних знань, але ще й допомогти в становленні їх як громадянина, у формуванні духовності молодих людей та вихованні патріотизму. Тому, шановні батьки, обов’язково враховуйте те, що педагог – це та людина, яка за родом своєї професії покликана не тільки чогось навчити вашу дитину, а й обов’язково підтримати її у становленні на життєвій дорозі.
У житті кожної людини, рано чи пізно, настає момент прощання зі школою, з учителями, але в серці вони залишаються назавжди. Отже, побажаємо їм нескінченного професійного натхнення, нових успіхів та досягнень, а також розумних і вдячних учнів.
Тетяна БУКІНА.